Постанова № 34688748, 06.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 листопада 2013 року 10:18 № 826/15341/13-а

За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києвіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007151702 від 28.12.2012

Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Шевченко Я.В.

Обставини справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007151702 від 28.12.2012.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку дотримання вимог чинного законодавства з питань оподаткування ФОП ОСОБА_1 за період з 01.12.2011 по 31.01.2012. За наслідком перевірки було складено акт № 42/1702-2749611012 від 19.12.2012 (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2011-січень 2012 р. в сумі 1006 грн.

Актом перевірки встановлено, що завищення задекларованих показників з податку на додану вартість виникло у зв'язку з тим, що підприємцем до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Енглер», не підтверджені податковими накладними.

Крім того, у Акті перевірки зафіксовано наступне.

Відповідно до акту від 17.08.2012р. №551/3-22-30-33397207 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «ЕНГЛЕР» за період з 01.12.2011р. по 31.03.2012р., складеним співробітниками ДПІ у Голосіївському районі м. Києва фінансово-господарська діяльність ТОВ «ЕНГЛЕР» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «ЕНГЛЕР», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «ЕНГЛЕР» та контрагентам-постачальниками, покупцями є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

На підставі Акту перевірки податковим органом винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0007151702 від 28.12.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1 258 грн. (1006 грн. за основним платежем та 252 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Аналізуючи вищевикладені обставини у сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з урахуванням наступного.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, витрати для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Підтвердженням даних податкового обліку можуть бути лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. (зазначена позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України, зокрема в Постанові ВСУ від 17 лютого 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 7046232 та додатково відображена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11).

Так, на підтвердження власної правової позиції позивачем надано копії податкових накладних від 15.12.2011 №2191 (сума ПДВ 311,66 грн.), від 21.12.2011 №2271 (сума ПДВ 231,67 грн.) та від 12.01.2012 №37 (сума ПДВ 463,33 грн.), виписаних ТОВ «Еенглер» на адресу позивача.

На підтвердження здійснення розрахунків з вказаним контрагентом позивачем надано суду засвідчені банком платіжні доручення.

Зазначеним спростовуються висновки акту перевірки стосовно того, що податковий кредит за грудень 2011-січень 2012 р. в сумі 1006 грн. сформований позивачем за наслідком взаємовідносин з ТОВ «Енглер», не підтверджено податковими накладними.

З приводу прийняття контролюючим органом до уваги висновків акту від 17.08.2012р. №551/3-22-30-33397207 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «ЕНГЛЕР» за період з 01.12.2011р. по 31.03.2012р., суд приймає до уваги те, що згідно абзацу 2 пункту 3 розділу І "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" (№984 від 22.12.2010; далі - Порядок), акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно абзацу 3 пп.5.2. п.5. розділу ІІ Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Тобто, акт перевірки відповідного контрагента позивача є лише носієм доказової інформації та сам по собі не свідчить про наявність чи відсутність тих чи інших фактів та обставин. А тому не може бути підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України (зазначена позиція відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі від 13.12.2012 №К/9991/32048/12).

Разом з тим, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу (зазначена позиція відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, висловленій в ухвалі від 24.04.2013 у справі №2а-4668/12/2670).

Оцінюючи вказане у сукупності, матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному їх дослідженні, приймаючи до уваги належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що доводи податкової служби є необґрунтованими, а доводи позивача підтверджуються належним чином оформленими податковими накладними. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржуване повідомлення-рішення - визнанню протиправними і скасуванню.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, заперечуючи позов, в силу положень частини 2 статті 71 КАС України, не спростував покликання позивача і не довів відповідність оскаржуваного рішення вимогам ч.3. ст.2 КАС України належним доказами.

Позивач, в силу положень ч.1 ст.71 КАС України, довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби №0007151702 від 28.12.2012 визнати протиправним і скасувати.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано 07.11.2013 р.