Рішення № 3467531, 07.04.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2009 р. Справа № 18/627

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді – Васяновича А.В.

секретар судового засідання – Гень С.Г.,

за участю представників сторін: відповідно до протоколу судового засідання від 07.04.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області м. Черкаси

до відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі філії –Корсунь –Шевченківське відділення №3285 м. Корсунь – Шевченківський, Черкаської області

про зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2009 року головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі філії –Корсунь –Шевченківське відділення №3285 про стягнення з відповідача перерахованої суми пенсії фізичної особи - Візнюка Євгена Олексійовича в розмірі 4040 грн. 11 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

В процесі розгляду справи, позивач змінив свої позовні вимоги, в зв’язку з чим просив суд зобов’язати відкрите акціонерне товариство „Державний ощадний банк України” в особі філії –Корсунь –Шевченківського відділення №3285 здійснити списання з поточного рахунку Візнюка Євгена Олексійовича суму пенсії в розмірі 4040 грн. 11 коп. для зарахування на розрахунковий рахунок позивача №2560750041729 відкритого у філії Черкаське обласне управління відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” м. Черкаси, МФО 354507 та нараховані відсотки в розмірі 3 грн. 99 коп. для зарахування на розрахунковий рахунок позивача №256053011729 відкритого у філії Черкаське обласне управління відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” м. Черкаси, МФО 354507.

Позов було мотивовано тим, що відповідач безпідставно, та всупереч п. 13 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 “Про заходи щодо виконання статті 3 Указу Президента України від 4 липня 1998 року N 734” ухиляється від повернення коштів позивачу.

На підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулося 26.03.2009 року було оголошено перерву до 07.04.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнав повністю.

В судовому засіданні, яке відбулося 07.04.2009 року за згодою представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/627.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом під час розгляду даного спору, 30 грудня 2005 року між головним управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (фонд) та відкритим акціонерним товариством „Державний ощадний банк України” в особі начальника філії Черкаського обласного управління відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” (банк) було укладено договір № 53- ЮВ/ПФУ.

Згідно параграфу 1 ст.1. розділу І вищевказаного договору банк зобов’язувався виконувати функції виплати пенсій та грошової допомоги, передбачені Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банківських установах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року №1596 (з наступними змінами) (надалі –Порядок).

В параграфі 3 ст. 1 розділу І зазначено, що взаємовідносини між органами фонду та установами банку з питання виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банківських установах регулюються Порядком, цим договором та додатковими угодами до цього договору, що є його невід’ємними частинами.

Взаємодія між фондом та банком щодо виконання цього договору здійснюється:

- на рівні Черкаської області –між головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області та філією Черкаського обласного управління відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”;

- на рівні районів та міст –між управліннями Пенсійного фонду України в районах і містах та філіями –відділеннями відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, які діють на підставі довіреностей виданих філією Черкаського обласного управління відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (& 5 ст. 1, р.І).

Додатковою угодою №3 до договору від 30.12.2005 року параграф 6 ст. 1 розділу І викладено в новій редакції, а саме: взаємовідносини між управліннями ПФУ в районах, містах та філіями – відділеннями відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” регулюються укладеними ними відповідно до цього договору угодами.

Виплатний період триває з 04 по 25 число поточного місяця, відповідно до індивідуальної дати виплати пенсії.

Згідно зі змінами внесеними додатковою угодою №3 до параграфу 1 ст. 10 розділу V договору від 30.12.2005 року, вказаний договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 01.01.2010 року.

Також, 22.04.2005 року між відкритим акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” (банк) та фізичною особою Візнюком Євгеном Олексійовичем (вкладник) було укладено договір №88314 про відкриття поточного рахунку та розрахунково –касове обслуговування вкладу “Пенсійний ощадного банку” в національній валюті для фізичної особи.

Згідно п.1.1. вказаного договору банк відкрив вкладнику поточний рахунок №88314 для обліку коштів за вкладом і здійснення операції по ньому відповідно до нормативних актів Національного банку України.

Даний договір набув чинності з моменту підписання його обома сторонами та діє до моменту виплати банком вкладнику всієї суми коштів з рахунку і відсотків за ним, після чого вважається припиненим і рахунок закривається.

Дія договору може бути припинена за згодою сторін та в інших випадках, передбачених законодавством України, або з ініціативи вкладника на підставі поданої ним заяви про закриття рахунку, а також відповідно до умов п. 2.12 договору.

12.09.2007 року згідно платіжного доручення №4919 позивач перерахував відповідачу для зарахування на рахунок в філії –Корсунь –Шевченківського відділення №3285 відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” пенсію за період з 01.07.2007 року по 30.09.2007 року для Візнюка Євгена Олексійовича на суму 4 040 грн. 11 коп.

Згідно довідки відповідача від 24.03.2009 року за №309, 13.09.2007 року на поточний рахунок Візнюка Є.О. було зараховано кошти (пенсію) в сумі 4040 грн. 11 коп. та нараховано відсотки в сумі 3 грн. 99 коп. за період з 13.09.2007 року по 30.09.2007 року включно за користування зазначеною сумою грошових коштів банком.

Пунктом 1 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 “Про заходи щодо виконання статті 3 Указу Президента України від 4 липня 1998 року N 734” встановлено, що цей Порядок регулює питання виплати пенсій та грошової допомоги, що нараховуються відповідно органами Пенсійного фонду та органами праці та соціального захисту населення і фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду та відповідних бюджетів, за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх вклади до запитання (поточні рахунки) в установах уповноважених банків.

Відповідно до абзацу 2 п. 13 вищевказаного Порядку суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем смерті пенсіонера, підлягають поверненню уповноваженим банком відповідно органам Пенсійного фонду та соціального захисту населення не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача.

Відповідно до параграфу 3 ст. 8 розділу ІV договору від 30.12.2005 року суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок одержувача, починаючи з місяця, наступного за місяцем його смерті, установи банку у містах не пізніше наступного банківського дня, у сільській місцевості –протягом трьох банківських днів повертають відповідно органам фонду, за їх письмовим розпорядженням, при умові наявності цих сум на поточному рахунку пенсіонера.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Позивач листом від 27.11.2007 року за №7892/04 звернувся до керуючого Корсунь - Шевченківського відділенням №3285 відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” з вимогою про повернення перерахованої пенсії в розмірі 4040 грн. 11 коп. разом з нарахованими відсотками, у зв’язку зі смертю Візнюка Є. О. (свідоцтво про смерть №067692 від 12.06.2007 року).

Листом від 29.11.2007 року за №989 банк повідомив позивача про неможливість повернення зазначених коштів, оскільки відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Крім того відповідач зазначав, що згідно п. 1.7. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів та вказав, що приписами ст. 1071 ЦК України передбачено умови списання грошових коштів з рахунку клієнта на підставі розпорядження вкладника або за рішенням суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом. Договором про відкриття поточного рахунку та розрахунково – касове обслуговування вкладу “Пенсійний ощадного банку” в національній валюті для фізичної особи, укладеного між банком та вкладником, не передбачено розпорядження вкладника на списання коштів з його рахунку.

Відповідно до договору про відкриття поточного рахунку та розрахунково –касове обслуговування вкладу “Пенсійний ощадного банку” в національній валюті для фізичної особи, виплата відсотків проводиться щоквартально або при закритті рахунку, а тому відповідно за ІV квартал 2007 року відсотки ще не нараховувались.

За таких обставин, на думку відповідача, останній не має права повернути позивачу кошти в сумі 4040 грн. 11 коп. разом з нарахованими відсотками з поточного рахунку Візнюка Є.О.

Відповідно до ст. 317 ЦК України саме власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами 1 та 2 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 346 названого Кодексу право власності припиняється, зокрема, у разі смерті власника.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до частини першої статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

Згідно із статтею 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Як вже зазначалось вище та підтверджується відповідними доказами 12.06.2007 року Візнюк Євген Олексійович помер, а через три місяці після смерті - 12.09.2007 року позивач перерахував відповідачу для зарахування на рахунок пенсію за період з 01.07.2007 року по 30.09.2007 року.

Право на пенсію не входить до складу спадщини, а лише безпосередньо ті суми пенсій, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.

Статтею 1071 ЦК України визначено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження; ці кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду.

