Рішення № 34688877, 30.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11586/13 30.10.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поверхность-Супутникові Комунікації»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Поверхность ТВ»

про стягнення заборгованості за договором поруки

Суддя Нечай О.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Малеєва Ю.К., за довіреністю.

від відповідача: не з'явився.

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поверхность-Супутникові Комунікації» (далі - відповідач) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Поверхность ТВ» (далі - третя особа) про стягнення заборгованості за договором поруки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.06.2013 р. порушено провадження у справі № 910/11586/13, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Поверхность ТВ», розгляд справи призначено на 17.07.2013 р.

05.07.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 17.07.2013 р. представники позивача з'явились. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 19.06.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/11586/13 позивач не виконав.

У судове засідання 17.07.2013 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 19.06.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/11586/13 відповідач не виконав.

У судове засідання 17.07.2013 р. представник третьої особи не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 19.06.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/11586/13 третя особа не виконала.

У судовому засіданні 17.07.2013 р. судом було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з його необґрунтованістю.

Враховуючи те, що представники відповідача та третьої особи у судове засідання 17.07.2013 р. не з'явились, а також у зв'язку з невиконанням учасниками судового процесу вимог ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/11586/13 від 19.06.2013 р. розгляд справи було відкладено на 07.08.2013 р.

24.07.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача була подана заява про скасування довіреності Д-547 від 05.06.2013 р.

02.08.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

07.08.2013 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 07.08.2013 р., у зв'язку перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.2011 р. (протокол № 1 від 03.02.2011 р.) та ст. 4-6 ГПК України, справу № 910/11586/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поверхность-Супутникові Комунікації», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Поверхность ТВ», про стягнення заборгованості за договором поруки передано для розгляду судді Гавриловській І.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.08.2013 р. справа № 910/11586/13 прийнята до провадження суддею Гавриловською І.О. та призначена до розгляду на 02.10.2013 р.

26.09.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача був поданий відзив на позовну заяву.

28.09.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

01.10.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи було подано клопотання про зупинення провадження у справі.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 02.10.2013 р., у зв'язку виходом судді Нечая О.В. з відпустки, справу № 910/11586/13 передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2013 р. справа № 910/11586/13 прийнята до провадження суддею Нечаєм О.В.

У судове засідання 02.10.2013 р. представник позивача з'явився та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 02.10.2013 р. представник відповідача з'явився.

У судове засідання 02.10.2013 р. представник третьої особи з'явився.

У судовому засіданні 02.10.2013 р. судом, в порядку ст. 77 ГПК України та в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, було оголошено перерву до 16.10.2013 р.

16.10.2013 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 16.10.2013 р. приймаючи до уваги те, що суддя Нечай О.В. знаходиться у відрядженні, справу № 910/11586/13 передано для розгляду судді Гавриловській І.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.10.2013 р. справу № 910/11586/13 було прийнято суддею Гавриловською І.О. до свого провадження, розгул справи призначено на 30.10.2013 р.

17.10.2013 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані письмові пояснення по суті спору.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 30.10.2013 р., у зв'язку з поверненням судді Нечая О.В. з відрядження, справу № 910/11586/13 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2013 р. справу № 910/11586/13 було прийнято до свого провадження суддею Нечаєм О.В.

У судове засідання 30.10.2013 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 30.10.2013 р. не з'явились.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.09.2006 р. між Акціонерним банком «АвтоЗАЗбанк», правонаступником прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру» (далі - позивач, банк) та Дочірнім підприємством «Поверхность ТВ», правонаступником всіх прав і обов'язків якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Поверхность ТВ» (далі - третя особа, позичальник) було укладено Кредитний договір № 002-130/2006 (далі - Кредитний договір), відповідно до якого банк відкриває позичальнику кредитну лінію в гривні та доларах США окремими частинами, надалі за текстом - «транш», а у сукупності - «транші», в межах максимального ліміту заборгованості до 6 100 000,00 грн., на поповнення обігових коштів для ведення статутної діяльності, строком з 18.09.2006 р. до 17.09.2009 р., із сплатою:

- 18 % річних за наданням кредиту в гривні,

- 13 % річних за надання кредиту в доларах США.

При цьому, ліміт кредитування по доларах США в гривневому еквіваленті не може перевищувати 2 745 000,00 грн. (п. 1.1. Кредитного договору).

Відповідно до п. 3.5. Кредитного договору позичальник зобов'язується забезпечити повне погашення кредиту у валюті наданих траншів в строк до 17.09.2009 р. за графіком:

- 17 квітня 2009 р. - 1 015 000,00 грн.;

- 15 травня 2009 р. - 1 015 000,00 грн.;

- 17 червня 2009 р. - 1 015 000,00 грн.;

- 17 липня 2009 р. - 1 015 000,00 грн.;

- 17 серпня 2009 р. - 1 015 000,00 грн.;

- 17 вересня 2009 р.- 1 025 000,00 грн.

В подальшому між сторонами було укладено низку додаткових угод, якими, зокрема, було збільшено максимальний ліміт заборгованості до 27 000 000,00 грн., подовжено термін повернення кредиту до 11 грудня 2012 р., встановлено, що ліміт кредитування в гривнях не може перевищувати 13 155 328,28 грн., а ліміт кредитування по доларах США не може перевищувати 1 735 856,63 доларів США.

