Рішення № 3468085, 13.04.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2009 р. Справа № 07/70-09

вх. № 1765/5-07

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

розглянувши справу за позовом ТОВ "Нова - Трейд", м. Харків

до ВАТ "Харківська книжкова фабрика ім. Фрунзе" м. Харків

про стягнення 17041,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова - Трейд" просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківська книжкова фабрика ім. Фрунзе" 17041,52 грн. заборгованості (10798,91 грн. заборгованості, 5477,52 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 765,09 грн.) та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару.

Відповідач надав відзив на позов, відповідно до якого визнав позов у повному обсязі та просить відстрочити виконання рішення у даній справі строком на 12 місяців.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з положеннями ст. ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, дво- або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Позивачем, у період з 16.02.06 по 03.04.06 р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 40168,43 грн., що підтверджується накладними № 490 від 16.02.06 р., № 818 від 15.03.06 р., № 850 від 20.03.06 р., № 916 від 23.03.06 р. та № 1066 від 06.04.06 р., а також довіреностями на отримання товарно - матеріальних цінностей ЯКЦ № 025852 від 16.02.06 р., ЯКЦ № 025946 від 15.03.06 р., ЯКЦ № 024014 від 20.03.06 р., ЯКЦ № 024034 від 23.03.06 р. та ЯКЦ № 024078 від 05.04.06 р. (а.с. 10-19).

Таким чином, передача товару позивачем та прийняття його відповідачем (чи уповноваженими ним особами) є підставою вважати укладеним між сторонами правочин, що містить ознаки купівлі – продажу (поставки) та виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений товар.

Сторонами не було встановлено строку виконання відповідачем його обов'язку з оплати поставленого позивачем товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 2/2006 (вих. № 49-П від16.10.06 р. (а.с. 20), з вимогою про оплату заборгованості в сумі 35668,43 грн. протягом 5 днів з моменту отримання претензії. Вказану претензію відповідачем було отримано 18.10.06 р., що підтверджується відповідними чеком, описом поштового відправлення та повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 21 на звороті).

Проте, відповідач своє зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару виконав неналежним чином, внаслідок чого його заборгованість перед позивачем склала 10798,91 грн.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 10798,91 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 24.10.06 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за накладними № 490 від 16.02.06 р., № 818 від 15.03.06 р., № 850 від 20.03.06 р., № 916 від 23.03.06 р. та № 1066 від 06.04.06 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 10798,91 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 5477,52 грн. інфляційних нарахувань, а також 3% річних в сумі 765,09 грн., правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання відповідача про надання відстрочки виконання даного рішення відмовити, оскільки відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що виконання рішення у даній справі може бути утруднене чи його виконання може бути неможливим.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, 610, 611, ч.1 ст. 612, ст. 625, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання відповідача про надання відстрочки виконанняданого рішення відмовити.

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківська книжкова фабрика ім. Фрунзе" (вул. Донця - Захаржевського, 6/8, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 02470170, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова - Трейд" (пр. Ак. Курчатова, 27, кв. 14, м. Харків, 61108, код ЄДРПОУ 25174072, відомості про банківські рахунки відсутні) 10798,91 грн. заборгованості, 5477,52 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 765,09 грн., 170,42 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 17 квітня 2009 року.

Суддя