Постанова № 34682459, 06.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року Справа № 901/1742/13

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Черкащенка М.М.суддів:Нєсвєтової Н.М., Студенця В.І. (доповідач),за участю представників сторін позивача - Левшунов Д.С.; відповідача - Александров В.Е.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк Україна" в особі Кримського республіканського управління АТ "Ощадбанк"на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від02.09.2013та на рішенняГосподарського суду Автономної Республіки Кримвід16.07.2013у справі № 901/1742/13за позовомВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь Автономної Республіки КримдоПублічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк Україна" в особі Кримського республіканського управління АТ "Ощадбанк"простягнення 293, 56 грн.

В С Т А Н О В И В:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополь Автономної Республіки Крим звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі територіального відособленого безбалансового відділення № 10011/0235 філії Кримського республіканського управління АТ "Ощадбанк" про зобов'язання списати з особового рахунку № 33836, відкритого на ім'я Мячина Анатолія Миколайовича в ТОБО № 10011/0235 філіалу Кримського республіканського управління АТ "Ощадбанк" на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополь Автономної Республіки Крим суму страхових виплат в розмірі 293, 56 грн.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.06.2013 порушено провадження у справі № 901/1742/13 за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь Автономної республіки Крим до ПАТ "Державний ощадний банк Україна" в особі територіального відособленого безбалансового відділення № 10011/0235 філії Кримського республіканського управління АТ "Ощадбанк" про стягнення 293, 56 грн.

До прийняття рішення по суті спору позивач подав уточнення до позовної заяви, в яких просив зобов'язати ПАТ "Державний ощадний банк Україна" в особі філії - Кримське республіканське управління ПАТ "Ощадбанк" списати з особового рахунку № 33836, відкритого на ім'я Мячіна Анатолія Миколайовича на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим 293, 56 грн.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шевчук Н.Г.) від 16.07.2013 у позові відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що Банк у спірних правовідносинах не має права на суму коштів, що знаходяться на рахунку фізичної особи, а також законних підстав для списання коштів з особового рахунку клієнта без його розпорядження. За таких обставин суд дійшов висновку, що Банк не є належним відповідачем по справі, разом з тим, суд не вважав за необхідне здійснювати процесуальну заміну неналежного відповідача на належного, яким мають бути спадкоємці Мячина А.М., оскільки в такому разі за суб'єктним складом цей спір не буде підвідомчий господарському суду.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Борисова Ю.В., судді Черткова І.В., Балюкова К.Г.) від 02.09.2013 апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь Автономної республіки Крим задоволено, рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2013 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі, зобов'язано ПАТ "Державний ощадний банк Україна" в особі Кримського республіканського управління АТ "Ощадбанк" списати з особового рахунку № 33836, відкритого на ім'я Мячина А.М. в ТоБО № 10011/0235 філії Кримського республіканського управління АТ "Ощадбанк" на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим суму страхових виплат у розмірі 293, 56 грн.

Постанова суду мотивована тим, що господарським судом першої інстанції невірно застосовано положення ст. 1071 ЦК України, вказавши, що ця норма визначає обов'язок банку виконати судове рішення, прийняте за наслідками захисту прав стягувача щодо особи володільця рахунку.

Не погоджуючись з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.09.2013, ПАТ "Державний ощадний банк Україна" в особі філії - Кримське республіканське управління АТ "Ощадбанк", подало касаційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2013.

У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що банк є неналежним відповідачем, оскільки він не є набувачем спірних страхових коштів в розумінні ст. 1212 ЦК України, а лише вчиняє дії по обслуговуванню рахунку клієнта. Окрім того, Фондом не доведено виникнення з АТ "Ощадбанк" цивільних правовідносин щодо рахунку, відкритого клієнту (фізичній особі Мячину Анатолію Миколайовичу), оскільки відсутній договір Фонду з Банком щодо такого рахунку.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.10.2013 касаційну скаргу ПАТ "Державний ощадний банк Україна" в особі Кримського республіканського управління АТ "Ощадбанк" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 06.11.2013.

На адресу суду 04.11.2013 від Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь Автономної Республіки Крим надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Фонд просив касаційну скаргу ПАТ "Державний ощадний банк Україна" в особі філії - Кримське республіканське управління АТ "Ощадбанк" залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.09.2013 - без змін.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує на те, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що банк не є належним відповідачем, а вимоги повинні бути пред'явлені спадкоємцям Мячіна А.М. Також Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь Автономної Республіки Крим посилається на те, що відповідно до ч. 10 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" суми одержані в рахунок страхових виплат, можуть бути утримані Фондом, зокрема, якщо допущено помилку, яка впливає на суму страхових виплат.

Також на адресу суду 05.11.2013 від ПАТ "Державний ощадний банк Україна" в особі філії - Кримське республіканське управління АТ "Ощадбанк" надійшли письмові пояснення, в яких скаржник зазначає, що страхова сума, зарахована на особовий рахунок одержувача, вважається отриманою власником рахунку та він набуває права власності на грошові кошти, які зараховані на його рахунок, а позивач під час звернення до установи банку фактично пред'явив вимоги до банку розпорядитися неналежними банку грошовими коштами.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Господарськими судами встановлено, що постановою Фонду від 27.09.2012 відповідно до ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" потерпілому Мячину Анатолію Миколайовичу була призначена до виплати з 01.09.2012 безстроково щомісячна страхова виплата у сумі 413, 65грн.

За заявою потерпілого Мячина А.М. страхові виплати надсилались на його особовий рахунок №33836 у відділенні № 39/096 (у подальшому змінено номер - №10011/0235) філії Кримського республіканського управління АТ "Ощадбанк" Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".

Відповідно до виписки від 12.06.2013 з особового рахунку Мячина А.М. №33836 у відділенні №10011/0235 АТ "Ощадбанк" за період з 13.11.2012 по 12.06.2013 вхідний залишок на 20.12.2012 становив 888, 09 грн., 20.12.2012 зараховано 413, 65 грн., 15.01.2013 зараховано 413, 65 грн., 07.02.2013 зараховано 413, 65 грн.

Згідно свідоцтва про смерть, виданого Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим 09.01.2013 Мячин Анатолій Миколайович помер 09.01.2013.

Постановою Фонду від 17.04.2013 у зв'язку зі смертю потерпілого страхові виплати припинені з 10.01.2013.

Судами також встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (змінив найменування на ПАТ "Державний ощадний банк України") та Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в АРК (клієнт) 07.12.2010 був укладений договір № 44 на зарахування на особові рахунки та виплату страхових виплат застрахованим, за умовами якого клієнт доручає, а Банк зобов'язується зараховувати на поточні рахунки, завчасно відкриті в його установах застрахованими відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в АРК громадянами, суми страхових виплат та здійснювати їх виплату через установи Банку (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 6.1 даний договір набирає чинності з дня підписання сторонами і діє протягом року. Цей договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до припинення строку його дії не попередила іншу сторону про припинення дії цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

У ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплено, що страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом соціального страхування від нещасних випадків дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду.

За бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їх особові рахунки в банку (ч. 9 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності").

Згідно з п. 3.4.2 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 24 від 27.04.2007 щомісячна страхова виплата виплачується щомісячно з наступного місяця після місяця, у якому вона призначена, у дні, установлені постановами робочих органів виконавчої дирекції Фонду (у тому числі при призначенні щомісячної страхової виплати за рішенням суду), але не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття постанови робочого органу виконавчої дирекції Фонду про призначення страхових виплат.

Скасовуючи рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2013, та приймаючи нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що звернення Відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Сімферополь до суду для вирішення питання про повернення зайво перерахованих сум після смерті Мячина А.М. було обґрунтовано припиненням правовідносин з померлим та відсутністю підстав для правовідносин з членами його сім'ї, оскільки зайво перераховані на особовий рахунок Мячина А.М. виплати після його смерті не могли призначатися останньому та не входять до складу спадщини.

Також суд апеляційної інстанції вказав, що судом першої інстанції невірно застосовано положення ст. 1071 ЦК України.

Разом з тим, колегія суддів вважає такі висновки суду апеляційної інстанції передчасними та необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до п. 7.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки; поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

У ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" наведено визначення банківського рахунку, згідно з яким це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Згідно з п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного Банку України № 22 від 21.01.2004, власник рахунку в банку - особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (ч. 3 ст. 1066 ЦК України).

У ч. 1 ст. 1067 ЦК України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Статтею 1071 ЦК України передбачено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Відповідно до п.п. 1.38, 1.39 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" списання договірне - це списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом; списання примусове - це списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.

Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд (п. 1.6 Інструкції).

Кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції (п. 1.7 Інструкції).

У ч. 1 ст. 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 321 ЦК України особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

З вищенаведеного вбачається, що право власності на кошти, які знаходяться на рахунку, відкритому у банку, належить власнику цього рахунку.

Банк не має права на суму коштів, що знаходяться на рахунку фізичної особи, не є набувачем спірних страхових коштів, а лише вчиняє дії по обслуговуванню рахунка клієнта, а обов'язок банку здійснити дії щодо особового рахунку клієнта (в тому числі списати кошти з особового рахунку клієнта) виникає лише у визначених законодавством випадках.

Положення ч. 2 ст. 1071 ЦК України визначають обов'язок банку виконати судове рішення, прийняте за наслідками захисту прав стягувача щодо особи - володільця рахунку та отримувача грошових коштів незалежно від волевиявлення володільця рахунку; задовольняючи позов про спонукання банку до виконання цивільного обов'язку, сторонами не було надано, а судом апеляційної інстанції не досліджувались докази у підтвердження існування такого рішення щодо володільця рахунку, порушення банком прав позивача невиконанням цього рішення, не вказали матеріально-правових підстав для здійснення банком на користь позивача дій щодо особового рахунку клієнта, як цивільного обов'язку банку, що виник на час звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Посилання позивача на ч. 10 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відповідно до якої суми, одержані в рахунок страхових виплат потерпілим або особою, яка має право на ці виплати, можуть бути утримані Фондом соціального страхування від нещасних випадків, якщо допущено помилку, яка впливає на суму страхових виплат, колегією суддів не приймаються з огляду на таке.

Відповідно до п. 1.9 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат повернення зайво виплачених сум проводиться на підставі постанови робочих органів виконавчої дирекції Фонду, якщо потерпілі або особи, які мають на це право, не заперечують підстав і розміру відрахування.

З наведеного також випливає, що правовідносини щодо призначення, перерахування та проведення страхових виплат виникають між Фондом та потерпілими, а не між Фондом та Банком.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду (ч. 2 ст.111-5 ГПК України).

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, неправильно застосувавши норму матеріального права, суд апеляційної інстанції дійшов хибних висновків щодо змісту цивільних прав та обов'язків сторін у межах спірних правовідносин; доводів та доказів неправомірності дій відповідача відповідно до обставин, викладених у частині 2 статті 1071 Цивільного кодексу України, судовим рішенням не наведено; інших матеріально-правових підстав позову, що стверджували б виникнення у відповідача обов'язку вчинити дії щодо особового рахунку, не зазначено. Таким чином постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.09.2013 підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2013 - залишенню без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 ГПК України витрати відповідача у вигляді судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги, покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк Україна" в особі Кримського республіканського управління АТ "Ощадбанк" задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.09.2013 скасувати, а рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.07.2013 у справі № 901/1742/13 - залишити без змін.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Сімферополь Автономної Республіки Крим (95011, м. Сімферополь, вул. Крилова, 7, код ЄДРПОУ 25871960) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Територіально відокремленого безбалансового відділення № 10011/0235 філії - Кримського республіканського управління АТ "Ощадбанк" (95017, м. Сімферополь, пр. Кірова, 41 МФО 324805 ЄДРПОУ 09324508 р/р 3739790205) 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. судового збору за перегляд касаційної скарги у справі № 901/1742/13 Господарського суду Автономної Республіки Крим.

Доручити Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий - суддя Черкащенко М.М.

Судді: Нєсвєтова Н.М.

Студенець В.І.