Позивач у свої позовній заяві стверджує, що свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику кредитні кошти в розмірі, встановленому зазначеним договором, зі всіма змінами та доповненнями до нього, в свою чергу, позичальник порушив вищезазначені положення Кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

З наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку третьої особи також вбачається, що банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, а саме надав третій особі кредит у належному розмірі.

Крім того, з вищезазначених банківських виписок вбачається, що позичальник не виконав свої зобов'язання за Кредитним договором в повному обсязі, внаслідок чого у нього обліковується заборгованість по поверненню кредиту в розмірі 1 699 973,00 доларів США та 13 140 265,28 грн., а також заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 449 882,57 доларів США та 5137 071,11 грн.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що додані позивачем до позовної заяви банківські виписки по особовому рахунку позичальника є первинними документами, а відповідно і належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33-34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У матеріалах справи не міститься доказів погашення позичальником заборгованості за Кредитним договором.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором між позивачем, третьою особою та Закритим акціонерним товариством «Поверхность - Супутникові Комунікації» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Поверхность-Супутникові Комунікації», далі - відповідач, поручитель) було укладено Договір поруки № 54-2010 (далі - Договір поруки), яким, зокрема, встановлено, що поручитель зобов'язується перед кредитором (позивачем) відповідати за виконання позичальником в повному обсязі грошових зобов'язань, що випливають з Кредитного договору.

Відповідно до п. 2.1., 2.2., 2.3. Договору поруки у випадку невиконання позичальником перед кредитором грошових зобов'язань, зазначених у Кредитному договорі, кредитор має право пред'явити вимогу до поручителя про погашення ним боргових зобов'язань позичальника, а у випадку невиконання цієї вимоги звернути стягнення на грошові кошти або майно поручителя згідно діючого законодавства України. Поручитель відповідає перед кредитором у тому обсязі, що й позичальник, у т.ч. за основний борг - 27 500 000,00 грн., сплату щомісячних процентів, підвищених процентів, пені, суми комісій, а також відшкодування збитків. Поручитель бере на себе зобов'язання при невиконанні позичальником боргових зобов'язань перед кредитором в строки і на умовах, зазначених у Кредитному договорі, задовольнити його вимоги до позичальника шляхом надання необхідної суми кредитору в строк до 7 (семи) банківських днів після отримання повідомлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Як вбачається з приписів ч. ч. 1 та 2 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, оскільки в матеріалах справи наявні докази невиконання позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, виконання яких, в свою чергу, забезпечене Договором поруки, позивач правомірно звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості за вищезазначеним Кредитним договором до поручителя.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача, як поручителя по зобов'язанням боржника, на користь позивача заборгованості по поверненню кредиту за Кредитним договором в розмірі 1 699 973,00 доларів США та 13 140 265,28 грн. підлягають задоволенню.

Позивач також зазначає про те, що у третьої особи крім заборгованості по поверненню кредитних коштів також існує заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 449 882,57 доларів США та 5 137 071,11 грн.

Позивачем були надані виписки по особовому рахунку позичальника, якими підтверджується заборгованість третьої особи перед позивачем по сплаті відсотків за користування кредитними коштами у вищезазначеному розмірі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем та третьою особою не було надано суду жодних доказів на спростування доводів позивача щодо наявності у третьої особи перед позивачем заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, виданими третій особі на підставі Кредитного договору.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача, як поручителя, на користь позивача заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами за Кредитним договором в розмірі 449 882,57 доларів США та 5 137 071,11 грн. підлягають задоволенню.

Відповідач у своєму письмовому відзиві заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що порука, на його думку, є припиненою, оскільки позивач невчасно звернувся до суду з позовом про стягнення вищезазначеної заборгованості з поручителя.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача, враховуючи вищенаведене.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Додатковою угодою № 15 від 21.10.2011 р. до Кредитного договору сторони визначили граничний строк виконання позичальником своїх зобов'язань по поверненню кредиту - 11.12.2012 р.

В матеріалах справи наявні належним чином засвічена копія вимоги банку до поручителя, яка датована 11.06.2013 р., та докази направлення цієї вимоги відповідачу 11.06.2013 р.

Враховуючи викладене, позивачем було направлено вимогу до поручителя в межах строку, встановленого ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, тому порука не припинилася.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню за порушення виконання третьою особою умов Кредитного договору у загальному розмірі 518 553,40 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом здійснено перерахунок розміру пені, який заявлено позивачем до стягнення з відповідача, та встановлено, що позивачем було вірно розраховано вищезазначений показник.

З огляду на вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за порушення третьою особою виконання умов Кредитного договору в розмірі 518 553,40 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача, як поручителя, заборгованості за Кредитним договором та штрафних санкцій, що в загальному розмірі, з урахуванням офіційного курсу Національного банку України станом на 30.10.2013 р., складає 35 771 992,28 грн., підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поверхность-Супутникові Комунікації» на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру» заборгованість по поверненню кредиту в розмірі 26 728 149 (двадцять шість мільйонів сімсот двадцять вісім тисяч сто сорок дев'ять) грн. 47 коп., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 8 732 982 (вісім мільйонів сімсот тридцять дві тисячі дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 48 коп., пеню в розмірі 518 553 (п'ятсот вісімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн. 40 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 04.11.2013 р.

Суддя О.В. Нечай