Постанова № 34678207, 23.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2013 р. Справа№ 911/1713/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги

фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на рішення господарського суду Київської області від 05.07.2013 року

у справі №911/1713/13 (суддя Мальована Л.Я.)

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Васильківської міської ради Київської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - комунальне підприємство «Комбінат комунальних підприємств м. Василькова»

про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 05.07.2013 року у справі №911/1713/13 позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконним рішення Васильківської міської ради Київської області від 17.08.2012 року «Про скасування рішення Васильківської міської ради №06.48-18-VI від 16.12.2011 року «Про затвердження проекту із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки для будівництва торгівельного павільйону ФОП ОСОБА_2 по АДРЕСА_1». В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 05.07.2013 року у справі №911/1713/13 в частині відмови у зобов'язанні укласти договір оренди земельної ділянки та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2013 року у справі №911/1713/13 прийнято апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 до провадження та призначено її до розгляду на 30.09.2013 року за участю уповноважених представників сторін.

Представник позивача у судовому засіданні 23.10.2013 року надав пояснення, якими підтримав доводи викладені в скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 23.10.2013 року не з'явились, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач та третя особа повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а отже наявні підстави щодо можливості розгляду справи за відсутності їх представників.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як підтверджується матеріалами справи, рішенням 18 сесії VI скликання Васильківської міської ради №06.48-18-VI від 16.12.2011 року «Про затвердження проекту із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки для будівництва торгівельного павільйону ФОП ОСОБА_2 по АДРЕСА_1» затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 3210700000:12:010:0001 в оренду ФОП ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 для будівництва торгівельного павільйону, вирішено передати позивачу в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0250 га по АДРЕСА_1 терміном на 5 років, встановлено річну орендну плату за земельну ділянку при укладанні договору оренди у розмірі 6,0% нормативної грошової оцінки, доручено міському голові укласти договір оренди земельної ділянки згідно до чинного законодавства.

Рішенням 27 сесії VI скликання Васильківської міської ради від 17.08.2012 року скасовано вище вказане рішення та відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу для будівництва торгівельного павільйону по АДРЕСА_1.

За приписами ст. 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - закон) встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (ст. 25 зазначеного закону).

Відповідно до ст. 26 закону встановлено, що виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною 1 ст. 59 закону передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10 ст. 59 закону).

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З рішення Конституційного суду України від 16.04.2009 року №7-рп «У справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, ч.ч. 1, 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вбачається, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих відносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи та підтверджується поясненнями позивача в судових засіданнях, ФОП ОСОБА_2 заперечує проти зміни чи припинення правовідносин, які виникли на підставі рішення Васильківської міської ради №06.48-18-VI від 16.12.2011 року.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Таким чином, спірне рішення Васильківської міської ради від 17.08.2012 року прийняте без врахування положень Конституції України, з перевищенням повноважень, а з огляду на те, що на земельній ділянці, яка виділена позивачу в користування, розміщені належні йому на праві власності об'єкти нерухомого майна, які він використовує в підприємницькій діяльності, спірне рішення ради позбавляє позивача права на користування земельною ділянкою та унеможливлює використання ним об'єктів нерухомого майна в господарській діяльності.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання рішення Васильківської міської ради від 17.08.2012 року №03.87-27-VI незаконним, оскільки при прийнятті оспорюваного рішення міська рада вийшла за межі наданих їй повноважень та була не вправі скасовувати раніше прийняте власне рішення ненормативного характеру, яке вичерпало свою дію фактом виконання, призвело до виникнення правовідносин, пов'язаних з реалізацію ФОП ОСОБА_2 суб'єктивного права на землю.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України у справі №909/303/13 від 30.07.2013 року.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання укласти договір оренди, то колегія суддів зазначає наступне.

Приписами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 21 даного закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Проте, як слідує із матеріалів справи, позивач просить зобов'язати укласти договір в редакції, яка не відповідає вимогам чинного законодавства, тобто без дотримання вимог встановлених ст. 180 Господарського кодексу України щодо істотних умов договору.

Зокрема, позивачем не зазначено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розмір орендної плати.

Отже, враховуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для зобов'язання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки площею 0,0250 га по АДРЕСА_1.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Київської області від 05.07.2013 року у справі №911/1713/13 відповідає обставинам справи, є законним та обгрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 33, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Київської області від 05.07.2013 року у справі №911/1713/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 05.07.2013 року у справі №911/1713/13 залишити без змін.

3. Справу №911/1713/13 повернути до господарського суду Київської області.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Федорчук Р.В.

Судді Лобань О.І.

Майданевич А.Г.