Рішення № 3467849, 13.04.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"13" квітня 2009 р.

Справа № 8/15-358

Господарський суд Тернопільської області у складі

Судді Гирили І.М.

Розглянув справу:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "САТЕР" в особі Філії ВАТ "АК "САТЕР" підприємства "Львівцукорремналадка", вул. Шевченка, 88 А, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хоростківський цукровий завод", вул. Заводська, 1, м. Хоростків Гусятинського району Тернопільської області

про: стягнення заборгованості в сумі 19 214 грн. 75 коп., в тому числі 3 082 грн. 35 коп. –пені, 2 744 грн. 06 коп. –індекс інфляції та 385 грн. 29 коп. –3% річних.

За участю представників:

позивача: Громова С.В. –юрисконсульта, довіреність №11/1 від 26.01.09р.

відповідача: не з’явився

В судовому засіданні представнику позивача роз’яснено процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "САТЕР" в особі Філії ВАТ "АК "САТЕР" підприємства "Львівцукорремналадка", вул. Шевченка, 88 А, м. Львів, надалі позивач, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хоростківський цукровий завод", вул. Заводська, 1, м. Хоростків Гусятинського району Тернопільської області, надалі відповідач, заборгованості на загальну суму 49 821 грн. 49 коп., з яких: 43 609,79 грн. –борг за виконані роботи, 3 082, 35 грн. –пеня, 2 744,06 грн. –індекс інфляції та 385, 29 грн. –3% річних.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов’язання по оплаті вартості виконаних робіт, згідно договору № 17 від 10.04.2008 р., внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 43 609, 79 грн., на яку відповідно до чинного законодавства та умов договору було нараховано пеню в сумі 3 082,35 грн., індекс інфляції в сумі 2 744,06 грн. та 3% річних в сумі 385,29 грн. Таким чином, просив стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 49 821 грн. 49 коп. В підтвердження викладеного додав: Договір № 17 від 10.04.2008 р. та додатки до Договору № 17 від 10.04.2008 р., Акти № 28 від 09.10.2008р. та № 52 від 01.12.2008р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше на 10:50 год. 23.03.2009 року, в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено до 10:20 год. 13.04.2009 року, у зв'язку із неявкою в судове засідання представників сторін та неподанням витребовуваних судом документів.

В судове засідання 13.04.09р. позивач, в порядку ст. 22 ГПК України, звернувся до суду із письмовою заявою від 13.04.09р. про зменшення позовних вимог, в частині заявленої до стягнення суми основного боргу. Стверджує, що станом на день розгляду спору в суді відповідач частково, на суму 30 606,74грн., оплатив виконані згідно акту № 28 від 09.10.2008р. роботи, в підтвердження наведеного представив належним чином засвідчену копію виписки з особового рахунку позивача за 19.03.09р.

Відтак, просить стягнути з ТзОВ «Хоростківський цукровий завод»заборгованість в сумі –19 214 грн. 75 коп., з яких: 13 003,05 грн. - сума боргу, 3 082, 35 грн. - пеня, 2744, 06 грн. –інфляційні нарахування та 385,29 грн. - 3% річних.

В силу ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на наведене, суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог, як таку, що подана у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України.

Відтак, предметом позову є стягнення з відповідача 19 214 грн. 75 коп., з яких: 13 003,05грн. - сума боргу, 3 082, 35 грн. - пеня, 2 744, 06 грн. –інфляційні нарахування та 385,29 грн. 3% річних.

Присутній в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з врахуванням заяви про зменшення суми позовних вимог, підтримав повністю.

Відповідач явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчать повідомлення №221809 та № 226389 про вручення відповідачу 11.03.09р. та, відповідно, 30.03.09р. поштових відправлень (ухвал суду: від 04.03.09р. про порушення провадження у справі, та від 23.03.09р. про відкладення розгляду справи), які знаходяться в матеріалах справи.

Проте, зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, справа розглядається без участі повноважного представника відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне:

10 квітня 2008 року між Філією ВАТ «АК САТЕР»підприємство «Львівцукорремналадка», як Підрядчиком, з однієї сторони та ТзОВ «Хоростківський цукровий завод», як Замовником, з другої сторони, укладено Договір №17, за яким Замовник передає, а Підрядчик приймає на себе виконання робіт по налагодженню тиристорного електропроводу типу ТЕ-4.

Відповідно до п.1.2 р.1, п.5.1 р.5 договору, обсяг робіт, що підлягає виконанню, визначається кошторисом-специфікацією, локальним кошторисом, зведеним кошторисом або протоколом узгодження договірної ціни, які у вигляді додатку є невід'ємною частиною договору. Виконання етапів та закінчення робіт оформлюється двосторонніми актами.

П.2.1 р.2 договору сторони обумовили, що Підрядчик повинен приступити до виконання робіт в другому кварталі 2008р. і закінчити їх у четвертому кварталі 2008р.

Умовами укладеного договору (р.3) сторони встановили вартість робіт та порядок розрахунку. Так, зокрема, за виконання робіт, що наведені в п.1.1 договору, Замовник оплачує Підрядчику 43 609 (сорок три тисячі шістсот дев’ять) грн. 79 коп., в т.ч. ПДВ 7268,30грн. Вартість робіт визначена кошторисом, складеним на підставі дозволених для використання прейскурантів, цінників та інших документів або на підставі протоколу узгодження договірної ціни. При завершенні робіт їх вартість уточнюється за фактично виконаним обсягом і оплачується згідно актів виконаних робіт. Усі платежі проводяться в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підрядчика. Термін оплати: десять днів з дати оформлення акта виконаних робіт. Замовник підтверджує факт платежу після підписання проміжних та заключного актів виконаних робіт, надавши підрядчику копію платіжного доручення з відміткою банку не пізніше семи днів.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов’язання з договору підряду, згідно якого, в силу ст. 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст.ст. 834, 846 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, а також строки виконання роботи або її окремих етапів.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, на виконання умов укладеного договору №17 від 10.04.2008р., позивачем було виконано на користь ТзОВ «Хоростківський цукровий завод»роботи на загальну суму 43 609,79 грн. Зокрема, згідно акту виконаних робіт №28 від 09.10.08р. позивачем проведено налагодження електропроводів типу ТЕ-4, виконаних з початку робіт, по договору №17 від 10.04.08р. на суму 30 606,74 грн., згідно Акту №52 від 01.12.08р. –на суму 13 003,05 грн. Акти підписані повноважним представниками сторін без заперечень та скріплені печатками юридичних осіб (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи).

Проте відповідач, всупереч умов договору та вимог законодавства зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт, на момент звернення до суду, не виконав, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом.

В судовому засіданні 13.04.09р. повноважний представник позивача повідомив, що відповідач частково (на суму 30 606,74грн.) розрахувався за виконані роботи, в підтвердження представив копію банківської виписки з особового рахунку за 19.03.09р., з якої вбачається, що 18.03.09р. ТзОВ «Хоростківський цукровий завод»перераховано на розрахунковий рахунок позивача 30 606,74 грн. за виконані роботи згідно договору №18 від 10.04.08р. (акт № 28 від 09.10.2008р. на суму 30 606,74 грн.).

Таким чином, станом на день розгляду спору в суді –13.04.09р., заборгованість ТзОВ «Хоростківський цукровий завод»перед позивачем становить 13 003,05грн., яку і просить стягнути останній в судовому порядку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Враховуючи, що відповідач в судове засідання не з’явився, на день розгляду спору не надав суду будь-яких заперечень по суті заявлених позовних вимог, як і не надав суду належних доказів на підтвердження належного виконання взятих на себе зобов’язань по оплаті вартості виконаних робіт, згідно договору №17 від 10.04.08р., суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоростківський цукровий завод»13 003,05грн. заборгованості за виконані роботи, підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені документально та неоспорені останнім.

Окрім того, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст. 625 ЦК України).

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної статті, позивачем нараховано інфляційні нарахування, за період з 20.10.08р. по 31.01.09р. - згідно акту №28 від 09.10.08р., та з 12.12.08р. по 31.01.09р. - згідно акту №52 від 01.12.08р., в загальній сумі 2 744,06 грн. (2 190,80 грн. + 553,26 грн.), а також 3% річних, за період з 20.10.08р. по 19.02.09р., та, відповідно, з 12.12.08р. по 20.02.09р., в сумі 385,29грн. (309,41 грн. + 75,88 грн.).

Розглянувши представлений розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних, з огляду на наявність на момент звернення позивача з даним позовом до суду заборгованості в сумі 43 609,79 грн., суд вважає вимоги позивача в частині стягнення суми інфляції та 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в заявленій сумі.

Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов’язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 610,611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу статей 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пеня, як неустойка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч.2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

П.6.1 р.6 зазначеного вище договору сторони встановили, що у випадку порушення Замовником терміну платежів, передбачених розділом 3 даного договору, він сплачує Підрядчику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на період, за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи вищевказані обставини справи, позовні вимоги в частині стягнення пені в загальній сумі 3 082,35 грн., зокрема нарахованої згідно акту № 28 від 09.10.2008р. за період з 20.10.2008р. по 19.02.2009р. (123 к.дні) в сумі 2475,31грн. та згідно акту № 52 від 01.12.2008р. за період з 12.12.2008р. по 20.02.2009р. (71 к.день) в сумі 607,04 грн. також підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 192,15 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоростківський цукровий завод», вул. Заводжська,1, м. Хоростків, Гусятинського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код № 35218790, на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «САТЕР», вул.. Дегтярівська,50, м. Київ, ідентифікаційний код № 19015984:

- 13 003 (тринадцять тисяч три) грн. 05 коп. заборгованості за виконані роботи;

- 3 082 (три тисячі вісімдесят дві) грн. 35 коп. пені;

- 2 744 (дві тисячі сімсот сорок чотири) грн. 06 коп. інфляційних нарахувань;

- 385 (триста вісімдесят п'ять) грн. 29 коп. трьох відсотків річних;

- 310 (триста десять) грн. 15 коп. в повернення сплачених позивачем судових витрат.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

Суддя