Постанова № 34683892, 29.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1242/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

при секретарі Ковальчук А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросервіс» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросервіс» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій ,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2013 року Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області звернулося в Київський окружний адміністративний суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросервіс», в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі - 10911 грн. 98 коп.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2013 року позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що суму заборгованості до Управління Пенсійного фонду в розмірі 10911,80 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, заборгованість у вказаному вище розмірі підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог на загальну суму 1287, 56 грн. Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції апелянт надав доповнення до апеляційної скарги, в якому просив прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог на загальну суму 994, 63 грн. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що управлінням ПФУ у м. Славутичі порушено норми матеріального права при застосуванні до ТОВ «Електросервіс» процедури відшкодування пенсій призначених на пільгових умовах, що також підтверджено ухвалами суду апеляційної касаційної інстанції.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, постанову скасувати та постановити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Електросервіс», зареєстроване як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Відповідач за період з грудня 2012 року по лютий 2013 року має заборгованість перед УПФУ по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком № 1 у сумі 10911, 80 грн.

При цьому, задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Електросервіс» зобов'язане сплачувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки даний обов'язок покладається на нього чинним законодавством.

Колегія суддів не може погодитися з даним висновком, враховуючи наступне.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, зі змісту статті 14 Закону № 1788-XII вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Виходячи зі змісту положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у контексті статті 14 Закону № 1788-XII можна зробити висновок, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-XII.

Судом першої інстанції не враховано, що особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 досягли загального пенсійного віку, що є підставою для припинення нарахування та відповідно відшкодування відповідачем витрат на доставку та виплату зазначених вище виплат.

При цьому, скасовуючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів враховує, що рішеннями судів, які набрали законної сили (постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 року у справі № 2-а-2974/11/1070, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 3 липня 2013 року, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2013 року у справі № 2-а-4083/12/1070, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2013 року) обставинам щодо правомірності відшкодування витрат на виплату та пільгову доставку пенсій по вказаним пенсіонерам, але за інший період, вже була надана оцінка.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з постановленням нової про часткове задоволення позову та стягнення з ТОВ «Електросервіс» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період з грудня 2012 року по лютий 2013 року в сумі 994 грн. 63 коп.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросервіс» - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2013 року - скасувати та постанову нову, якою позов Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросервіс» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій - задовольнити частково.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросервіс» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період з грудня 2012 року по лютий 2013 року в сумі 994 грн. 63 коп.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 4 листопада 2013 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.