Для всебічного та повного з’ясування всіх обставин даного спору, ухвалою суду від 26.02.2009 року було зобов’язано відповідача надати суду докази, що підтверджують виплату спірних коштів клієнту чи його спадкоємцям, на випадок якщо такі виплати були здійснені не зважаючи на положення чинного законодавства.

Витребуваних доказів відповідач суду не надав, тобто, не спростував доводів позивача, що на момент розгляду справи в суді спірні кошти знаходяться на рахунку померлого пенсіонера, крім того, відповідач уточнені позовні вимоги визнав повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту правомірності відмови щодо повернення позивачу коштів (пенсії) в сумі 4040 грн. 11 коп. та 3 грн. 99 коп. нарахованих відсотків з рахунку Візнюка Є.О.

Звертаючись до суду за захистом своїх порушених прав кожна особа має право обрати спосіб такого захисту.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином вимога позивача про зобов’язання відповідача здійснити списання з поточного рахунку Візнюка Є.О. суму пенсії в розмірі 4040 грн.11 коп. та нараховані відсотки в розмірі 3 грн. 99 коп. підлягає задоволенню.

При цьому судом враховано, що позивачем під час розгляду даного спору було доведено порушення відповідачем умов договору від 30.12.2005 року, щодо повернення органам ПФУ суми пенсій зарахованих на поточний рахунок одержувача, після його смерті.

Щодо розподілу судових витрат, то судом враховано наступне:

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Частина 1 ст. 49 ГПК України визначає загальне правило щодо покладання державного мита на сторони, зокрема, у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частина 2 вказаної норми встановлює виняток із правила, викладеного в ч.1, який полягає в тому, що господарський суд може покласти державне мито на одну з сторін, якщо встановить, що спір виник внаслідок неправильних дій цієї сторони.

Тобто, у разі задоволення позову, суд може покласти державне мито на позивача, якщо спір виник внаслідок неправильних дій цієї сторони - позивача.

Стаття 49 ГПК України передбачає лише єдиний випадок коли державне мито не стягується, а саме у випадку звільнення від сплати державного мита як позивача, так і відповідача.

Проте, враховуючи те, що відповідач від сплати державного мита в установленому законом порядку не звільнений, а також враховуючи ту обставину, що будь-яких неправильних дій зі сторони позивача, які призвели до виникнення даного спору встановлено не було, водночас, саме відповідач порушив умови договору, щодо повернення суми пенсії, зарахованої на поточний рахунок клієнта після його смерті, суд вважає, що підстав для звільнення відповідача від сплати державного мита не вбачається.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов’язати відкрите акціонерне товариство „Державний ощадний банк України” в особі філії –Корсунь –Шевченківського відділення №3285, вул. Леніна, 20, м. Корсунь –Шевченківський, Черкаської області, код ЄДРПОУ 02766953, р/р 3519204 в філії - Корсунь –Шевченківському відділенні №3285 відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України”, МФО 354615 здійснити списання з поточного рахунку Візнюка Євгена Олексійовича суму пенсії в розмірі 4040 грн. 11 коп. для зарахування на розрахунковий рахунок головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №2560750041729 відкритого у філії Черкаське обласне управління відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” м. Черкаси, МФО 354507 та нараховані відсотки в розмірі 3 грн. 99 коп. для зарахування на розрахунковий рахунок головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №256053011729 відкритого у філії Черкаське обласне управління відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” м. Черкаси, МФО 354507.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі філії –Корсунь –Шевченківського відділення №3285, вул. Леніна, 20, м. Корсунь –Шевченківський, Черкаської області, код ЄДРПОУ 02766953, р/р 3519204 в філії - Корсунь –Шевченківському відділенні №3285 відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України”, МФО 354615:

- в доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію в Корсунь –Шевченківському районі для зарахування на реєстраційний рахунок УДК м. Черкаси, №31117095700002 в Головному управлінні Державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222 - 85 грн. 00 коп. державного мита за розгляд справи в господарському суді Черкаської області;

- в доход Державного бюджету України для зарахування на р/р 31210259700002 в Головному управлінні Державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, код ЄДРПОУ 22809222, УДК в Черкаській області - 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідні накази.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 10.04.2009 року.