Рішення № 3468128, 09.04.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.09 Справа № 13/68

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нікс Трейд Компані», м. Запоріжжя

до Лутугинського державного науково-виробничого валкового комбінату, м. Лутугино Луганської області

про стягнення 215892 грн. 45 коп.

Суддя Яресько Б.В.

Представники:

Від позивача

Комурзанов М.І. дов. б/н від 02.03.2009 р.

Від відповідача

Не прибув

У засіданні брали участь:

Секретар судового засідання Савенко В.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення суми основного боргу 177189 грн. 84 коп., 3 % річних –1616 грн. 55 коп., втрат від інфляції 6534 грн. 65 коп., пені 12932 грн. 43 коп., штрафу 17718 грн. 98 коп.

Заявою № 76 від 20.03.2009 р. позивач збільшив розмір вимог та просить суд стягнути з відповідача основний борг 160 000 грн. 00 коп., 3 % річних –2211 грн. 92 коп., втрати від інфляції 19172 грн. 51 коп., пеню 17695 грн. 37 коп., штраф 17718 грн. 98 коп.

Позивач позов підтримав.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ, що 09.06.2008 р. між сторонами по справі був укладений договір № 02/09-06 за яким позивач зобов’язався продати, а відповідач придбати та оплатити графитировані електроди марки ЕГ-300 в кількості 90 тон.

Згідно п. 4.1. договору відповідач зобов’язався оплатити повну вартість товару протягом 10 календарних днів з дня одержання товару.

Відповідно до п. 7.5 відповідач у випадку прострочення оплати товару більш ніж на 15 днів зобов’язаний сплатити штраф в розмірі 10 % від вартості неоплаченого в строк частини товару. Крім того відповідно до п. 7.8. вина сторона зобов’язана сплатити іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми грошового визначення невиконаного в строк зобов’язання.

07 жовтня 2008 р. за видатковою накладною № 1171 позивач передав повноважному представнику відповідача (довіреність ЯПГ № 062800/706 від 03.10.2008 р.) товар на загальну суму 177189 грн. 84 коп.

У встановлений договором строк відповідач товар не оплатив.

02.12.2008 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 385 якою запропонував сплатити борг та штрафні санкції.

Листом від 19.03.2009 р. № 440/6/89 відповідач запропонував позивачу в рахунок боргу передати продукцію.

На момент звернення позивача з позовом відповідач частково оплатив борг, та його розмір становить 160 000 грн. 00 коп.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить стягнути з відповідача основний борг 160 000 грн. 00 коп., пеню за період з 17.10.2008 р. по 26.03.2009 р. в сумі 17695 грн. 37 коп., втрати від інфляції в сумі 19172 грн. 51 коп., 3 % річних за період з 17.10.2008 р. по 26.03.2009 р. в сумі 2211 грн. 92 коп., штраф відповідно до п. 7.5. договору –17718 грн. 98 коп.

Відповідач заперечень проти позову, або доказів оплати боргу суду не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Судом встановлено факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання за договором № 02/09-06.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин вимоги позивача є обґрунтованими, не спростовані відповідачем, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –2167 грн. 99 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Лутугинського державного науково-виробничого комбінату Луганська область, Лутугинський район, м. Лутугине, вул.Заводська, б. 2, ідентифікаційний код 00187369, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нікс Трейд Компані»м. Запоріжжя вул. Заводська, 3, ідентифікаційний код 33175970, основний борг 160 000 грн. 00 коп., 3 % річних –2211 грн. 92 коп., втрати від інфляції 19172 грн. 51 коп., пеню 17695 грн. 37 коп., штраф 17718 грн. 98 коп., державне мито у сумі –2167 грн. 99 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.

За згодою присутніх у судовому засіданні сторін була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

10 квітня 2009 року