Рішення № 34681817, 07.11.2013, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/4311/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

30 жовтня 2013 року

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Невойта П.С.

при секретарі с/з ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, -

в с т а н о в и в :

06.06.2013 р. позивач ОСОБА_2 звернулась в суд із позовною заявою до ОСОБА_3, в якій просить поділити спільно набуте майно подружжя виділивши їй та ОСОБА_3 по 1/2 частини квартири №26 у будинку №45 на пр.В.Чорновола у м.Львові, шляхом визнання права власності на відповідні частки, виділити ОСОБА_3 у власність автомобіль марки AUDI А6, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, стягнувши на її користь 1/2 частини вартості згаданого автомобіля, судові витрати по справі просить покласти на відповідача.

Позов обґрунтовує тим, що 29.08.1998 року між нею та відповідачем у Сосулівській сільській раді Самбірського району Львівської області було зареєстровано шлюб. Від спільного шлюбу у них є син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 16.04.2013 року рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області шлюб між нею та відповідачем розірвано. В період перебування у шлюбі відповідач за спільні гроші подружжя, згідно договору купівлі-продажу квартири від 28.11.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за №2904, придбав квартиру №26 у буд. №45 на пр.В.Чорновола у м. Львові. Окрім цього, в період перебування у шлюбі відповідач за спільні кошти подружжя придбав автомобіль марки AUDI А6, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2. Оскільки відповідач відмовляється від добровільного поділу вказаного майна, ігнорує її пропозиції, вона була змушена звернутись до суду.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, давши пояснення аналогічні тим, що викладені в поданому до суду позові. Просила позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, заперечень на позовну заяву відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 169, 224 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.08.1998 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, Сосулівською сільською радою Самбірського району Львівської області був зареєстрований шлюб, актовий запис №03 (а.с.9). Від шлюбу у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

На підставі рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 16.04.2013 року шлюб між сторонами був розірваний (а.с.9).

На підставі п.23 Постанови Пленуму ВСУ №11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч.3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Частинами 1 та 2 ст. 372 Цивільного кодексу України встановлено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

У відповідності до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст.61 СК України об'єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту.

Згідно ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

На підставі ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є власником квартири № 26 в будинку №45 на пр.В.Чорновола в м. Львові, це стверджується долученими до матеріалів справи копією договору купівлі-продажу квартири від 28.11.2011 р., посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_5 (а.с.10) та копією витягу про державну реєстрацію прав № 32237669 від 29.11.2012 р. (а.с.11).

Окрім цього, як вбачається з довідки ВРЕР ДАІ при ГУМВС України у Львівській області з обслуговування м.Самбір та Самбірського району, станом на 24.05.2013 р., за гр.ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 проживаючого за адресою Львівська область, Самрібський р/н, с.Сосулів зареєстровано автомобілі марки AUDI В4, 1994 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3, номер кузова WAUZZZ8СZRA043190 та AUDI А6, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2.

Виходячи з наведених вище обставин, суд прийшов до висновку, що оскільки згадане майно було придбане в період перебування сторін у шлюбі за спільні кошти подружжя, таке майно підлягає визнанню спільним сумісним майном подружжя.

Позивач просить суд стягнути з відповідача в її користь половину вартості спільного набутого автомобіля марки AUDI А6, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 в розмірі 50 000 грн., при цьому залишити даний автомобіль у власність відповідача.

З долучених до матеріалів справи позивачем копій оголошень розміщених на сайті auto.ria.ua щодо вартості аналогічної марки спірного автомобіля (а.с.31-33) його вартість становить від 119 895 грн. до 142 275 грн. і як зазначила в судовому засіданні позивач її влаштує сума компенсації за половину вартості автомобіля марки AUDI А6, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 в розмірі 50 000 грн.

Способи та порядок поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визначені у ст.71 СК України.

Зокрема, законодавець передбачає присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, лише за згодою особи, крім випадків передбачених ЦК України.

За таких обставин, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Також, згідно зі ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача сплачені нею при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати в розмірі 340, 57 грн. судового збору та 500,00 грн. судового збору на користь держави.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Поділити спільне майно подружжя наступним чином:

виділити у власність ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 - 1/2 частину квартири №26 (двадцять шість) у будинку №45 (сорок пять) на пр.В.Чорновола у м.Львові;

виділити у власність ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 - 1/2 частину квартири №26 (двадцять шість) у будинку №45 (сорок пять) на пр.В.Чорновола у м.Львові, а також автомобіль марки AUDI А6, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 50 (пятдесят тисяч) гривень 00 копійок як компенсації за половину вартості автомоіля марки AUDI А6, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, а також 340,57 грн. судовго збору, а всього 50340 (пятдесят тисяч триста сорок) гривень 57 коп.

Стягнути ОСОБА_3 на користь держави 500 (пятсот) гривень 43 копійки судовго збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:

ОСОБА_6