Рішення № 34689077, 30.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18942/13 30.10.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЄФ-БЕЙС"

про стягнення 38 121,60 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Калінчук В.В. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЄФ-БЕЙС" про стягнення основної заборгованості з орендної плати за фактичне користування приміщенням в сумі 12 707,20 грн. та неустойки в сумі 25 414,40 грн. нарахованих за не виконання грошового зобов'язання згідно договору оренди № 4094 житлового приміщення від 01.03.2006.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, заслухавши доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.03.2006 між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд", далі Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЄФ-БЕЙС", далі Орендар, укладений договір оренди № 4094 житлового приміщення, далі Договір, відповідно до предмету якого (п.1.1 Договору) Орендодавець надає, а Орендар, на визначений у п. 5.1 термін передає в орендне користування житлове приміщення: квартиру №53 у будинку №10 на вул. Борщагівській з характеристикою: житлова площа - 40,1 кв.м., загальна площа - 57,8 кв.м.

Згідно п. 2.1 Договору за користування орендованим приміщенням Орендар сплачує Орендодавцю орендні платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що на підставі рішення Київради від 27.05.2004 №262/1472 "Про орендне користування житловими приміщеннями комунального підприємства "Спецжитлофонд", договором встановлюється плата за оренду житлового приміщення, яку сплачує Орендар у сумі 5,28 грн. на місяць за 1 кв.м. загальної площі, що складає 305,18 грн. у тому числі ПДВ 50,86 грн. Додатковою угодою № 3 до Договору було змінено розмір орендної плати та встановлено у сумі 668, 80 грн. на один місяць.

Орендні платежі сплачуються Орендарем Орендодавцю щомісячно до 10 числа поточного місяця (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 2.8 Договору орендні платежі сплачуються Орендарем по день фактичної передачі Орендодавцю житлового приміщення за актом прийому-передачі.

Пунктом 5.1 Договору встановлено термін дії договору з 01.03.2006 по 01.09.2006.

Згідно до п. 5.2 Договору цей договір може бути продовжений за згодою Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення терміну дії договору від орендаря надійшло письмове звернення з проханням пролонгації договору.

Після закінчення терміну дії договору або у випадку відмови Орендаря від оренди житлового приміщення, воно передається за актом прийому-передачі (п.5.3 Договору).

Рішення суду з господарської справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду в розумінні вимог статті 35 ГПК України щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти встановлені рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 5011-40/1452-2012 від 19.03.2012 не доводяться знову при вирішенні інших спорів. Обставини, визнанні судом загальновідомими, не потребують доказуванню. Зазначеним рішенням встановлено, що Додатковими угодами №2, №3, №4, та №5 сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору по 31.12.2008. Посилаючись на приписи ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", якою передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, термін дії Договору було продовжено, а саме: з 01.01.2009 по 30.06.2009, з 01.07.2009 по 31.12.2009, з 01.01.2010 по 30.06.2010, з 01.07.2010 по 31.12.2010 та з 01.01.2011 по 30.06.2011. Позивачем на адресу відповідача було надіслано заяву №044/24-2854 від 06.07.2011 в тексті якої КП "Спецжитлофонд" повідомило про припинення дії Договору з 01.07.2011. Тому, Договір припинив свою дію 01 липня 2011 року у зв'язку із закінченням строку на який його було пролонговано. Зазначеним рішенням суду з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість за фактичне користування приміщенням та неустойку по 31.12.2011.

Орендар продовжує займати житлове приміщення, що підтверджується актом про обстеження житлового приміщення від 18.07.2013, але орендну плату не сплачує, на таких підставах, позивач намагається стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 12 707,20 грн., яка утворилася за Орендарем за фактичне користування приміщенням за період з 01.01.2012 по 31.07.2013.

Відповідно до п. 3.2.5 Договору Орендар зобов'язаний звільнити житлове приміщення, яке надано в оренду після закінчення обумовленого цим договором терміну його дії, або в разі його розірвання у порядку, визначеному п.п. 5.4, 5.5 цього Договору. Невиконання цього дає Орендодавцю право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування житловим приміщенням за кожний місяць прострочення. Тому позивач намагається стягнути з відповідача неустойку за період з 01.01.2012 по 31.07.2013 в сумі 25 414,40 грн.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди комунального майна, тому до спірних правовідносин слід застосувати спеціальні норми права, які передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна", далі Закон.

Так, ст. 10 Закону чітко регламентує істотні умови договору оренди, яких сторони досягли при укладенні Договору. Таким чином, відповідно до вимог вказаної статті, як спеціальної норми, та ст. ст. 638, 759 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 283 ГК України, як норм загальних, він вважається укладеним, згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Частина перша статті 759 ЦК України, як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, а статтею 19 Закону встановлений обов'язок Орендаря вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності та в строк, встановлений Договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України).

Відповідно до ст. 29 Закону за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи те, що орендар продовжує займати житлове приміщення, але грошове зобов'язання з боку відповідача не виконується належним чином, останнім не надано суду належних і допустимих доказів неможливості виконання вказаного зобов'язання. За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної заборгованості за фактичне користування приміщенням, передбаченого п. 2.8 Договору, за період з 01.01.2012 по 31.07.2013 обґрунтовані та підлягають задоволенню в сумі 12 707,20 грн.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК зазначає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Частиною другою вказаної статті передбачено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Оскільки спірний договір припинив свою дію 01.07.2011, а об'єкт оренди не повернуто, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки в сумі 25 414,40 грн. з 01.01.2012 по 31.07.2013 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЄФ-БЕЙС", згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 30.10.2013 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 17, 18, 19, 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 526, 638, 759, 785 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 283, 286 ГК України, ст. ст. 42, 43, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85, 90 ГПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЄФ-БЕЙС" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЄФ-БЕЙС", 04073, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 127, код ЄДРПОУ 31140176, на користь:

- Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд", 04071, м. Київ, вул. Оболонська, буд. 34, код ЄДРПОУ 31454734, основну заборгованість за фактичне користування приміщенням в сумі 12 707,20 грн., неустойку в сумі 25 414,40 грн. та судовий збір у розмірі 1 720,50 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 04.11.2013 року

Суддя Ю.О.Підченко