Рішення № 34684120, 15.07.2013, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/3733/13-ц

Провадження № 2/361/1610/13

15.07.2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2013 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої суддіМаценко Н.П.

при секретаріТелепі Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Мостобудівельний загін № 112 про стягнення заробітної плати, заборгованості по витратах на відрядження, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди

в с т а н о в и в:

У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому з урахуванням уточнень просить суд стягнути із відповідача на свою користь заробітну плату в розмірі 15589,50 грн., заборгованість по витратах на відрядження в розмірі 14300 грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу при звільненні станом на 15.07.2013 року, що складає 15216,61 грн. та моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 15.07.2013 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позову до ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» про стягнення індексації, компенсації втрати частини зарплати у зв»язку з затримкою термінів її виплати та компенсації за невикористану відпустку; провадження в справі у цій частині закрито.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що наказом від 01.09.2011 року він прийнятий на посаду електромонтера 6 розряду згідно з переведенням з Мостозагону за № 103 ПАТ «Мостобуд».

За весь період роботи заробітна плата виплачувалася йому не регулярно та не в повному обсязі. Через систематичне порушення роботодавцем трудового законодавства щодо оплати праці він 30.11.2012 року звільнився із роботи за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП України.

Далі зазначає, що у порушення ст. 116 КЗпП України відповідач не здійснив з ним розрахунку на день звільнення, мотивуючи тим, що на підприємстві відсутні кошти. З підстав стягнення належних йому до виплати сум, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди змушений звернутися до суду.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, дала пояснення аналогічні фабулі позовної заяви. Додала, що заборгованість відповідача перед позивачем складається із заробітної плати, заборгованості по відрядженнях, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3»яненко С.В. позовні вимоги визнав частково щодо стягнення заробітної плати та заборгованості по відрядженнях. Просить суд звільнити від сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, так як підприємство виконує державні замовлення, які є єдиним джерелом прибутку підприємства, тому несплата державою робіт тісно пов»язана із належним виконанням товариством подальших платежів.

Після дачі пояснень по суті даного позову представник відповідача в судове засідання не з»явився, судом розглянуто дану справу на підставі зібраних у справі доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

За змістом ч. ч. 1, 7 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно із ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

У ч. 1 ст. 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Судом встановлено, що сторони по даній справі перебували в трудових відносинах, про що свідчить трудова книжка позивача.

Наказом ТОВ Мостобудзагін № 112 від 27.11.2012 рок позивача звільнено з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Згідно з довідкою за № 238 від 18.06.2013 року загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем по виплаті заробітної плати за період з травня по листопад 2012 року складає 15589,50 грн.

Відповідно до довідки за № 237 від 18.06.2013 року загальна сума заборгованості ТОВ «Мостобудівельний загін № 112» перед позивачем по виплаті витрат на відрядження за період з грудня 2011 року по листопад 2012 року складає 14300 грн.

З наведених підстав, суд приходить до висновку, що на день звільнення з роботи відповідач в порушення ст. 116 КЗпП України не виплатив позивачу усі суми, що належать йому від товариства, а саме заробітну плату та витрати на відрядження.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Виходячи з наведеного вище, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заробітної плати, заборгованості по витратах на відрядження підлягають задоволенню.

Правилами ст. 117 КЗпП передбачено в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові суми у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація, повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08.02.1995 року №100 передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів.

З матеріалів справи встановлено, що на час звільнення позивача з роботи, тобто з 27.11.2012 року з ним не проведено остаточного розрахунку при звільненні.

З довідки за №236 від 18.06.2013 року наданої стороною відповідача вбачається, що середньоденна заробітна плата позивача становить 118,74 грн.

У той же час з трудової книжки позивача вбачається, що 17.12.2012 року він прийнятий на роботу, тому період затримки розрахунку при звільненні становить з 28.11.2012 року по 16.12.2012 року, тобто з п»ятиденним робочим тижнем складає 13 робочих днів13*118,74=1543,62 грн.

З наведених підстав стягненню із відповідача підлягає середній зароібток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 1543,62 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів.

У ст. 2371 КЗпП України визначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

У рахунок відшкодування моральної шкоди позивач просить стягнути 3000 грн. Вирішуючи вимоги позивача в цій частині, судом враховується тривалість, характер та обсяг душевних переживань, яких позивач зазнав внаслідок невиконання відповідачем вимог закону, час, необхідний йому для відновлення порушеного права.

Виходячи з наведеного вище, засад розумності і справедливості, моральну шкоду, що підлягає стягненню з ТОВ Мостобудзагін № 112 на користь позивача суд визначає в розмірі 300 грн., враховуючи також і заперечення наведені стороною відповідача, які частково спростовують доводи позивача в цій частині.

Відповідно до ст. ст. 80, 88 ЦПК України, ч. ч. 1, 2 ст. 4, ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір із відповідача ТОВ Мостобудзагін № 112 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 429 грн. 02 коп. (314 грн. 32 коп. за вимоги майнового характеру і 114 грн. 70 коп. за вимоги немайнового характеру).

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 3, 11, 60, 88, 212 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю Мостобудівельний загін № 112, код 22202218, м. Бровари, вул. Щолківська, 2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, податковий номер НОМЕР_1 заробітну плату в розмірі 15589,50 (пятнадцять тисяч пятсот вісімдесят девять) грн. 50 грн., заборгованість по витратах на відрядження в розмірі 14300 (чотирнадцять тисяч триста) грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 1543 (одна тисяча п»ясот тридцять три) грн. 62 коп., моральну шкоду в розмірі 300 (триста) грн.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю Мостобудівельний загін № 112, код 22202218, м. Бровари, вул. Щолківська, 2 на користь держави судовий збір в розмірі 429 (чотириста двадцять дев»ять) грн. 02 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Броварський міськрайонний суд.

Суддя Н. П. Маценко