Рішення № 3467835, 16.04.2009, Господарський суд Чернігівської області

16.04.09

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000,м. Чернігів, просп. Миру,20, тел. 77-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

14 квітня 2009р. справа №14/51

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Вена”,

пр.Перемоги,67/2-3 м.Чернігів, 14000

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Монтажник 538”,

вул.Індустріальна,11, м. Чернігів, 14001

Про стягнення 156581грн. 06коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: 02.04.09р. та 14.04.09р. - Судак Д.Г. представник довіреність №11/ЮР/09 від 01.01.09р.

Від відповідача: 02.04.09р. –Бобок М.М. директор, Коцюруба М.О. представник довіреність №1 від 17.02.09р., 14.04.09р. - Коцюруба М.О. представник довіреність №1 від 17.02.09р.

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні з 02.04.09р. по 14.04.09р. перерви на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 152581,89грн. боргу з урахуванням індексу інфляції за поставлений товар згідно видаткових накладних за період з 01.01.06р. по 13.10.08р., 3999,17грн. три проценти річних за період з 31.01.08р. по 24.02.09р.

Представник позивача в судовому засіданні 17.03.09р. надав уточнення позовних вимог від 17.03.09р., в якому навів уточнений перелік видаткових накладних на відпуск товару відповідачеві та зазначив про поставку відповідачу в період з 01.01.06р. по 13.10.08р. товару на загальну суму 134970,06грн., який оплачено частково на суму 10209,72грн., що станом на 17.03.09р. заборгованість ТОВ „Монтажник 538” перед позивачем складає 124760,34грн. Позивач також повідомляє, що відповідач визнає свою заборгованість у вищезазначеному розмірі і це підтверджується актом звірки взаєморозрахунків. Окрім того, позивач повідомляє про направлення відповідачу претензії №157 від 26.12.07р., яка отримана останнім 23.01.08р., і що датою виникнення у відповідача прострочки з оплати отриманого товару є 31.01.2008р.

Представник позивача в судовому засіданні 17.03.09р. надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Монтажник-538” (ідентифікаційний код 33585845) зареєстровано за адресою м. Чернігів, вул.Індустріальна,11.

Представник позивача в судовому засіданні 02.04.09р. надав пояснення від 01.04.09р., в якому зазначив, що проведення відповідачем розрахунків та здійснення ТОВ „Фірма „Вена” зарахувань цих сум здійснювалося згідно акту звірки взаєморозрахунків підписаного обома сторонами, який міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України представник позивача в судовому засіданні надав заяву, в якій просив зменшити позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу за отриманий товар на суму на 1654,28грн., 3% річних на суму 53,03грн., інфляційних збитків на суму 368,90грн. та стягнути з відповідача 123106,06грн. боргу, 3946,14грн. 3% річних та 27452,65грн. інфляційних збитків за період з 31.01.08р. по 24.02.09р.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позов від 14.04.09р., в якому зазначив, що при проведенні звірки розрахунків встановлена розбіжність в оплаті на суму 1654,28грн., що заборгованість відповідача перед позивачем становить 123106,06грн.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Суд приймає зменшення позивачем розміру позовних вимог в частині стягнення боргу на суму 1654,28грн., в частині стягнення 3% річних на суму 53,03грн., в частині стягнення інфляційних на суму 368,90грн. Оскільки, позивач зменшив свої позовні вимоги і зменшення прийняте судом, а тому суд розглядає позовні вимоги позивача з урахуванням його заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі –продажу передає або зобов’язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач здійснив відпуск товару відповідачеві на підставі видаткових накладних, копії яких додані до справи, а перелік наведено позивачем в уточненні позовних вимог (а.с.117-122), на загальну суму 134970,06грн. за період з 15.02.2006р. по 23.11.2008р. Факт отримання товару підтверджується відповідачем, видатковими накладними та довіреностями ЯЛЮ№260109 від 01.08.06р., ЯЛЮ№260107 від 14.07.06р., ЯЛЮ 260137 від 05.12.06р., ЯЛЮ 260130 від 01.11.06р., ЯЛЮ№260103 від 07.07.06р., ЯМУ№270902 від 15.03.07р.

Єдиний письмовий договір на поставку товару між сторонами не укладався.

Угода купівлі –продажу, відповідно до ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України, була укладена між сторонами шляхом передачі позивачем відповідачу товару та прийняття його відповідачем.

Строк оплати отриманого відповідачем товару сторонами не визначено.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок в семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пред’явлення позивачем претензії №157 від 26.12.07р. щодо оплати відповідачем отриманого товару, суд розцінює як пред’явлення вимоги на оплату відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, яка повинна бути виконана відповідачем у семиденний строк. Відповідач отримав претензію 23.01.09р. згідно поштового повідомлення №219142. Таким чином, прострочка відповідача по оплаті отриманого товару починається з 31.01.08р.

Матеріали справи свідчать, що на час подання позивачем позовної заяви відповідач частково розрахувався за отриманий товар на суму 11864,00грн. На день розгляду справи заборгованість відповідача становить 123106,06грн., що підтверджується матеріалами справи та поданим позивачем двостороннім актом звірки розрахунків складеного сторонами станом на 11.03.09р.

Відповідно до ст. 22 ч. 5 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Згідно з ст. 78 ч. 5 цього Кодексу у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відповідач на день розгляду справи в суді визнав суму основного боргу за отриманий товар –123106,06грн., при цьому його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

У відповідності зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивач просить стягнути з відповідача 3946,14грн. 3% річних та 27452,65грн. інфляційних збитків за період з 31.01.08р. по 24.02.09р.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок, враховуючи, що відповідачем не подано суду доказів відсутності вини у несвоєчасній оплаті отриманого товару, суд приходить до висновку, що позивачем фактично здійснено нарахування інфляційних у сумі 27452,65грн. за період з лютого 2008р. по січень 2009р., що позовні вимоги в частині стягнення інфляції підлягають задоволенню повністю в сумі 27452,65грн., яка нарахована за період з лютого 2008р. по січень 2009р.

Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 3936,88грн. за період з 31.01.08р. по 24.02.09р., оскільки поданий розрахунок 3% річних свідчить про те, що нарахування річних проведені позивачем без врахування, що у 2008 році кількість днів становить 366, а не 365 днів. В решті стягнення 3% річних відмовити у зв’язку з необґрунтованістю нарахування.

Оскільки відповідач в порушення ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав, за отриманий товар своєчасно в повній сумі не розрахувався, позовні вимоги визнав, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 123106,06грн., в частині стягнення інфляції в сумі 27452,65грн., в частині стягнення 3% річних в сумі 3936,88грн. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв’язку з несвоєчасною оплатою отриманого товару та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу сплаченого державного мита у сумі 1544,96грн. та 116,43грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.525, 526, 530, 625, 655 Цивільного кодексу України ст.ст. 22, 33, 34, 49, ч.5 ст.78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Монтажник 538” (вул.Індустріальна,11, м.Чернігів, р/р 26003012204500 в АКІБ „УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005, код 33585845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вена” (пр.Перемоги,67, кв.2-3, м.Чернігів, р/р 26004301000251 в ЧФ АКБ „Форум”, МФО 343002, код 14245188) 123106грн.06коп. боргу, 27452грн.65коп. інфляції, 3936грн.88коп. три проценти річних, 1544грн.96коп. державного мита, 116грн.43коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Н.Ю.Книш

Рішення підписано 16.04.2009р.

Суддя Н.Ю.Книш