Ухвала суду № 34685855, 29.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10179/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

29 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Воронець Н.В.

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтагруп» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 лютого 2013 року № 0000362250.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду від 14.08.2013 року та прийняти нову, якою в задоволені адміністративного позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом в період із 18 по 24 січня 2013 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 31 січня 2013 року складено акт № 384/22-521/34972540 про проведення невиїзної позапланової перевірки позивача щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків Товариством з обмеженою відповідальністю «Плюс-Ойл», їх реальності та повноти відображення в обліку за жовтень 2012 року.

Так, відповідно до висновків вказаного акта перевірки, позивачем занижено податок на додану вартість за жовтень 2012 року у розмірі 65 863,00 грн., чим порушено п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки, 14 лютого 2013 року відповідачем складено оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 65863,00 грн. за основним платежем та у розмірі 16466,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач не погоджуючись з таким рішенням відповідача звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи висновки податкового органу про заниження позивачем ПДВ ґрунтуються виключно на обставинах, виявлених у ході перевірки контрагента позивача - ТОВ «Плюс-Ойл».

Так, в акті перевірки від 31.01.2013 року міститься інформація з акту від 26 грудня 2012 року № 5725/22-9/37507079 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Плюс-Ойл» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період січень, березень, травень, жовтень, листопад 2012 року, згідної якої ТОВ «Плюс-Ойл» є вигодотранспортуючим суб'єктом (транзитером), тобто суб'єктом, який здійснює посередницьку функцію між вигодоформуючим суб'єктом та вигодонабувачем, у якого, згідно з податковою звітністю, податкові зобов'язання на рівні податкового кредиту за всіма операціями чи по окремих операціях або різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом незначна (+/- 0,5%), економічна вигода від діяльності, що ним здійснюється, чи від окремих операцій, що він здійснює, відсутня.

Разом з цим, у ТОВ «Плюс-Ойл» відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей.

Зокрема, зі змісту акту від 26 грудня 2012 року № 5725/22-9/37507079 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Плюс-Ойл», вбачається, що висновки стосовно діяльності ТОВ «Плюс-Ойл» ґрунтуються на обставинах, виявлених у ході перевірки контрагента ТОВ «Плюс-Ойл», а саме ТОВ «Броксид», проте, що вказане товариство має ознаки «фіктивності».

З матеріалів справи вбачається, що вищевикладені обставини стали підставою для висновку відповідача про недійсність бухгалтерських та податкових документів, складених ТОВ «Плюс-Ойл», щодо взаємовідносин із позивачем, будь-яких обставин, які б підтверджували порушення позивачем чинного податкового законодавства, окрім обставин, виявлених у ході перевірок ТОВ «Плюс-Ойл» та його контрагента ТОВ «Броксид», в акті перевірки відповідачем не зазначено.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Плюс-Ойл» укладено договір поставки від 16 лютого 2012 року № 021601, за умовами якого ТОВ «Плюс-Ойл» зобов'язалось поставити в обумовлений термін, а позивач прийняти у власність та оплатити нафтопродукти.

На підтвердження виконання умов договору поставки позивачем долучено до матеріалів справи наступні копії документів: видаткових та податкових накладних; заявок на відвантаження газового конденсату; товарно-транспортних накладних; платіжних доручень, які свідчать про сплату позивачем грошових коштів за придбаний товар; банківських виписок по рахунку позивача, які підтверджують рух коштів на вказаному рахунку; реєстру виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2012 року; паспорту якості конденсату; сертифікатів якості конденсату газового нестабільного; доказів, які підтверджують подальшу реалізацію придбаного товару (відповідного договору поставки, рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних, банківських виписок).

Будь-яких зауважень до наявної у позивача первинної документації з приводу вказаних правовідносин з боку податкового органу немає.

Згідно з п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що податковим органом неправомірно було прийнято податкове повідомлення-рішення, а тому висновок суду першої інстанції про безпідставність складання відповідачем оскаржуваного рішення та його скасування - є правильним.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд ,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів міста Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 серпня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.