Постанова № 34688842, 28.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 жовтня 2013 року 16:53 № 826/14302/13-а

За позовомПублічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс»доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києвіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Шевченко Я.В.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Автомобільна компанія «Укртранс» (далі - позивач, ПАТ «АК «Укртранс») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.05.2013 №0005832220 та №0005842220.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва ДПС було проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «АК «Укртранс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012. За наслідком перевірки було складено акт № 280/1-22-20/22890514 від 26.04.2013 (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено, зокрема, порушення позивачем ст.187, п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 та ст.201 Податкового кодексу України - занижено податок на додану вартість на загальну суму 121 807 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду всього у сумі 41 971 грн.

Актом перевірки встановлено відсутність реального характеру господарських операцій між ПАТ «АК «Укртранс» та ТОВ «Айпі-Сервіс», а також між ПАТ «АК «Укртранс» та ТОВ «Будстар Плюс» і відхилення між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями конратентів-постачальників.

На підставі Акту перевірки податковим органом винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 29.05.2013: №0005832220, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 41 971 грн., та №0005842220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 152 259 грн. (121 807 за основним платежем та 30 452 грн. за штрафними санкціями).

Аналізуючи вищевикладені обставини у сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з урахуванням наступного.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, витрати для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Підтвердженням даних податкового обліку можуть бути лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. (зазначена позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України, зокрема в Постанові ВСУ від 17 лютого 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 7046232 та додатково відображена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11).

Так, на підтвердження власної правової позиції позивачем надано копії первинних документів:

- договору підряду №1203 від 12.03.2012, укладеного між ПАТ «АК «Укртранс» як замовником та ТОВ «Будстар Плюс» як підрядником, згідно з умовами якого підрядник з власних матеріалів та обладнання, за рахунок власних сил та засобів виконує роботи по оздобленню парапетів та підпірних стінок житлового будинку на розі вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в Печерському районі м.Києва, а замовник зобов'язується прийняти вказані роботи і вчасно та в повному обсязі оплатити їх вартість; додаткових угод до вказаного договору; довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати; податкових накладних.;

- договору №051112 від 05.11.2012 про надання юридичних послуг, укладеного між ПАТ «АК «Укртранс» як замовником та ТОВ «Айпі-Сервіс» як виконавцем, згідно з умовами якого виконавець зобов'язується надавати замовнику юридичні послуги (юридичне супроводження діяльності, надання юридичних консультацій з питань застосування податкового законодавства та оскарження неправомірних дій податкових органів), а замовник зобов'язується приймати ці послуги та оплачувати їх вартість; акту приймання-передачі виконаних робіт; податкової накладної.

В той же час, як вбачається з Акту перевірки, висновку про відсутність реальності операцій між позивачем та ТОВ «Будстар Плюс», ТОВ «Айпі-Сервіс» податковий орган дійшов на підставі відомостей, зафіксованих у актах: ДПІ у м.Рівному Рівненської області ДПС від 13.11.2013 №595/22-200/35840476 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Будстар Плюс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 30.09.2012; ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС від 04.01.2013 №17/2240/38204492 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Айпі-Сервіс» з питань взаємовідносин з платниками податків за період вересень-листопад 2012 року.

З приводу зазначених обставин, суд приймає до уваги те, що згідно абзацу 2 пункту 3 розділу І "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" (№984 від 22.12.2010; далі - Порядок), акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно абзацу 3 пп.5.2. п.5. розділу ІІ Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Тобто, акт перевірки відповідного контрагента позивача є лише носієм доказової інформації та сам по собі не свідчить про наявність чи відсутність тих чи інших фактів та обставин. А тому не може бути підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України (зазначена позиція відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі від 13.12.2012 №К/9991/32048/12).

Разом з тим, чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності основних фондів, трудових ресурсів, складських приміщень і транспортних засобів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань. За умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу (зазначена позиція відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, висловленій в ухвалі від 24.04.2013 у справі №2а-4668/12/2670).

Оцінюючи вказане у сукупності, матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному їх дослідженні, приймаючи до уваги належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що доводи податкової служби щодо відсутності реального характеру операцій позивача є необґрунтованими, а доводи позивача щодо реальності та товарності операцій підтверджуються належним чином оформленими первинними документами.

В частині покликань Акту перевірки на відсутність у позивача права на податковий кредит у зв'язку з неможливістю підтвердити включення до суми податкових зобов'язань контрагентів-постачальників сум, отриманих від ПАТ «АК «Укртранс» (Актом перевірки встановлено відхилення між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями конратентів-постачальників), суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

З Акту перевірки не вбачається, що перевіряючим досліджено первинні документи позивача (договори, рахунки, документи щодо оплати товарів, робіт, послуг, податкові накладні і т.ін). Разом з тим, згідно з вимогами ПК України, лише за наслідком дослідження відповідних первинних документів платника податків контролюючий орган встановлює наявність чи відсутність у його діях порушень податкового законодавства.

Акт перевірки ж, всупереч вимогам пп.5.2. п.5. розділу ІІ Порядку, не містить за вказаним вище встановленим порушенням покликань на первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку та докази, що підтверджують наявність факту порушення з боку позивача.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків Акту перевірки в цій частині.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржувані повідомлення-рішення - визнанню протиправними і скасуванню.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, заперечуючи позов, в силу положень частини 2 статті 71 КАС України, не спростував покликання позивача і не довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст.2 КАС України належним доказами.

Позивач, в силу положень ч.1 ст.71 КАС України, довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 29.05.2013 №0005832220 та №0005842220.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано 01.11.2013 р.