Рішення № 3468412, 16.04.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" квітня 2009 р.

Справа № 10/23-441

Господарський суд Тернопільської області у складі

Судді Півторака М.Є.

За участю секретаря судового засідання Клим Т.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ІЛЛА“, м. Тернопіль, вул. Федьковича, 14 ( юридична адреса м. Тернопіль вул. Руська ,20/32 )

до відповідача: Приватного підприємства “Продторг-Тернопіль“, м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, ідент. код 34473634

за участю представників:

позивача:; Гаєвого О.О. –юрисконсульта, довіреність від 16.12.2008 року ;

відповідача: не прибув;

В судовому засіданні присутнім представникам сторін роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20,22,27,28,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю “ІЛЛА“, м. Тернопіль звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з приватного підприємства “Продторг-Тернопіль“ м. Тернопіль 21200,78 грн., з яких 19185,07 грн. боргу; 970,94грн. інфляційні втрати; 928,68 грн. пеня; 116,09 грн. - 3% річних; відшкодування судових витрат просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог посилається на дію договору поставки товарів, укладеного між сторонами 25 січня 2008 року, накладні на відпущення товару.

Ухвалою суду від 16 березня 2009 року судове засідання призначене о 10 год. 45 хвилин 03 квітня 2009 року.

У зв’язку з неприбуттям у судове засідання 03.04.2009 року представника відповідача, розгляд справи було відкладено до 09 год. 30 хв. 16 квітня 2009 року в порядку статті 77 ГПК України.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав , заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, його представник у судове засідання 16.04.2009 року повторно не прибув, хоча був повідомлений про судове слухання у встановленому порядку, що підтверджується Повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оскільки, участь представників сторін у судове засідання не визнавалося обов’язковою , надані позивачем документи є достатніми, а тому суд розглядає позов в порядку статті 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши зібрані по справі докази, господарський суд встановив наступне:

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Позивач по справі: Товариство з обмеженою відповідальністю “ІЛЛА“, місцезнаходження якого м. Тернопіль вул. Руська, 20 кв. 32 зареєстроване у встановленому законом порядку виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 06.06.1997 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 330698, виданого Державним реєстратором Опалко Л.В., і включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 24625638, і наділене правом на звернення до суду з позовом за захистом свої прав і охоронюваних законом інтересів.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).

У судовому засіданні встановлено, що 23 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ІЛЛА“ м. Тернопіль та приватним підприємством “Продторг-Тернопіль“ було укладено Договір на поставку товарів.

Згідно умов договору Постачальник бере на себе зобов’язання постачати Покупцю товар згідно заявки, а Покупець зобов’язується його прийняти та оплатити в порядку та на умовах, що визначені цим договором.

Пунктом 2.2. договору сторони встановили , що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника або шляхом внесення готівки в касу Постачальника . Оплата проводиться на умовах відтер мінування платежу з дня отримання товару 21 календарний день .

На виконання умов договору, в період з 03 грудня 2008 року по 12 грудня 2008 року ТОВ “ІЛЛА“ м. Тернопіль поставило ПП “Продторг-Тернопіль“ продукцію на загальну суму 19185,07 грн. , що підтверджується копіями накладними ( знаходяться в матеріалах справи ).

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Беручи до уваги доводи позивача та оцінені докази, суд дійшов висновку про те, що, між позивачем та відповідачем виникли зобов’язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Матеріали справи підтверджують, що позивач у справі поставив приватному підприємству “Продторг-Тернопіль“ м. Тернопіль товар, однак останній не виконав умов договору і не здійснив оплати в сумі 19185,07 грн.

У відповідності до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на зазначене суд вважає, що представленими суду доказами, а саме Договором на поставку товарів від 23.01.2008 року, накладними, позивач по справі довів наявність заборгованості відповідача перед ним за поставлену продукцію, а тому позовні вимоги про стягнення боргу на суму 19185,07 грн. підтверджені документально та підлягають до задоволення.

Пунктом 2 статті 625 Цивільного Кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання , на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що сторони повинні належним чином виконувати взяті на себе зобов’язання, відповідачем по справі приватним підприємством “Продторг-Тернопіль“ своєчасно не була погашена заборгованість за отриманий товар, а тому сума боргу підлягає відшкодуванню з урахуванням офіційного індексу інфляції.

Позивач по справі представив суду розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції, який приймається судом, а тому позовні вимоги в сумі 970,94 грн. ( інфляційна сума ) підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.

Чинним законодавством України визначено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою ( стаття 546 ЦК ).

Неустойкою ( штрафом, пенею ) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язань.

Отже, як випливає із змісту Цивільного кодексу України –відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань настає лише у випадках, передбачених законом або встановлено договором.

Пунктом 6.1 Договору ( у редакції протоколу розходження до договору від 23 січня 2008 року ) сторони передбачили, що у разі прострочення Покупцем строків оплати вартості отриманого товару, він зобов’язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

. При таких обставинах справи судом приймається посилання позивача про те, що у нього є правові підстави для стягнення пені та трьох процентів річних.

Згідно представленого розрахунку позивача розмір нарахованої пені та трьох процентів річних становить 928,68 грн. ( пеня ) та 116,09 грн. –3% річних.

З огляду на наведене суд встановив, що позовні вимоги в загальній сумі 21200,78 грн. заборгованості підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, згідно приписів ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 32, 33, 43, 54, 82, 84,116, 117 ГПК України, ст.ст. 20, 193, 222 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 625, 712 Цивільного Кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємства “Продторг –Тернопіль“, м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, ідентифікаційний код 34473634 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ІЛЛА“ м. Тернопіль, вул. Федьковича, 14 ( юридична адреса м. Тернопіль вул. Руська , 20/32 ), ідентифікаційний код 24625638 –19 185,07 грн. боргу; 970,94 грн. індекс інфляції; 928,68 грн. пені; 116,09 грн. три проценти річних; 212 грн. в повернення сплаченого державного мита; 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття рішення, через місцевий господарський суд.

4.Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.Є. Півторак