Ухвала суду № 34684628, 24.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/50425/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області

на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2011

у справі № 0670/14/11

за позовом Малого приватного підприємства «Алекс+»

до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області

про визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство «Алекс+» (далі по тексту - позивач, МПП «Алекс+») звернулось до суду з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області (далі по тексту - відповідач, Коростенська ОДПІ) про визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.09.2010 №0001722302 до позивача в розмірі 3778,40 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.05.2011 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2011 скасовано постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17.05.2011 та прийнято нову - про часткове задоволення позовних вимог. Визнано протиправним та скасовано спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. В задоволенні решти вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову та залишити в силі рішення суду першої інстанції в цій частині, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.09.2010 працівниками Коростенської ОДПІ була проведена перевірка дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання готівки, наявності торгових патентів і ліцензій Малого приватного підприємства «Алекс+».

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі по тексту - Закон №265/95-ВР), а саме на місці здійснення реалізації відсутні накладні на деякий товар, про що зазначено в акті від 16.09.2010 №0076/06/09/23/32758033.

На підставі вказаного акту, спірним рішенням до підприємства застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 3778,40 грн.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд апеляційної інстанції виходив з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до положень п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, представництвом) іншим структурним підрозділом) у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Виходячи з норм вищезазначеної статті, законодавством допускається ведення обліку товарних запасів як на складах, так і за місцем їх реалізації. При цьому, оприбуткування товарів здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було доведено того, що позивачем не ведеться облік товарних запасів, а висновок про те, що первинні облікові документи на товар мають зберігатися лише за місцем реалізації товару, є хибним і не відповідає змісту закону.

Зокрема, судами встановлено, що відповідачем не заперечується факт ведення позивачем обліку товарних запасів і наявність у нього облікових документів на весь товар взагалі та копій накладних на товар, який увійшов до акту.

Також, зі змісту акту перевірки вбачається, що вимог про надання для перевірки облікових документів на товар посадовими особами податкового органу не висувалося, що вбачається з пункту 4.4 (місце для зазначення переліку документів, які необхідно надати податковому органу на розгляд).

Крім того, під час перевірки, податковим органом була оглянута книга обліку товарів у роздрібній торгівлі, де зазначено детальний перелік оприбуткованих товарів із зазначенням номерів та дат прибуткових накладних та товарні звіти.

Висновки суду про те, що товарні звіти не є документом первинного обліку в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому не можуть підтверджувати облік товарів є хибними, оскільки ст. 9 цього ж Закону передбачено, що для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області відхилити.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров