Рішення № 3468182, 09.04.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2009 р. Справа № 18/734

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді – Васяновича А.В.

секретар судового засідання – Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача –представник не з’явився,

від відповідача - представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Газировка”

м. Севастополь

до товариства з обмеженою відповідальністю „Макот” м. Черкаси

про стягнення 18 956 грн. 65 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Газировка” до товариства з обмеженою відповідальністю „Макот” про стягнення заборгованості за договором поставки №121 від 27.08.2007 року в розмірі 18 956 грн. 65 коп., в т.ч. 17 374 грн. 40 коп. – розмір основного боргу, 1 582 грн. 25 коп. –пеня.

В судовому засіданні, яке відбулося 24.03.2009 року представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Справа розглядається після відкладення.

Після відкладення справи представник позивача в судове засідання не з’явився, надіслав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач своїм процесуальним правом на захист не скористався, відзив на позов заяву суду не надав.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце засідання суду, що підтверджується реєстром поштових відправлень господарського суду Черкаської області.

В судовому засіданні, яке відбулося 09.04.2009 року було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/734.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 27.08.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Газировка” (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Макот” (покупець) було укладено договір поставки №121.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору постачальник зобов’язувався передати покупцю, на підставі замовлень останнього, у власність, продукцію торгівельної марки “АСМ”, а покупець зобов’язувався прийняти її та своєчасно провести оплату в строки, встановлені даним договором.

На виконання вимог п. п. 1.1, 2.1., 2.2. вказаного договору, позивачем було поставлено та передано у власність відповідачу товар на загальну суму 18 374 грн. 40 коп., що підтверджується видатковою накладною №301 від 22.08.2007 року ( а.с. 8).

Відповідач в свою чергу зобов’язання по оплаті поставленого товару виконав не повністю, сплативши позивачу лише 1000 грн. 00 коп., що підтверджується копією банківської виписки №UВU -00034246 від 07.11.2007 року.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 17 374 грн. 40 коп. – заборгованості по договору поставки №121 від 27.08.2007 року.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.2. договору покупець отримує товар від постачальника на умовах відстрочки платежу на строк не більше 35 календарних днів.

Отже, з урахуванням п.4.2. договору відповідач повинен був повністю розрахуватись з позивачем за поставлений товар за видатковою накладною №301 від 22.08.2007 року до 26.09.2007 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст.ст.33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за поставлений товар в повному обсязі.

Таким чином сума боргу в розмірі 17 374 грн. 40 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до п. 5.2. договору за невиконання строків оплати товару згідно п. п. 1, 4.2. даного договору, покупець сплачує постачальнику неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу від неоплаченої суми.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 1 582 грн. 25 коп. пені, нарахованої відповідно до умов п. 5.2. договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 року.

Розмір пені, а також період нарахування даного виду неустойки відповідає приписам чинного законодавства, тому є вірним та підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.

Відповідач під час розгляду даного спору вищенаведеного належними та допустимими доказами не спростував, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Макот”, вул. Громова, 138, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 32741669, р/р 26009006960801 в Брок –Бізнес банку, м. Черкаси, МФО 354897 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Газировка” м. Севастополь, п. Кача, вул. Первомайська, 10, код ЄДРПОУ 34271476, р/р 26005945219121 у СФ АБ “Укрсоцбанк”, МФО 324195 - 17 374 грн. 40 коп. –основної заборгованості, 1 582 грн. 25 коп. –пені, 189 грн. 57 коп. витрат на сплату державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 10.04.2009 року.