Рішення № 34682456, 30.10.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2013 р.Справа № 922/3977/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Бабиніним Д.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Полтаванасінняпром", с. Ялосовецьке до СТОВ "Петрівське", с. Петрівка про стягнення коштів за участю :

Представника позивача: Богоноса В.А., дов. № 17 від 01.07.2013 р.

Представник відповідача не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтаванасінняпром» звернувся з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівське» про стягнення основної заборгованості в розмірі 105550,31 грн., 15% річних за користування товарним кредитом в розмірі 20664,57 грн., пені в розмірі 4522,34 грн., штрафу в розмірі 10555,03 грн., 3% річних в розмірі 957,73 грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки насіння на умовах товарного кредиту № ПНкП-0268 від 10.04.2012 р. щодо оплати вартості отриманого товару, право вимоги по якому перейшло до позивача на підставі договору № ВПВ 20/06/13-02 про відступлення права вимоги.

Позивач в судових засіданнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач свого повноваженого представника в судові засідання не направив, витребувані судом документи не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (арк.спр. 46).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з»ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

10 квітня 2012 року між ТОВ «Торгова аграрна компанія» (як постачальником) та відповідачем (як покупцем) було укладено договір поставки насіння на умовах товарного кредиту № ПНкП-0268 (далі - «договір поставки»).

20 червня 2013 р. між ТОВ «Торгова аграрна компанія» (як первісним кредитором) та позивачем (як новим кредитором) було укладеного договір № ВПВ 20/06/13-02 про відступлення права вимоги (далі - «договір відступлення права вимоги»).

За договором про відступлення права вимоги (як зазначено в п.п. 1.1 та 1.2) первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредитору, і стає кредитором за договором поставки насіння на умовах товарного кредиту № ПНкП-0268 від 10.04.2012 р. За договором відступлення права вимоги позивач отримав право (замість первісного кредитора) вимагати у відповідача (як боржника за договором поставки) належного виконання всіх зобов»язань за основним договором, в тому числі і стягнення відсотків за користування товарним кредитом передбачених договором поставки, інфляційних втрат, 3% річних від простроченої суми та штрафних санкцій передбачених договором поставки та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 1.1 договору поставки постачальник зобов»язується передати у власність покупця насіння сільськогосподарських культур урожаю 2011 року (товар), а покупець зобов»язується прийняти і оплатити товар в сумі, строки та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.5 договору поставки сторони погодили, що датою переходу права власності на товар до покупця є дата передачі товару зазначена у видатковій накладній.

Згідно п. 2.1 договору поставки товар поставляється на умовах відстрочення платежу строком на дванадцять місяців, що обліковується з моменту передачі товару.

Оплата здійснюється шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника. При здійсненні розрахунків по договору покупець зобов»язується сплатити 100% від загальної вартості товару та нараховані відсотки за користування товарним кредитом, розраховані згідно п. 2.5 договору з дня поставки товару, зазначеного у видатковій накладній, шляхом перерахування на поточний рахунок продавця грошових коштів за поставлений товар у строк вказаний у додатках (специфікаціях) (п. 2.2 договору поставки).

Договором поставки (п. 2.5) сторони погодили, що за право користування товарним кредитом за цим договором покупець сплачує відсотки, що розраховуються за кожен день відстрочення з моменту поставки товару до дати фактичної оплати, підтвердженою банківською випискою постачальника, із розрахунку 15% річних (для розрахунку приймається фактична кількість календарних днів у році - 365 днів).

Сторони в договорі поставки, а саме п. 4.1, домовились, що факт передачі товару покупцю підтверджується підписаною з боку представника покупця видатковою накладною та належним чином оформленою довіреністю встановленого зразка.

Позивач стверджує, що на виконання умов договору ним було передано, а відповідачем прийнято товар, втім останній за нього не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 105550,31 грн. Окрім того, відповідач не розрахувався по відсоткам за користування товарним кредитом на загальну суму 20664,57 грн.

Відповідно до п. 7.2 договору поставки покупець несе відповідальність за прострочення оплати вартості товару, у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діятиме на відповідний момент, від суми прострочення платежу. Якщо порушення умов оплати, відповідно до умов договору, буде перевищувати 3 банківських дні, покупець додатково сплачує на користь постачальника штраф в розмірі 10% від суми простроченого платежу.

На підставі вказаного положення договору поставки позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 4522,34 грн. та штраф в розмірі 10555,03 грн.

Керуючись положенням ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 957,73 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам суд, виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов договору поставки ТОВ «Торгова аграрна компанія» поставило, а відповідач прийняв товар на загальну суму 105550,31 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та довіреностями (арк.спр. 22-25).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно положень ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договором поставки (п. 2.1) передбачено, що оплата поставленого товару здійснюється на умовах відстрочення платежу строком на дванадцять місяців, що обліковується з моменту передачі товару.

Таким чином, відповідач мав розрахуватися перед ТОВ «Торгова аграрна компанія» за отриманий по договору поставки товар в наступні строки:

- за видатковою накладною № 628 від 13.04.2012 р. на суму 76318,31 грн. - до 13.04.13 р.

- за видатковою накладною № 2121 від 03.09.2012 р. на суму 29 232,00 грн. - до 03.09.2013 р.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази оплати вартості отриманого товару на суму 105550,31 грн. частково або в повному обсязі ТОВ «Торгова аграрна компанія».

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на положення ст.ст. 11, 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, яке виникає на підставі договору, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. 522 ЦК України, новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

На підставі вказаних положень законодавства 20.06.2013 р. між ТОВ «Торгова аграрна компанія» та позивачем було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до п.п. 1.1 та 1.2 якого позивач отримав право вимоги за договором поставки, в тому числі вимагати у відповідача (як боржника за договором поставки) належного виконання всіх зобов»язань за основним договором (договором поставки), оплати відсотків за користування товарним кредитом передбачених договором поставки, інфляційних втрат, 3% річних від простроченої суми та штрафних санкцій передбачених договором поставки та чинним законодавством України.

Відповідач був повідомлений про зміну кредитора за договором поставки,що підтверджується наявним в матеріалах справи листом від 20.06.2013 р. та доказами отамання вказаного листа (арк.спр. 33-35).

З огляду на зазначене вище, з 20.06.2013 р. відповідач має виконати грошові зобов»язання щодо оплати вартості отриманого за договором поставки товару перед позивачем.

Як стверджує позивач, відповідач за отриманий по договору поставки товар не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 105550,31 грн.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази оплати вказаної заборгованості частково або в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов»язання за договором поставки, а від так і про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 105550,31 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 15 % річних за користування товарним кредитом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 536 ЦК України закористування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Договором поставки (п. 2.5) передбачено, що за право користування товарним кредитом за цим договором покупець сплачує відсотки, що розраховуються за кожен день відстрочення з моменту поставки товару до дати фактичної оплати, підтвердженою банківською випискою постачальника, із розрахунку 15% річних (для розрахунку приймається фактична кількість календарних днів у році - 365 днів).

Перевіривши розмір нарахованих позивачем 15% річних на предмет відповідності законодавству, зокрема, ст. 536 ЦПК України, умовам договору поставки та договору відступлення права вимоги, суд дійшов висновку про їх законність та обґрунтованість, а від так і про можливість задоволення позовних вимог в частині їх стягнення за період з 13.04.2012 р. по 10.09.2013 р. в розмірі 20664,57 грн.

З приводу позовних вимог в частині стягнення пені, штрафу та 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Договором поставки (п. 7.2) передбачено, що покупець несе відповідальність за прострочення оплати вартості товару, у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діятиме на відповідний момент, від суми прострочення платежу. Якщо порушення умов оплати, відповідно до умов договору, буде перевищувати 3 банківських днів, покупець додатково сплачує на користь постачальника штраф в розмірі 10% від суми простроченого платежу.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене вище, прострочення відповідачем строку оплати вартості отриманого за договором поставки товару (грошового зобов»язання), суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних (за період з 14.04.2013 р. по 10.09.2013 р.) та штрафу є законними та обгрунтованими.

Суд, перевірив розмір пені, штрафу та 3% річних на предмет відповідності вимогам договору поставки та відступлення права вимоги, чинного законодавства України, зокрема, ст.ст. 253, 254, ч. 3 ст. 549, 625 ЦК України, ч. 6 статті 231 ГК України, статтям 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 статті 232 ГК України, дійшов висновку, що вони є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України, відповідно до положень якої витрати по сплаті судового збору при задоволенні позовних вимог покладаються на відповідача. Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі - в розмірі 2845,00 грн.

З огляду на наведене, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 11, 253, 254, 509, 520, 522, 526, 627, 530, 536, 549, 610-612, 625, 712 ЦК України, ст. 175, 231, 232 ГК України та керуючись ст.ст. 1, 4, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівське» (62203, Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Піонерська, буд. 40, код ЄДРПОУ 32221884) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаванасінняпром» (37862, Полтавська область, Хорольський район, с. Ялосовецьке, вул. Центральна, 3, код ЄДРПОУ 36814253) основну заборгованість в розмірі 105550,31 грн., 15% річних за користування товарним кредитом в розмірі 20664,57 грн., пеню в розмірі 4522,34 грн., штраф в розмірі 10555,03 грн., 3% річних в розмірі 957,73 грн. та судовий збір в розмірі 2845,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31.10.2013 р.

Суддя Суярко Т.Д.