Ухвала суду № 34684343, 22.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/63083/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Голубєвої Г.К., Муравйова О.В.,

при секретарі: Сачко Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "СП Укрсоя"

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року

по справі №2а-7330/10/1470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "СП Укрсоя" (надалі - ТОВ АК "СП Укрсоя")

до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва (надалі - ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У жовтні 2010р. позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.10.2010р. №0027012360/0.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.01.2011р. позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2011р. рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2011р. за залишити в силі постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.01.2011р., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників позивача та Генеральної прокуратури України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ АК «СП Укрсоя» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2010р., за результатами якої складено акт №1547/23-600/32184015 від 28.09.2010р., в якому, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету.

На підставі зазначеного акта відповідачем 11.10.2010р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0027012360/0, яким позивачу донараховано по податку на додану вартість 1747250,00грн., з яких 1160550,00грн. за основним платежем та 586700,00грн. штрафних санкцій.

Надаючи оцінку обставинам у справі колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Так, відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, у тому числі у зв'язку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість» передбачає, крім визначених судом обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит, а в подальшому відшкодування, ще наявність такої підстави, як наявність факту поставки товару або здійснення робіт (послуг).

Так, згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Тобто, поставка товару є необхідною передумовою правомірності формування податкового кредиту, а в подальшому отримання відшкодування податку на додану вартість.

На думку колегії суддів касаційної інстанції, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Як вказують суди попередніх інстанції, позивач мав господарські відносини з наступними контрагентами: ТОВ «Андал», ТОВ «Арагон ТЕК», ТОВ «Холес Трейд», ПП «Корса Плюс», ТОВ «СтарАгро-М», ТОВ «Круиз Агро», ТОВ «СБК ТЕК», ТОВ «Аквілон-Юг», ТОВ «Іжереро», ТОВ «ВВМ Вилиджтрейд».

Проте, під час розгляду справи ані суд першої, ані суд апеляційної інстанції не звернули увагу на те, що надані позивачем ряд первинних бухгалтерських документів на підтвердження того, що господарські операції з купівлі - продажу у зазначених підприємств насіння ячменю та сої, а також соняшникової олії, є нечитабельними, у зв'язку з чим індетифікувати їх не можливо та відповідно чи мають вони відношення до даної справи (т.1 а.с.130-133, а.с.137-139, т.2 а.с.22).

Крім того, слід зазначити, що суд апеляційної інстанції у своєму рішення посилається на акти зустрічних перевірок контрагентів позивача (ТОВ «Андал» №667/23-300/36316885 від 20.04.2010р., ТОВ «Арагон ТЕК» № 861/23-300/36316859, ТОВ «СтарАгро-М» №1295/23-300/36700249 від 17.08.2010р., ПП «Корса Плюс» №2384/230302/36635615 від 30.07.2010р., ТОВ «Холес Трейд» №2533/232-00/33729794 від 16.07.2010р., ТОВ «Круиз Агро» №2225/232-00/36384824 від 22.06.2010р., ТОВ «СБК ТЕК» №1151/231-00/35107038), однак вказані акти в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Отже, вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи судам попередніх інстанції необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу, який міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до статті 11 КАС суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частини четверта, п'ята зазначеної статті).

Згідно зі статтею 159 КАС судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зважаючи на викладене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "СП Укрсоя" - задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 січня 2011 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року - скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ Г.К. Голубєва

____ О.В. Муравйов