Рішення № 34687413, 07.11.2013, Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим

07.11.2013 103/2760/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 листопада 2013 року м. Бахчисарай

Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Яніна І.А.,

при секретарі Саттаровій Е.Е.,

за участю позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідачів ОСОБА_4,

представника органу опіки та піклування Бахчисарайської районної державної адміністрації АРК Клімкіної Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахчисарай цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про усунення перешкод у здійсненні права власності, розірвання договору найму житлового приміщення, виселення, скасування реєстрації місця проживання,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про усунення перешкод у здійсненні права власності, розірвання договору найму житлового приміщення, виселення, скасування реєстрації місця проживання за обставинами, зазначеними у позовній заяві. Свої вимоги позивач мотивував тим, що він є власником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в якому на підставі договорів найму проживають відповідачі, при цьому договори найму були укладені ще його дружиною - ОСОБА_9, яка в 2007 році померла. Проживаючи в його будинку з 2006 року, відповідачі створюють позивачу нестерпні умови для спільного проживання. В порушення закону відповідачі не підтримували використовуване житло в належному стані, що встановлено рішенням Апеляційного суду АРК. Крім того, в порушення ст.815 ЦК України відповідачі створили заборгованість по оплаті комунальних послуг. 18 квітня 2013 року позивач направив відповідачам вимогу про переукладання договору і сплату за користування будинком, проте останні це проігнорували. Позивач вважав, що в силу ст.825 ЦК України він має право вимагати розірвання договорів оренди житла. Крім того, позивач зазначив, що у нього є бажання вселити в домоволодіння свою доньку - ОСОБА_10 і її сім'ю, проте проживання відповідачів цьому перешкоджає.

У судовому засіданні позивач та його представник адвокат ОСОБА_2, пославшись на обставини, зазначені у позові, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідачів ОСОБА_4 позовні вимоги не визнали, надали письмові заперечення про те, що правові підстави для дострокового розірвання договорів найму житла відсутні; позивачем не надані докази на підтвердження обставин створення позивачу будь-яких перешкод в сумісному проживанні; відповідачами вимоги ст.815 ЦК України щодо належної оплати за комунальні послуги не порушуються; укладені відповідачами договори найму є безоплатними, такі умови обов'язкові для сторін договору, в тому числі для ОСОБА_1; вимоги позивача щодо оплати за найм житла в розмірі 1000 грн. не є підставою для дострокового розірвання договорів; відповідно до довідки селищної ради позивач та відповідачі є членами однієї родини, оскільки ОСОБА_1 є дідом ОСОБА_3; дострокове розірвання договору найму житлового приміщення з ініціативи наймодавця можливо лише за згодою наймача.

Представник органу опіки та піклування Бахчисарайської районної державної адміністрації АРК Клімкіна Ю.В. у судовому засіданні позов не визнала, вважаючи що права неповнолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не можуть бути порушеними.

У відповідності зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі представлених сторонами доказів, а ст.ст.10,60 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, виходячи із засад змагальності сторін, межі судового розгляду, обов'язку сторін щодо доказування та подання доказів, вислухавши сторони, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дослідивши матеріали цивільної справи №103/2220/2012, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає за наступними підставами.

Судовим розглядом встановлено, що 5 квітня 2006 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 (між бабою і внучкою) був укладений договір найму житлового приміщення з постійним строком дії договору, без оплати за житлову площу та прокат предметів. Вказаний договір зареєстрований в Куйбишевській селищній раді 5 квітня 2006 року (а.с.83).

В подальшому, 14 лютого 2007 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 (чоловік ОСОБА_3.) також був укладений договір найму житлового приміщення з постійним строком дії договору, без оплати за житлову площу та прокат предметів. Вказаний договір зареєстрований в Куйбишевській селищній раді 14 лютого 2007 року (а.с.82).

Умовами зазначених договорів ОСОБА_9 надала дозвіл вказаним відповідачам на реєстрацію свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_9 померла (а.с.118).

Із наданих суду доказів вбачається, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку з надвірними спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 5 липня 2008 року (а.с.13).

Відповідно до ч.1 ст.821 ЦК України якщо у договорі найму житла строк не встановлений, договір вважається укладеним на п'ять років.

Згідно с.814 ЦК України у разі зміни власника житла, переданого в найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Зважаючи на те, що після спливу п'ятирічного строку сторони не ставили питання про розірвання договорів, то вони вважаються пролонгованими, а тому на даний час чинними. Саме такий висновок міститься в рішенні апеляційного суду АРК від 11 лютого 2013 року у справі між цими сторонами про розірвання спадкового договору (а.с.17, обор.).

Таким чином, договір найму житла, укладений з ОСОБА_3, чинний до 5 квітня 2016 року, укладений з ОСОБА_6, - до 14 лютого 2017 року. Відповідачі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 є неповнолітніми дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_3

У відповідності до ч.2 ст.825 ЦК України договір найму житла може бути розірваний за рішенням суду на вимогу наймодавця у разі: 1) невнесення наймачем плати за житло за шість місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк, а при короткостроковому наймі - понад два рази; 2) руйнування або псування житла наймачем або іншими особами, за дії яких він відповідає. За рішенням суду наймачеві може бути наданий строк не більше одного року для відновлення житла. Якщо протягом строку, визначеного судом, наймач не усуне допущених порушень, суд за повторним позовом наймодавця постановляє рішення про розірвання договору найму житла. На прохання наймача суд може відстрочити виконання рішення не більше ніж на один рік.

Відповідно до ч.3 ст.825 ЦК України наймодавець повинен попередити наймача про розірвання договору не пізніше ніж за два місяці. Проте, зазначених дій позивачем не вчинено.

Із наданих суду доказів вбачається, що 18 квітня 2013 року позивач письмово звернувся до ОСОБА_3, ОСОБА_6 з вимогою про переукладання з ним в трьохденний строк договору найму частки належного йому домоволодіння з оплатою в розмірі в розмірі 1000 грн. в місяць (а.с.2).

Діючи на підставі чинних договорів найму житла, які не передбачають оплати за житло, відповідачі не побажали переукладати договори на нових умовах, що передбачають оплату за найм житла в розмірі 1000 грн., які запропонував позивач. Суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.820 ЦК України одностороння зміна розміру плати за користування житлом не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Крім того, умовами договорів не передбачені обставини внесення до них будь-яких змін.

15 липня 2013 року позивач звернувся до відповідачів з вимогами негайно звільнити належний йому на праві власності житловий будинок, оскільки домоволодіння необхідно йому для особистого проживання і проживання його доньки - ОСОБА_13 (а.с.51).

Суд приймає до уваги те, що правові підстави для негайного звільнення відповідачами належного позивачу домоволодіння, як того вимагав 15 липня 2013 року ОСОБА_1, відсутні оскільки є чинними договори найму жилого приміщення, при цьому останній в порядку передбаченому ч.3 ст.825 ЦК України про дострокове розірвання договорів найму не пізніше ніж за два місяця відповідачів не попереджував.

Обставини руйнування або псування житла відповідачами або іншими особами, за дії яких вони відповідає, належними та допустимими доказами не підтверджені.

Оскільки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.97), та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.98), є неповнолітніми дітьми ОСОБА_3, ОСОБА_6, то вони не можуть бути самостійними відповідачами у справі.

В задоволенні вимог про скасування реєстрації місця проживання необхідно також відмовити, оскільки відсутні правові підстави, при цьому вони не стосуються відповідачів, є компетенцією інших державних органів, які не є стороною у справі.

Таким чином, суд вважає позов необґрунтованим та недоведеним.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із засад змагальності, межі судового розгляду, обов'язку сторін щодо доказування та подання доказів, керуючись ст.ст.10,11,27,31,60,213,215,218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про усунення перешкод у здійсненні права власності, розірвання договору найму житлового приміщення, виселення, скасування реєстрації місця проживання, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд АРК, у строки апеляційного оскарження, передбачені ст.294 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: