Постанова № 34683988, 04.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2013 року 14:35 № 826/16473/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Борисовій Т. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Спецелектромонтаж 2007»доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити діїза участю представників:

від позивачаВапельник С. Д. (довіреність)від відповідачівАлексеєнко В. М. (довіреність)

ВСТАНОВИВ:

21.10.2013 року до судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецелектромонтаж 2007» (надалі - Позивач/ТОВ «Спецелектромонтаж 2007») до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - Відповідач/ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві ), в якому просить суд:

1. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0006492208, №0006482208 від 07.10.2013 р.

2. Судовий збір в розмірі 2 294,00 грн. покласти на Відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м Києва від 21.10.2013 р. провадження по справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання з'явився представник Позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позовні вимоги задовольнити із підстав викладених в адміністративному позові, зазначає про не дотримання відповідачем положень Податкового кодексу України (надалі - ПК України) та Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) під час винесення податкових повідомлень-рішень №0006492208, №0006482208 від 07.10.2013 р.

В судове засідання з'явився представник Відповідача, який проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, зазначає про дотримання положень чинного законодавства під час винесення спірних податкових повідомлень-рішень. Крім того, зазначає, що під час проведення перевірки Позивача було встановлено порушення чинного законодавства, зокрема ПК України, ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України, ст.1, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі - Закон №996), п.2.4, п.2.15, п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. (надалі - Положення №88); п.2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. № 99 (надалі - Інструкція №99).

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст було виготовлено та підписано 05.10.2013 р.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення Позивача та Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Позивач зареєстрований Солом'янською районною в м. Києві державною адміністрацією 06.11.2007 р. та взято на податковий облік в податкових органах 07.11.2007 р. Основними видами діяльності Позивача є будівництво будівель, будівництво магістральних трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання, електромонтажні роботи, ізоляційні роботи, оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, діяльність у сфері інжинірингу.

В період з 30.08.2013 р. по 05.09.2013 р. (на підставі направлення №347/26-58-22-08-09 від 30.08.2013 р. та наказу №450 від 30.08.2013 р., виданих ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києва) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Спецелектромонтаж 2007» (код за ЄДРПОУ 35525452) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Промобуд 2007» (код за ЄДРПОУ 25676870) (надалі - ТОВ «Промобуд 2007») за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р.

12.09.2013 р. Відповідачем було складено Акт №1266/26-58-22-08-11/35525452 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Спецелетромонтаж 2007» (код за ЄДРПОУ 35525452) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «Промобуд-2007» (код за ЄДРПОУ 35676870) за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р.» (надалі - Акт перевірки №1266), в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення:

ь п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 ПК України, п. 2 Положення №88, п.9.1 ст.9 Закону №996,в результаті чого було занижено податок на додану вартість на суму ПДВ 105 518 грн., в том числі по періодам: березень 2012 р. на суму 20 518 грн.; квітень 2012 р. на суму 33 257 грн.; червень 2012 р. на суму 42 600 грн.; липень 2012 р. на суму 9 143 грн.;

ь пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, п.2.4 Положення №88, ст.9 Закону №996, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 110 794,00 грн., в тому числі по періодам: за 1 квартал 2012 р. на суму 21 544,00 грн.; за 2 квартал 2012 р. на суму 101 194,00 грн.; за 3 квартал 2012 р. на суму 110 794,00 грн.; за 2012 р. на суму 110 794,00 грн.

07.10.2013 р., на підставі Акту перевірки №1266, Відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення форми «Р», зокрема:

ь №0006482208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 131 890,00 грн. (із яких за основним платежем 105 518,00 грн. та 26 380,00 грн. за штрафними санкціями);

ь №0006492208, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 138 493,00 грн. (із яких за основним платежем 110 794,00 грн. та 27 699,00 грн. за штрафними санкціями).

Вважаючи, що Відповідачем було порушено права та охоронювані законом інтереси Позивача під час винесення спірних податкових-повідомлень рішень, тому Позивач оскаржив рішення Відповідача в судовому порядку.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Крім того, відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В п.198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, згідно абз.1 п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених р.II цього Кодексу.

В пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регулюються Законом №996. Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ч.1 ст.2 Закону №996).

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч.2 ст.3 Закону №996).

Відповідно до ст.1 Закону №996 первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, п.1.1 р.1 Положення №88 передбачено, що дане Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Пунктом 2.1 р.2 Положення №88 встановлено порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо (п.2.2 р.2 Положення №88).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього від 02.06.2011 р. №742/11/13-11.

Як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ «Спецелектромонтаж 2007» та ТОВ «Промобуд 2007» було укладено ряд договорів, зокрема:

ь договір на виконання робіт №1181111 від 05.12.2011 р. (надалі - Договір №1181111), за яким Замовник (Позивач) доручає, а Виконавець (ТОВ «Промобуд 2007») приймає на себе зобов'язання виконати роботи по збору вихідних даних, розробці принципової схеми, розрахунку електричних навантажень, вибору основної комутаційної апаратури для розробки документації на підключення холодильного обладнання магазину «Еко-маркет» за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 107 (п.1 даного Договору). Вартість робіт становить 15 336,00 грн.(п.3.1 даного Договору) та термін виконання через 10 календарних днів з моменту їх початку (п.2.1 даного Договору);

ь договір підряду №2191111 від 07.12.2011 р. (надалі - Договір №2191111), за яким Підрядник (Позивач) доручає, а Субпідрядник (ТОВ «Промобуд-2007») приймає на себе виконання електромонтажних робіт при реконструкції майнового комплексу для розміщення Лівобережного технічного центру ПрАТ «МТС» за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна,5 (п.1.1 даного Договору). Вартість робіт - 18 000,00 грн. (п.2.1.1 Договору №2191111);

ь договір на виконання робіт №100204 від 10.04.2012 р. (надалі - Договір №100204), за яким Замовник (Позивач) доручає, а Виконавець (ТОВ «Промобуд-2007») приймає на себе зобов'язання виконати роботи по збору вихідних даних, розробці принципової схеми, вибору основної комутаційної апаратури для розробки документації по влаштуванню локального устаткування збору та обробки даних (ЛУЗОД) системи комерційного обліку електроенергії в торгівельно-офісному центрі по вул. Володимирській, 38 в м. Києві (п.1.1 Договору №100204). Вартість робіт становить 10 224,00 грн.(п.3.1 даного Договору) та термін виконання через 10 календарних днів з моменту їх початку (п.2.1 даного Договору);

ь договір підряду №10161111 від 30.11.2011 р. (надалі - Договір №10161111), за яким Підрядник (Позивач) доручає, а Субпідрядник (ТОВ «Промобуд-2007») приймає на себе виконання електромонтажних робіт по влаштуванню локального устаткування збору та обробки даних (ЛУЗОД) системи комерційного обліку електроенергії в торгівельно-офісному центрі по вул. Володимирській, 38 в м. Києві. Вартість робіт 60 000,00 грн. (п.2.1.1 даного Договору);

ь договір підряду №4010212 від 17.02.2012 р. (надалі - Договір №4010212), за яким Підрядник (Позивач) доручає, а Субпідрядник (ТОВ «Промобуд-2007») приймає на себе виконання електромонтажних робіт по монтажу силових, освітлюючих ліній 2-го поверху правого крила, ремонту освітлення коридорів та ревізії щитової в прибудові технічного ліцею по вул. Щусеєва, 20 в м. Києві. Вартість робіт 60 000,00 грн. (п.2.1.1 даного Договору);

ь договір підряду №5070312 від 12.03.2012 р. (надалі - Договір №5070312), за яким Підрядник (Позивач) доручає, а Субпідрядник (ТОВ «Промобуд-2007») приймає на себе виконання електромонтажних робіт в офісному приміщенні по вул. Жилянській,101 в м. Києві. Вартість робіт 18 000,00 грн. (п.2.1.1 даного Договору);

ь договір на виконання робіт №61203 від 20.03.2012 р. (надалі - Договір №61203), за яким Замовник (Позивач) доручає, а Виконавець (ТОВ «Промобуд-2007») приймає на себе зобов'язання виконати роботи по збору вихідних даних, розробці принципової схеми, вибору основної комутаційної апаратури для розробки документації по електропостачанню об'єкту «Демонтсраційно-торгівельний центр з комплексом супутніх послуг, АЗС», що знаходиться за адресою: м. Київ, Московський проспект, 22 (п.1.1 даного Договору). Вартість робіт становить 44 304,00 грн.(п.3.1 даного Договору) та термін виконання через 10 календарних днів з моменту їх початку (п.2.1 даного Договору);

ь договір на виконання робіт №3161211 від 26.12.2011 р. (надалі - Договір №3161211), за яким Замовник (Позивач) доручає, а Виконавець (ТОВ «Промобуд-2007») приймає на себе зобов'язання виконати роботи по збору вихідних даних, розробці принципової схеми, вибору основної комутаційної апаратури для розробки документації на влаштування внутрішнього електрообладнання та електроосвітлення супермаркету «ЕКО» в м. Житомир (ТРЦ «Глобал») (п.1.1 даного Договору). Вартість робіт становить 17 040,00 грн. (п.3.1 даного Договору) та термін виконання через 10 календарних днів з моменту їх початку (п.2.1 даного Договору);

ь договір на виконання робіт №71203 від 21.03.2012 р. (надалі - Договір №71203), за яким Замовник (Позивач) доручає, а Виконавець (ТОВ «Промобуд-2007») приймає на себе зобов'язання виконати роботи по збору вихідних даних, розробці принципової схеми, вибору основної комутаційної апаратури для розробки документації по влаштуванню внутрішнього електрообладнання та електроосвітлення при будівництві приміщення під магазин продовольчих та непродовольчих товарів в м. Переяслав-Хмельницький (п.1.1 даного Договору). Вартість робіт становить 30 246,00 грн. (п.3.1 даного Договору) та термін виконання через 10 календарних днів з моменту їх початку (п.2.1 даного Договору);

ь договір підряду №20405 від 18.05.2012 р. (надалі - Договір №20405), за яким Підрядник (Позивач) доручає, а Субпідрядник (ТОВ «Промобуд-2007») приймає на себе виконання ремонтних робіт по вентиляції і кондиціювання приміщень магазину продовольчих та непродовольчих товарів, що знаходяться за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтская, 77 (п.1.1. даного Договору). Вартість робіт 360 000,00 грн. (п.2.1.1 даного Договору);

ь договір на виконання робіт №93003 від 06.04.2012 р. (надалі - Договір №93003), за яким Замовник (Позивач) доручає, а Виконавець (ТОВ «Промобуд-2007») приймає на себе зобов'язання виконати роботи по збору вихідних даних, розробці принципової схеми, вибору основної комутаційної апаратури для розробки документації по влаштуванню внутрішнього електрообладнання та електроосвітлення при будівництві одноповерхового магазину продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: м. Красноармійськ, вул. Дніпропетровська. (п.1.1 даного Договору). Вартість робіт становить 38 340,00 грн. (п.3.1 даного Договору) та термін виконання через 10 календарних днів з моменту їх початку (п.2.1 даного Договору);

ь договір на виконання робіт №82903 від 04.04.2012 р. (надалі - Договір №82903), за яким Замовник (Позивач) доручає, а Виконавець (ТОВ «Промобуд-2007») приймає на себе зобов'язання виконати роботи по збору вихідних даних, розробці принципової схеми, вибору основної комутаційної апаратури для розробки документації по влаштуванню внутрішнього електрообладнання та електроосвітлення при будівництві супермаркету «ЕКО» за адресою: м. Краматорськ, перетин вулиць Бикова та Беляєва (п.1.1 даного Договору). Вартість робіт становить 16 638,00 грн. (п.3.1 даного Договору) та термін виконання через 10 календарних днів з моменту їх початку (п.2.1 даного Договору).

На підтвердження виконання робіт ТОВ «Промобуд-2007» за вказаними вище договорами Позивачем було надано наступні акти виконаних робіт (передачі матеріалів): Акт здачі-прийняття робіт (послуг) за березень 2012 р. на суму 15 336,00 грн. (за Договором №1181111); Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт (за березень 2012 р.) (форма №КБ-2в) від 30.03.2012 р. на суму 14 976,24 грн., Акт передачі матеріалів і обладнання в монтаж від 30.03.2012 р. на суму 16 350,14 грн. (за Договором №2191111); Акт здачі-прийняття робіт (послуг) за квітень 2012 р. на суму 10 224,00 грн. (за Договором №100204); Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт (за квітень 2012 р.) (форма №КБ-2в) від 28.04.2012 р. на суму 59 792,72 грн., Акт передачі матеріалів і обладнання в монтаж від 28.04.2012 р. на суму 47 174,89 грн. (за Договором №10161111); Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт (за березень 2012 р.) (форма №КБ-2в) від 30.03.2012 р. на суму 57 984,48 грн., Акт передачі матеріалів і обладнання в монтаж від 30.03.2012 р. на суму 10 806,12 грн. (за Договором №4010212); Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт (за березень 2012 р.) (форма №КБ-2в) від 30.03.2012 р. на суму 17 771,74 грн. (за Договором №5070312); Акт здачі-прийняття робіт (послуг) за квітень 2012 р. на суму 44 304,00 грн. (за Договором №61203); Акт здачі-прийняття робіт (послуг) за березень 2012 р. на суму 17 040,00 грн. (за Договором №3161211); Акт здачі-прийняття робіт (послуг) за квітень 2012 р. на суму 30 246,00 грн. (за Договором №71203); Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт (за червень 2012 р.) (форма №КБ-2в) від 29.06.2012 р. на суму 255 600 грн., Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт (за липень 2012 р.) (форма №КБ-2в) від 31.06.2012 р. на суму 54 860,00 грн. (за Договором №20405); Акт здачі-прийняття робіт (послуг) за квітень 2012 р. на суму 38 340,00 грн. (за Договором №93003); Акт здачі-прийняття робіт (послуг) за квітень 2012 р. на суму 16 638,00 грн. (за Договором №82903).

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Згідно з п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Промобуд 2007» було надано Позивачу за вказаними договорами податкові накладні, зокрема: №70 від 30.03.2012 р. на суму 15 336,00 грн. (за Договором №1181111); №69 від 30.03.2012 р. на суму 14 976,24 грн. (за Договором №2191111); №183 від 28.04.2012 р. на суму 10 224,00 грн. (за Договором №100204); №178 від 28.04.2012 р. на суму 59 792,72 грн. (за Договором №10161111); №68 від 30.03.2012 р. на суму 57 984,48 грн. (за Договором №4012012); №67 від 30.03.2012 р. на суму 17 771,74 грн. (за Договором №5070312); №179 від 28.04.2012 р. на суму 44 304,00 грн. (за Договором №61203); №71 від 30.03.2012 р. на суму 17 040,00 грн. (за Договором №3161211); №182 від 28.04.2012 р. на суму 30 246,00 грн. (за Договором №71203); №41 від 29.06.2012 р. на суму 255 600,00 грн. та №131 від 31.07.2012 р. на суму 54 860,00 грн. (за Договором №20405); №181 від 28.04.2012 р. на суму 38 340,00 грн. (за Договором №93003);№180 від 28.04.2012 р. на суму 16 638,00 грн. (за Договором №82903).

Факт проведення оплати Позивачем, за вказаними договорами, Відповідачем не заперечується та підтверджується ТОВ «Спецелектромонтаж 2007» платіжними дорученнями та виписками із банку (ПАТ «Укрсоцбанк»).

Водночас, як зазначив Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі №742/11/13-11 від 02.06.2011 р., з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Так, Позивачем, в якості доказів, що посвідчують реальність господарських операцій із ТОВ «Промобуд 2007», необхідності замовлення виконання таких робіт та послуг, було надано до суду наступні документи: договори (із додатками та додатковими угодами), які укладені із контрагентами (ТОВ «ЕКО», ТОВ «СТС-Генпідряд», ТОВ «Гудлак», Благодійний фонд «Шевченківець», ТОВ «Норвік Україна», Публічне акціонерне товариство «Українськка автомобільна компанія», ПП «Будгал-Сервіс-2», ПАТ «Агробідмеханізація»), в яких Позивач виступає підрядником щодо проектних, електромонтажних робіт на тих же об'єктах, по яких укладені договори із ТОВ «Промбуд 2007»; протоколи погодження ціни, локальні кошториси, довідки про вартість робіт, акти приймання будівельних робіт за договорами, укладеними із контрагентами (ТОВ «ЕКО», ТОВ «СТС-Генпідряд», ТОВ «Гудлак», Благодійний фонд «Шевченківець», ТОВ «Норвік Україна», Публічне акціонерне товариство «Українськка автомобільна компанія», ПП «Будгал-Сервіс-2», ПАТ «Агробудмеханізація»); видаткові накладні на отримання товарів, які подальшому передавались ТОВ «Пропобуд-2007» (№286 від 30.01.2012 р., №РН-00011 від 03.02.2012 р., №293 від 10.02.2012 р., №РН-0001357 від 09.11.2009 р., №15 від 27.02.2012 р., №51 від 26.02.2012 р., №57 від 28.03.2012 р., №РН-00095 від 29.02.2012 р., №РН-00025 від 08.02.2012 р., №РН-00010 від 03.02.2012 р., №69 від 30.03.2012 р., №314 від 20.03.2012 р., №РН-000378 від 12.05.2011 р., №РН-0000048 від 25.02.2012 р., ); сертифікати відповідності отриманих товарів, які подальшому передавались ТОВ «Пропобуд-2007»; плани-схеми, технічні умови на приєднання, розрахунки навантажень, таблиці розрахунку електричних навантажень та вибір марок і перерізів жил кабелів 0,4 кВ, що надавались ТОВ «Промобуд-2007» на виконання умов укладених договорів із Позивачем.

Додатково, Позивачем надано до суду оригінали робочих проектів на виконання робіт, за договорами які укладені із контрагентами (ТОВ «ЕКО», ТОВ «СТС-Генпідряд», ТОВ «Гудлак», Благодійний фонд «Шевченківець», ТОВ «Норвік Україна», Публічне акціонерне товариство «Українськка автомобільна компанія», ПП «Будгал-Сервіс-2», ПАТ «Агробідмеханізація»), зокрема: «Будівництво приміщення під магазин продовольчих товарів в м. Переяслав-Хмельницький, вул. Шкільна. Розділ: Електротехнічні рішення» від 2012 р.; «Будівництво одноповерхового магазину продовольчих і непродовольчих товарів за адресою: м. Красоармійськ, вул. Дніпропетровська. Робоча документація» від 2012 р.; «Реконструкція виробничих приміщень під нежитлові приміщення (магазин продовольчих товарів) по вул. Жилянській, 107 у Шевченківському районі, м. Києва. Розділ: Силове електрообладнання» від 2011 р.; «Локальне устаткування збору та обробки даних ТОВ «Гудлак» від 2011 р.; «Демонстраційно-торгівельний центр з комплексом супутніх послуг, АЗС по просп. Московський, 22 в м. Києві» від 2012 р.; «Реконструкція нежитлового приміщення під магазин продовольчих та непровольчих товарів у м. Житомир по вул. Київська, 77» від 2011 р; «Будівництво супермаркету «ЄКО» за адресою: м. Краматорськ, на перетині вул. Бикова і вул. Беляєва. Робочий проект» від 2012 р.

Із даних робочих проектів вбачається використання Позивачем електротехнічних рішень, в тому числі і щодо системи вирівнювання потенціалів, і розрахунок електричних навантажень; зазначається вимоги до системи та обсяг робіт.

Більше того, суд зважає на посилання Позивача, що ТОВ «Спецелектромонтаж 2007» відображало в Податковій звітності за 2011 р.-2012 р. (яка подавалась до Відповідача) отримані податкові накладні від ТОВ «Промбуд-2007», що підтверджується, зокрема: Податковими накладними з податку на прибуток підприємств та Реєстрами виданих та отриманих податкових накладних.

Суд також приймає посилання Позивача, що ТОВ «Спецелектромонтаж 2007» та ТОВ «Промбуд-2007» мають ліцензії на провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, виданих Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, зокрема:

ь Позивача - ліцензія серія АГ №575629 від 12.04.2011 р. (строк дії ліцензії з 12.04.2011 р. по 12.04.2016 р.), серед інших видів робіт міститься - проектування об'єктів архітектури з електропостачання, електрообладнання і електроосвітлення; будівельні та монтажні роботи; монтаж інженерних мереж, в тому числі і електропостачання та електрообладнання і електроосвітлення.

ь ТОВ «Промобуд-2007» - ліцензія АВ №596502 від 11.10.2011 р. (строк дії ліцензії з 11.01.2011 р. по 11.10.2016 р.), серед інших видів робіт міститься - проектування електропостачання та електрообладнання і електроосвітлення; будівельні та монтажні роботи; монтаж інженерних мереж, в тому числі і електропостачання та електрообладнання і електроосвітлення.

Крім того, в якості доказів що посвідчують наявність трудових та матеріальних ресурсів, для виконання умов укладених договорів із контрагентами, Позивачем було надано: довідку про штатний розпис працівників ТОВ «Спецелектромонтаж 2007» за 2012 р. №1-К від 14.10.2013 р.; довідку про балансовий облік основних засобів №232 від 28.10.2013 р.; реєстраційне посвідчення №004915, яке видане Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, яке посвічує прав власності на нежилі приміщення, що знаходяться в м. Києві, вул. Бориспільській, 9; Договір №81/12-11 оренди нерухомого майна від 01.12.2011 р. щодо оренди складу, за адресою м. Київ, вул. Ушинського, 40.

Більше того, як встановлено судом, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано Відповідачем, на момент складання податкових накладних, ТОВ «Промобуд-2007» був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

При цьому, як вбачаться із інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Міністерства доходів і зборів України, де відповідно до вимог п.183.13 ст.183 ПК України для інформування платників ПДВ центральний орган державної податкової служби щодекади оприлюднює інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи органів державної податкової служби чи за рішенням суду, свідоцтво про реєстрацію платника податків було анульовано лише 07.03.2013 р. Таким чином, на момент видання податкових накладних - свідоцтво про реєстрацію платника податків ТОВ «Промобуд-2007» було діючим та актуальним.

На переконання суду, подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість не позбавляє правового значення податкові накладні, які були видані ТОВ «Промобуд-2007» до прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ.

При цьому, слід ураховувати вимоги ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Посилання Відповідача на те, що було встановлено відсутність ТОВ «Промобуд-2007» за їх місцезнаходженням судом до уваги не приймаються, оскільки, як вбачається постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2013р. по справі №826/3313/13-а (за позовом ТОВ «Промобуд-2007» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС), що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2013 р., судом було встановлено про недостовірність висновків Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС про відсутність ТОВ «Промобуд-2007» за юридичною адресою.

При цьому, суд критично ставиться до посилання Відповідача, що деякі документи не містять розшифрування підпису особи (зокрема видаткові накладні та акти передачі матеріалів і обладнання в монтаж за договорами із ТОВ «Промобуд-2007»), оскільки, як вказано в листі Вищого адміністративного суду України 1936/11/13-11 від 01.11.2011 р. сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Більше того, суд критично ставиться до посилання Відповідача про нікчемність правочинів, укладених між ТОВ «Спецелектромонтаж 2007» та ТОВ «Промобуд-2007», з огляду на наступне.

Відповідно до ст.234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Відповідачем не доведено безтоварності правочину ТОВ «Спецелектромонтаж 2007» з ТОВ «Промобуд-2007» та не надано відповідного судового рішення, яким укладені між ТОВ «Спецелектромонтаж 2007» та ТОВ «Промобуд-2007» договори визнано недійсними.

З огляду на положення ст.228 ЦК України Відповідач не надав суду доказів наявності мети, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, встановлення особи чи осіб, що мали таку мету, а також не доведено в чому саме має місце порушення публічного порядку.

Так, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст.228 ЦК України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Отже, при кваліфікації правочину за ст.228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При цьому, суд звертає увагу, що наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок передбачені в ст.216 ЦК України.

Разом з тим, оскільки укладені Позивачем з ТОВ «Промобуд-2007» правочини є господарськими договорами, то при визнанні їх недійсним наслідки, що підлягають застосуванню, передбачені у ст.208 Господарського кодексу України. Зазначені в цій статті наслідки визнаного недійсним господарського зобов'язання є одним з видів адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються до суб'єкта господарювання за вчинення господарських правопорушень. З огляду на це, при встановлені у визначеному законом порядку факту недійсності господарського договору до суб'єкта/суб'єктів господарювання, що його вчинили, має бути застосована адміністративно-господарська санкція, передбачена ГК України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, встановивши під час проведення перевірки, що вчинені Позивачем правочини з ТОВ «Промобуд-2007» мають ознаки фіктивних та/або нікчемних правочинів, не вжив передбачених чинним законодавством заходів - не звернувся до суду про визнання таких правочинів недійсними (у разі його фіктивності) та не звернувся до суду про застосування наслідків нікчемних правочинів.

З огляду на вище викладене, Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, які були покладені ним в основу висновків про заниження Позивачем податкових зобов'язань як з податку на додану вартість так і з прибутку підприємств.

Аналогічна позиція також викладено у рішеннях Вищого адміністративного суду України, зокрема: постанова від 22.06.11р. № К/9991/15429/11, ухвала від 05.10.11р. № К 9991/14602/11 та ін.

В свою чергу, надані Позивачем суду докази не дають підстав для висновку, що вчинені Позивачем господарські операції з придбання послуг є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Суд наголошує, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Аналогічна правова позиція вказана в постанові Вищого адміністративного суду України від 19.02.2013 р. по справі № 2а-6067/11/1470.

Відтак, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податку.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В ч.1, ч.4, ч.5 та ч.6 ст.72 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача. Відповідно до положень ст.94 КАС України, судовий збір відшкодовується в повному обсязі.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецелектромонтаж-2007» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0006482208 та №0006492208 від 07.10.2013 р.

3. Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецелектромонтаж-2007» понесені судові витрати в розмірі 3 303 (три тисячі триста три) грн. 36 коп. із видатків Державного бюджету направлених на асигнування діяльності Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін