Ухвала суду № 34684307, 22.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/17303/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Голубєвої Г.К., Муравйова О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платникам податків в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 жовтня 2011 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2012 року

по справі №2а-1603/11/6/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Сервіс-Термінал" (надалі - ТОВ "Пром-Сервіс-Термінал")

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платникам податків в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим (надалі - СДПІ по роботі з ВПП в м.Сімферополі АРК)

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У лютому 2011р. позивач звернувся до суду з позовом до СДПІ по роботі з ВПП в м.Сімферополі АРК про визнання противоправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00001423000/0, №00001323000/0, №00001223000/0 від 02.02.2011р.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.10.2011р. залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2012р., позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, СДПІ по роботі з ВПП в м.Сімферополі АРК звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове - про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «Пром-Сервіс-Термінал» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.07.2009р. по 30.09.2010р. за результатами якої складений акт №8/23-0/33071230 від 19.01.2011р., в якому на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.17.1.6. п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тобто необґрунтовано завищені валові витрати за 1 квартал 2010р.; п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виявилося завищенні податкового кредиту за січень, лютий, березень, червень, липень, серпень та вересень 2010р. Також, перевіркою визначено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 9 місяців 2010р.

На підставі зазначеного акта відповідачем 02.02.2011р. були прийняті податкові повідомлення - рішення №00001423000/0, відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) по податку на додану вартість; №00001323000/0, згідно якого ТОВ «Пром-Сервіс-Термінал» визначено сума податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) по податку на прибуток; №00001223000/0, яким позивачу визначено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та нараховані штрафні санкції із суми завищення від'ємного значення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Так, судами встановлено, що придбання паливно-мастильних матеріалів здійснювалося позивачем на підставі наступних договорів :

- з ТОВ «Блек Голд» ЛТД відповідно до договору №02/01-1 від 02.02.2008р. на умовах попередньої плати за товар;

- з ТОВ «Блек Сі Ойл» відповідно до договору №05/1-2 від 04.01.2010р. на умовах попередньої плати за товар.

Продаж товару здійснювалось по договору №01/28 від 28.12.2009р., укладеного між ТОВ «ТД Термінал» та ТОВ «Пром - Сервіс - Термінал», на умовах попередньої оплати.

Факт передачі товарів за вказаними договорами підтверджується відповідними накладними, а факт сплати отриманого товару підтверджується банківськими виписками, які оформлені належним чином.

Отримання товарів підтверджується видатковими накладними ТОВ «Блек Голд» ЛТД за період січень, лютий, березень 2010р., при досліджені яких встановлено, що останнє відвантажило, а позивач отримав дизельне паливо євро марки С вид 2, дизельне паливо, бензин А-76, бензин А-95, бензин А-92 у кількості 521818л.

Отримання товарів також підтверджується видатковими накладними ТОВ «Блек Сі Ойл» за період січень, лютий 2010р., із яких вбачається, що останнє відвантажило, а позивачем отримано дизпаливо євро марки С вид 2, дизельне паливо, бензин А-76, бензин А-95, бензин А-92 у кількості 625083л.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

До складу валових витрат не включаються витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності підприємства (п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону).

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону валові витрати повинні бути підтвердженні відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами обов'язковість ведення і зберіганні яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Враховуючи наведене, судами обґрунтовано зазначено, що розбіжності з даними акта перевірки на суму 5652971грн. в сторону збільшення валових витрат виникло за рахунок того, що в акті перевірки не врахована реалізація даних партій товарів вище ціни придбання та факт отримання доходу від реалізації даного товару в сумі 5652756,50грн., в сумі 214,5грн. за рахунок помилки в акті по накладній від ТОВ «Блек Сі Ойл» за 04.02.2010 р.

За таких обставин, податковим органом неправомірно встановлено завищення валових витрат в акті перевірки на відповідну суму по постачальникам ТОВ «Блек Сі Ойл» та ТОВ «Блек Голд» ЛТД за 1-й квартал 2010р., що в свою чергу призвело до безпідставного донарахування податку на прибуток та штрафних санкцій.

Окрім того, судами встановлено, що на підставі договору постачання 02/01-1 від 02.02.2008р. ТОВ «Пром-Сервіс-Термінал» у 1 кварталі 2010р. реалізовано ТОВ «ТД «Термінал» ПММ на відповідну суму, що підтверджується видатковими накладними та податковими накладними, а також банківськими виписками оформленими за фактом постачання товару.

12.01.2010г. ТОВ «Пром-Сервіс-Термінал» реалізувало ТОВ «ТД «Термінал»ПММ, які знаходились в залишку станом на 11.01.2010р. Продані ТОВ «ТД «Термінал»ПММ 12.01.2010р. позивачем, раніше були придбані у підприємства «Лукойл Україна»: дизельне паливо євро марки F по накладній №2065 від 06.01.2010р. у кількості 22385л. на суму 128713,75грн., по накладній №2069 від 06.01.2010р. у кількості 22385л. на суму 128713,75грн., по накладній №2091 від 11.01.2010р. у кількості 22385л. на суму 128713,75грн.; у підприємства «ТЕС»по накладній від 11.01.2010р. бензин А-76 у кількості 19578 л. на суму 11594,60 грн.

Аналогічно продані покупцю ТОВ «ТД «Термінал» ПММ 15,18,21,27,28 січня 2010р., 04,08,15,19,25 лютого 2010р., 05 та 30 березня 2010р., ТОВ «Пром-Сервіс-Термінал» придбало у постачальників ПП «Лукойл Україна», фірма «ТЕС», ТОВ «Катран», ТОВ «Альянс ойл Україна», ТОВ «Нефть Континент», ПП «Брайт», ПП «Медина.УА», ТОВ «Блек Голд»ЛТД та ТОВ «Блек Сі Ойл», що підтверджується первинними документами.

При цьому, отриманий позивачем товар від ТОВ «Блек Голд» ЛТД та ТОВ «Блек Сі Ойл» реалізований іншим покупцям.

Операції з продажу товарів контрагенту ТОВ «ТД Термінал» включені ТОВ «Пром-Сервіс-Термінал» до складу валових доходів в повному обсязі і відображені у рядку 01.1 Декларацій про податок на прибуток підприємства за 1 квартал 2010р.

Витрати підприємства з придбання товару ТОВ «Блек Голд» ЛТД та ТОВ «Блек Сі Ойл» включені ТОВ «Пром-Сервіс-Термінал» до складу валових витрат і відображені у рядку 04.1 Декларацій про податок на прибуток підприємства за 1 квартал 2010р.

Факт здійснення операції з постачання товарів були відображені у облікових регістрах позивача.

Враховуючи, що сторони, виконуючи умови договорів, здійснили господарські операції, які не можна визнати недійсними, а факт здійснення господарської операції підтверджений первинними документами, тому висновок відповідача щодо необґрунтованості завищення валових витрат позивачем у спірній сумі за 1 квартал 2010р. є безпідставним.

Поряд з цим, судами обґрунтовано зазначено, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано те, що при проведенні перевірки безпідставно знято суму в розмірі 40490грн., яка на його думку включена підприємством до складу валових витрат і відображена по рядку 05.2 двічі: в Декларації про податок на прибуток за 2009р. і в Декларації про податок на прибуток за звітні періоди - 1 квартал 2010р. і півріччя 2010р. Дана обставина не знайшла свого підтвердження, оскільки, у складі валових витрат сума 40490грн. включена підприємством один раз: в рядку 05.2 декларацій про прибуток підприємства за звітний період - 2009 рік. Такі витрати виникли в результаті не включення до складу валових витрат, пов'язаних з придбанням товарів в 3 кварталі 2009р.

Крім того, відповідачем суми щодо розбіжностей за результатами минулих податкових періодів в акті перевірки не розписані, пояснення з цього приводу не надані.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанції щодо безпідставності висновків відповідача в акті перевірки стосовно порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено значення рядка 05.2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» в сумі 40490 грн., порушення п.п.5.2.7 п.5.2 ст.5 даного Закону в частині заниження значення рядку 05.2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010р. в сумі 88326 грн.

Щодо висновків податкового органу в акті перевірки про встановлення факту завищення позивачем податкового кредиту, слід зазначити наступне.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 даного Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, як це визначено у п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судами попередніх інстанції встановлено, що відповідно до умов договорів постачання товарів, укладених позивачем та ТОВ «Блек Голд» ЛТД та ТОВ «Блек Сі Оіл», постачання товарів здійснювалися на умовах передоплати. При цьому, податкові накладні отримані по першій події - даті отримання коштів на банківський рахунок цих підприємств від ТОВ «Пром - Сервіс - Термінал» в оплату товарів, що підтверджується відповідними виписками банку. Податкові накладні ТОВ «Блек Голд» ЛТД та ТОВ «Блек Сі Ойл» за період січень, лютий, березень 2010р. включені позивачем до реєстру, необхідні вимоги для включення сплаченої (нарахованої) суми ПДВ до складу податкового кредиту дотримано. Завищення податкового кредиту за вказаний період наданими первинними документами не підтверджується.

