ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.03.09 Справа№ 26/43
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Віктар”, с. Бережани Пустомитівського району Львівської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Комфорт-1”, м. Львів
про: стягнення 62 396,92 грн.
Суддя Деркач Ю.Б.
при секретарі Боровець Я.
Представники:
від позивача Слюсар Р.Б. –представник (довіреність № 89 від 24.03.2009 р.)
від відповідача не з’явився
Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки
передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Віктар”, с. Бережани Пустомитівського району Львівської області звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Комфорт-1”, м. Львів про стягнення 62 396,92 грн.
Ухвалою суду від 03.03.2009 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 24.03.2009 р.
Представник позивача в судове засідання з’явився, подав уточнення від 24.03.2009 р. до позовної заяви, згідно якого повідомив, що відповідач частково погасив заборгованість 15.01.2009 р. та 18.02.2009 р. та просить стягнути з останнього 47 396,92 грн. заборгованості.
Відповідач явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 03.03.2009 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив.
Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об’єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:
20.03.2006 р. між сторонами укладено договір № 61/06 (далі по тексту –договір).
Згідно умов договору позивач зобов’язався продавати безалкогольні напої (далі по тексту –товар) власного виробництва, а відповідач зобов’язався купувати товар згідно розхідної накладної та цього договору.
На виконання умов договору позивач в період з 29.03.2006 р. по 28.10.2008 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 573 260,04 грн. Факт поставки позивачем відповідачу товару підтверджується накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 1.4. договору відповідач зобов’язався прийняти товар від позивача і здійснити за нього оплату в строки і порядку, передбаченому цим договором.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбчається, що відповідач своїх зобов’язань по договору перед позивачем щодо оплати поставленого товару належним чином не виконував. Як зазначає позивач у позовній заяві відповідач частково погасив заборгованість в сумі 510 863,12 грн. і станом на 30.12.2008 р. заборгованість відповідача перед позивачем становила суму в розмірі 62 396,92 грн. Однак, слід зазначити, що позовну заяву позивач подав до суду 26.02.2009 р., а в уточненні від 24.03.2009 р. до позовної заяви зазначив, що відповідач 15.01.2009 р. та 18.02.2009 р. частково погашав заборгованість і станом на час розгляду спору борг складає суму в розмірі 47 396,92 грн. Отже, з вказаного вбачається, що відповідач також частково погашав заборгованість до звернення позивача з позовною заявою до суду, що безпосередньо впливає на розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.
Судові витрати слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, п. 11 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити частково.
2. Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Комфортбуд-1”, м. Львів, вул. Стрийська, 121 (р/р 260003015023 у ЛФ ВАТ „УБРП”, МФО 385446, код ЄДРПОУ 33169993) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Віктар”, с. Бережани, вул. Долинівка, 23, Пустомитівський район, Львівська область (р/р 26000102907001 у ЗАТ „Альфа-Банк” відділення „Львівське”, МФО 300346, код ЄДРПОУ 30790761) 47 396 грн. 92 коп. заборгованості, 473 грн. 97 коп. державного мита та 89 грн. 63 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
5. В частині позовних вимог щодо стягнення 15 000,00 грн. заборгованості провадження по справі припинити.
6. В частині позовних вимог щодо стягнення 150,00 грн. державного мита та 28,37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя Деркач Ю.Б.
Судове рішення № 3467576, Господарський суд Львівської області було прийнято 24.03.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 26/43. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: