Рішення № 3468277, 08.04.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.09 Справа№ 3/53

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи

За позовом: ТзОВ „Дукат ЛВ”, м. Львів

До відповідача: ТзОВ „Агрон”, м. Львів

Про стягнення 21 631,57 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Кротов В.Є. –представник

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов ТзОВ „Дукат ЛВ” до ТзОВ „Агрон” про стягнення 21 631,57 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив стягнути з відповідача суму основного боргу, пеню, інфляційні, річні та судові витрати з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач в судові засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому завданні 08.04.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

27.10.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Дукат ЛВ” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрон” (Покупець) було укладено угоду №55.

На виконання умов угоди а період листопад-грудень 2008 року позивач поставив відповідачу товар та надав транспортні послуги на загальну суму 28 937,48 грн. за який відповідач зобов’язувався оплатити, однак, свої договірні зобов’язання виконав частково оплативши 9 000,00 грн.

23.02.2009 року позивачем була направлена претензія №48К/11 про оплату заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в сумі 716,95 грн. та101,90 грн. –три відсотки річних. Крім того, відповідно до п. 4.2 угоди позивачем нарахована пеня в розмірі 815,24 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов угоди №55 від 27.10.2008 року відповідач в період листопада-грудня 2008 року отримав від позивача товар, а саме: будівельні матеріали на загальну суму 28 361,48 грн., що підтверджується видатковими накладними. За взаємною згодою сторін, доставка будівельних матеріалів Покупцю проводилась автотранспортом Продавця, про що свідчать акти виконаних робіт про надання транспортних послуг на загальну суму 576,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 Угоди №55 оплату за отриманий товар Покупець здійснює протягом семи банківських днів, однак свої договірні зобов’язання відповідач виконав частково оплативши 9 000,00 грн. Решта сума боргу за отриманий товар відповідачем залишилась непогашеною.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, позивачем було допущено арифметичну помилку, а саме: невірно вказано суму заборгованості ТзОВ „Агрон” в розмірі 19997,48 грн., оскільки загальна вартість поставленого товару та наданих транспортних послуг складала 28 937,48 грн., оплата за товар і послуги відповідачем проведене частково в сумі 9 000,00 грн., а відтак різниця між вартістю поставленого товару та наданих послуг і та оплатою складає та підлягає до стягнення в сумі 19 937,48 грн.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов’язань позивачем невірно нараховані три відсотки річних та інфляційні втрати із розрахунку суми боргу 19 997,48 грн. Виходячи із суми заборгованості 19 937,48 грн. інфляційні втрати складають та підлягають до стягнення в сумі 715,53 грн., а три відсотки річних підлягають до стягнення в сумі 101,60 грн.

Пунктом 4.2 Угоди №55 передбачено, що у випадку недотримання термінів оплати, продавець нараховую пеню у розмірі подвійної облікової кредитної ставки НБУ, що при розрахунку від суми 19937,48 грн. складає та підлягає до стягнення в сумі 812,79 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 215,67 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 33-35, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрон” (79000, м. Львів, вул. П. Мирного, 25/2, код ЄДРПОУ 19170058) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дукат ЛВ” (79000, м. Львів, вул. Л. Курбаса, 4/8, код ЄДРПОУ 23268449) –19 937,48 грн. –основного боргу, 812,79 грн. –пені, 101,60 грн. –три відсотки річних, 715,53 грн. –інфляційних втрат, 215,67 грн. - державного мита та 118,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти частини позовних вимог - відмовити.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10.04.2009 року.

Суддя