Згідно податкових накладних ТОВ «Авістапромторг» за червень, липень 2010р., вимоги для включення сплаченої (нарахованої) суми ПДВ до складу податкового кредиту дотримані. Завищення податкового кредиту за червень 2010р. та липень 2010р. наданими документами не підтверджується.

Податкова накладна ТОВ «ЮБП-ОЙЛ» №226 від 11.08.2010р. відображена в реєстрі за серпень 2010р. та включена до додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2010р. Оплата за товар проведено в відповідній сумі, який отримано. Висновки СДПІ щодо завищення податкового кредиту позивачем за серпень 2010р. наданими документами не підтверджується.

Завищення податкового кредиту за червень 2010р. наданими документами не підтверджується. Отримання товару підтверджується видатковими накладними ТОВ «Новатрейд» за червень 2010р. Податкова накладна ТОВ «Новатрейд» №311 від 08.06.10р. виписана на загальну суму 222300,00грн. Необхідні вимоги для включення сплаченої (нарахованої) суми ПДВ до складу податкового кредиту ТОВ «Пром-Сервіс-Термінал» дотримані.

Всі податкові накладні які отриманні ТОВ «Пром-Сервіс-Термінал» від контрагентів ТОВ «Авістапромторг», ТОВ «Брауз», ТОВ «ЮБП-ОІЛ», ТОВ «Новатрейд» мають обов'язкові реквізити, які передбачені п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Законом України «Про податок на додану вартість», тобто оформлені згідно норм діючого законодавства.

На момент складання податкових накладних ТОВ «Авістапромторг», ТОВ «Брауз», ТОВ «ЮБП-ОІЛ», ТОВ «Новатрейд» були зареєстровані як платники ПДВ.

Крім того, судами вірно вказано, що відсутність підприємств за юридичною адресою не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з ними, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Також слід зазначити, що чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання здійснювати перевірку місцезнаходження контрагентів або сплати податків контрагентами тощо. При невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є.

Стосовно висновків податкового органу про нікчемність укладених правочинів.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Податковим органом не надано доказів, які б підтверджували, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Отже, вказані в акті перевірки висновки про нікчемність укладених позивачем правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, є безпідставними, оскільки вони не підтверджені належними доказами, носять характер припущення і є суб'єктивною думкою відповідача.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що податковим повідомленням-рішенням від 02.02.2011р. №0000122300/0 встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 161933грн. та донараховано штрафні санкції в розмірі 40483,25грн. Перевіркою відповідача визначено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 9 місяців 2010р. в сумі 161933 грн.

Висновки відповідача щодо завищення об'єкту оподаткування на суму «-161933грн.» не знайшли свого підтвердження, оскільки, відповідачем при проведенні перевірки виключено з валових витрат сума у розмірі 40490грн., яка за твердженням СДПІ включена підприємством до складу валових витрат і відображена по рядку 05.2 двічі: в декларації про податок на прибуток за 2009р. та в декларації про податок на прибуток за звітні періоди - 1 квартал 2010р. і півріччя 2010р.

Судами вірно встановлено, що дане твердження є помилковим, оскільки, у складі валових витрат сума 40490грн. включена підприємством один раз: в рядку 05.2 декларацій про прибуток підприємства за звітний період - 2009 рік. Такі витрати виникли в результаті не включення до складу валових витрат, пов'язаних з придбанням товарів в 3 кварталі 2009р.

При цьому, відповідачем не враховано, що у рядку 05.2 декларацій про податок на прибуток підприємства за звітні періоди - 1 квартал 2010р. і півріччя 2010р. підприємством відображені витрати за придбанні товари, які підприємством помилково не були відображені у складі валових витрат в декларації про податок на прибуток підприємства за 2009р. у сумі 127569грн. та підприємством не врахована передоплата на 31.12.2009р., перерахована постачальникам послуг ПрАТ «МТС», ТОВ «УТН-Восток» в сумі 1248,12грн.

За таких обставин, судами попередніх інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платникам податків в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 жовтня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ Г.К. Голубєва

____ О.В. Муравйов