Рішення № 3467434, 31.03.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.09 Справа№ 4/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Гриців В.М. при секретарі Москалі Р.М. за участю представників позивача Малогрош Л.Й., відповідача Ганаса А.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора міста Нововолинська Волинської області в інтересах держави в особі державного підприємства „Волиньвугілля” в особі відокремленого підрозділу шахта „Бужанська” до державного підприємства „Львіввугілля” в особі відокремленого підрозділу шахта „Відродження” про стягнення 7590 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ

Заступник прокурора міста Нововолинська Волинської області звернувся до господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі державного підприємства „Волиньвугілля” в особі відокремленого підрозділу шахта „Бужанська” до державного підприємства „Львіввугілля” в особі відокремленого підрозділу шахта „Відродження” про стягнення 7590 грн. заборгованості.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просить суд стягнути з відповідача 7590 грн. заборгованості за отриманий канат в кількості 550 метрів.

Відповідач факту отримання товару вартістю 7590 грн. не заперечує та наявності заборгованості не заперечує, проте просить суд залишити позов прокурора без розгляду з мотивів відсутності інтересу держави при його поданні.

В судовому засіданні 18 березня 2009 року оголошувалась перерва до 31 березня 2009 року.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, дослідив надані докази в їх сукупності суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до вимог ст.ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Статтями 193, 230, 231, 265 ГК України встановлено обов’язок суб’єктів господарювання виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається. За невиконання або неналежне виконання господарських зобов’язань учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, пеню).

Згідно з матеріалами справи відокремлений підрозділ „Шахта „Бужанська” ДП „Волиньвугілля” передало відокремленому підрозділу Шахта „Відродження” ДП „Львівугілля” товарно-матеріальні цінності (канат в кількості 550 метрів) вартістю 7590 грн. Факт поставки підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно-транспортної накладної №109 від 11.04.2008р. та довіреності №892598 від 11.04.2008р. на отримання цінностей. Судом встановлено, що поставка товарно-матеріальних цінностей згідно вищеперелічених накладних здійснювалась без укладення договору у письмовій формі, на підставі усної домовленості між сторонами. Строк виконання зобов’язання у накладній сторонами не вказувався. Відповідно до п.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Надіслану 15.07.2008р. претензію-вимогу про сплату заборгованості у сумі 7590 грн. відповідач проігнорував, тому вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання.

Відокремлений підрозділ „Шахта „Відродження” ДП „Львівугілля” факт отримання товарно-матеріальних цінностей та непроведення розрахунків визнає.

Отже, заборгованість відповідача за поставлені згідно товарно-транспортної накладної №109 від 11.04.2008р. товарно-матеріальні цінності станом на дату засідання становить 7590 грн., така не погашена.

Щодо твердження відповідача про відсутність інтересу держави в поданні прокурором позову, що є предметом розгляду, слід зазначити наступне. На органи прокуратури відповідно до ст.121 Конституції України покладено завдання представництва інтересів держави у суді у випадках, передбачених законом. Право на звернення до господарського суду в інтересах держави визначено п.6 ст.20, ст.36 Закону України „Про прокуратуру” та ст.2 ГПК України. В Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999р. зазначено, що інтереси держави є оціночним поняттям і лише прокурор визначає в чому саме відбулося або могло відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави. В даному випадку спір виник між державними суб’єктами господарювання, отже прокурором обгрунтовано та правомірно заявлено позов, підстав не розглядати його у суду немає.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст.4,4-1,4-2,4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства „Львіввугілля” в особі його відокремленого підрозділу шахта „Відродження” (с.Межиріччя Сокальського району Львівської області; код ЄДРПОУ 26307842) на користь державного підприємства „Волиньвугілля” в особі його відокремленого підрозділу шахта „Бужанська” (м.Нововолинськ Волинської області; код ЄДРПОУ 00176259) 7590 грн. заборгованості.

3. Стягнути з державного підприємства „Львіввугілля” в особі його відокремленого підрозділу шахта „Відродження” (с.Межиріччя Сокальського району Львівської області; код ЄДРПОУ 26307842) в доход державного бюджету 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити прокурору та сторонам.

Суддя Гриців В.М.