Рішення № 34687581, 28.10.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2013 р.Справа № 922/3690/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Сталь-Інвест", м. Бориспіль до ФОП ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (Жовтнева друга (с\рада) про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сталь-Інвест" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 основний борг в сумі 25461,44 грн., штраф в сумі 19040,00 грн., 97,66 грн. пені та витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його грошових зобов'язань за договором оренди № 187 від 17.02.12 р.

Представник позивача в судову засідання 28.10.13 р. не з'явився, вимоги суду не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання 28.10.13 р. не з'явився, вимоги суду не виконав, письмовий відзив не надав.

На адресу суду повернулись копії всіх ухвал господарського суду Харківської області по справі, які були направлені на адресу відповідача, з відміткою "за зазначеною адресою не проживає".

Вищезазначені ухвали були направлені на адресу: АДРЕСА_1, відповідно до відомостей, зазначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У пункті 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас, законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між ТОВ "Сталь-Інвест"" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди нерухомого майна (далі-договір) № 187 від 17.02.12 р. (а.с. 15-25), відповідно до умов якого, орендодавець (позивач) передав, а орендар і (відповідач) прийняв в тимчасове платне користування об'єкт оренди на умовах і в порядку передбачених договором.

Згідно із умовами договору (п. 1.2), об'єктом оренди є визначена сторонами частина ТРЦ, розташована на його першому поверсі загальною площею 4,00 (чотири) кв.м. Об'єкт оренди є частиною офісно-розважального комплексу з торгівельними приміщеннями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та належить на праві приватної власності Позивачу на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.02.2011 року.

Відповідно до п. 6.1 договору, строк оренди за цим договором закінчується через два роки одинадцять місяців з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта оренди.

Згідно з п. 7.1 договору, сторони домовилися, що щомісячно орендна плата об'єкта оренди за цим договором становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ (20%) в сумі 566 (п'ятсот шістдесят шість) грн. 67 коп., що на дату укладення договору становить 425,53 (чотириста двадцять п'ять доларів США п'ятдесят три центи) за офіційно встановленим НБУ курсом гривні до долара США.

Відповідно до п. 7.2 договору, нарахування орендної плати починається з моменту передачі об'єкта оренди орендареві (відповідачу) за актом приймання-передачі Об'єкта оренди.

Позивач виконуючи свої зобов'язання за вказаним договором, передав відповідачеві майно, що є предметом цього договору, а саме частину офісно-розважального комплексу з торгівельними приміщеннями загальною площею 4,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується двостороннім актом приймання-передачі орендованого майна 17.02.12 р. (а.с. 35), який був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до п. 7.4 договору оренди - орендна плата сплачується орендарем авансовим платежем, не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, за який здійснюється платіж.

Згідно з п. 5.3.2 договору оренди, відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати усі платежі, передбачені Договором.

Умовами договору оренди (п. 7.10, 7.11) також передбачено сплату експлуатаційних та компенсаційних платежів.

Згідно із п. 8.6 договору оренди - грошові зобов'язання сторони вважаються виконаними належним чином з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок сторони, яка є отримувачем платежу в сумі, що відповідає сумі у виставленому стороною рахунку та (або) в сумі, передбаченій цим договором.

Внаслідок не виконання відповідачем зобов'язання по оплаті орендної плати за користування нерухомим майном, в розмірі та строки, передбачені договором оренди № 187 від 17.02.12 р., за період з квітня 2012 року по жовтень 2012 року у нього утворилась заборгованість в сумі 25461,44 грн., в тому числі:

- за оренду приміщення протягом квітня-жовтня 2012 року - 23800,00 грн.;

- експлуатаційні платежі протягом квітня-жовтня 2012 року - 840,00 грн. ;

- компенсаційні платежі за комунальні послуги - 466,88 грн.;

- компенсаційні платежі за розміщення інформації про ТРЦ протягом березня- жовтня 2012 року - 354,56 грн.

12.10.12 р. сторони уклали додаткову угоду про дострокове розірвання договору оренди нерухомого майна № 187 від 17.02.12 р. (а.с. 37), в якій домовились, що спірний договір вважається розірваним з 31.10.12 р.

Відповідач доказів оплати заборгованості або контррозрахунок орендної плати та заперечень щодо правильності її нарахування суду не надав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 25461,44 грн., хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 25461,44 грн. (сума основного боргу).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 97,66 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 15.1 договору, у разі прострочення відповідачем виконання зобов'язань по сплаті одного з платежів, передбачених цим договором, на строк до десяти календарних днів, відповідач, крім боргу, зобов'язаний в кожному такому випадку сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені позивачем, суд визнає вимогу про стягнення з відповідача 97,66 грн. пені законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф в сумі 19040,00 грн.

Згідно із умовами п. 15.2 договору оренди - у разі прострочення відповідачем виконання зобов'язань по сплаті одного з платежів, передбачених цим договором, на строк десять календарних днів і більше, відповідач, крім боргу, зобов'язаний в кожному такому випадку сплатити позивачу штраф у розмірі 20 % (двадцять відсотків) від орендної плати за один календарний місяць строку оренди, в якому мало місце таке порушення.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування штрафу позивачем, суд визнає вимогу про стягнення з відповідача 19040,00 грн. штрафу законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України, відповідно до приписів якої, при задоволенні позову - витрати по сплаті судового збору за подання позову відшкодовуються за рахунок відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 256, 258, 261, 267, 526, 530, 610-612 625, 785 ЦК України, ст. 193, ч. 6 ст. 232 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-Інвест" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 2/6, код ЄДРПОУ 31885089) основний борг в сумі 25461,44 грн., 97,66 грн. пені, штраф в сумі 19040,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,5 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.10.2013 р.

Суддя Інте Т.В.