Ухвала суду № 34673378, 07.11.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/7104/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Кондратенко Микола ВікторовичНомер провадження 22-ц/788/2309/13 Суддя-доповідач - Білецький О. М. Категорія - 44

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

07 листопада 2013 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Білецького О. М.,

суддів - Семеній Л. І., Шевченка В. А.,

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 17 вересня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа Комунальне підприємство «Сумижитло»,

про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням,

в с т а н о в и л а :

05 липня 2013 року позивачі звернулися до суду із вказаним позовом (а.с.14).

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 17 вересня 2013 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1 з підстав не проживання у зазначеному житлі без поважних причин більше шести місяців.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповноту з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам, порушення норм матеріального і процесуального права, просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вважає, що суд не врахував ряд обставин, які вказують про наявність у нього прав на користування спірним житлом, а саме: наймачем квартири залишається його померла матір; у квартирі знаходиться його майно; позивачі перешкоджають йому в оплаті комунальних платежів та у приватизації спірної квартири; змінивши замки, вони обмежили йому доступ до квартири, у зв'язку з чим він неодноразово звертався до правоохоронних органів; у провадженні суду перебуває інша справа за його позовом про захист житлових прав.

Заслухавши пояснення відповідача та його представника, заперечення позивача ОСОБА_4 та її представника, дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено місцевим судом, у трикімнатній квартирі АДРЕСА_1, загальною площею 60,09 кв.м, яка перебуває в комунальній власності, зареєстровані: наймач - ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, однак з реєстраційного обліку не знята; її син - відповідач ОСОБА_3 (з 06 січня 1983 року); його колишня дружина - позивач ОСОБА_4 (з 06 січня 1983 року), а також їх син - позивач ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (з 07 вересня 1993 року) (а.с.4, 7, 8, 19, 25).

14 січня 1991 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано, а рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 30 січня 1991 року проведено розподіл майна між ними (а.с.5, 48-49).

Із договорів про надання комунальних послуг з водопостачання, газопостачання, постачання електроенергії за адресою АДРЕСА_2 вбачається, що стороною цих договорів - споживачем є ОСОБА_4 (а.с.27, 29, 30-31), однак особові рахунки на неї не переоформлені, а залишаються відкритими на ОСОБА_6 (а.с.25).

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 09 жовтня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 28 листопада 2012 року, з мешканців квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 і ОСОБА_4 стягнуто солідарно на користь ТОВ «Спецмонтажпроект» 995 грн. 61 коп. заборгованості по сплаті послуг по утриманню будинку і прибудинкової території за період з 01 вересня 2002 року по 30 вересня 2010 року (а.с.67-68, 75-76).

За таких правильно і з достатньою повнотою встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_3 не проживає у спірній квартирі за місцем реєстрації без поважних причин понад шість місяців, а тому на законних визначених ст.ст.71,72 ЖК України підставах визнав його таким, що втратив право користування цим житловим приміщенням.

Протилежного відповідач усупереч ст.ст.10, 11, 60 ЦПК України не довів.

Так вищезазначеним рішенням суду від 09 жовтня 2012 року, яким стягнуто заборгованість по сплаті послуг по утриманню будинку і прибудинкової території, підтверджується збереження за ОСОБА_3 права користування спірним житлом лише по 30 вересня 2010 року.

Відповідач у запереченнях на позов по даній справі визнав факт свого проживання протягом останнього року не за місцем реєстрації, а за іншою адресою (а.с.46), проте жодних доказів поважності не проживання у спірній квартирі він не надав.

Жодних дій, які б свідчили про наявність у нього інтересу до цього житла протягом усього часу відсутності він не вчиняв, квартплату не сплачував, оплату комунальних послуг не здійснював, із заявою до житлово-експлуатаційної організації про звільнення його від оплати за такі послуги у зв'язку з тимчасовою відсутністю за місцем реєстрації не звертався.

Доказів зміни позивачами замків чи вчинення інших перешкод у його доступі до спірної квартири та своїх звернень з цього приводу до компетентних органів чи наявність відповідних судових рішень він не зазначив і не надав, а в засіданні суду апеляційної інстанції відповідач та його представник визнали, що таких звернень у письмовій формі взагалі не було.

До того ж, з дослідженого апеляційним судом паспорта ОСОБА_3 серії НОМЕР_1, виданого 23 січня 1999 року, убачається, що він з 21 серпня 1997 року перебуває у іншому зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 Як визнав відповідач, саме у житлі цієї нинішньої дружини по АДРЕСА_3 він фактично мешкає.

Непереоформлення особового рахунку з померлого наймача на інших осіб, не впливає на суть спірних правовідносин, оскільки право звернення з вимогами про визнання одного з членів сім'ї наймача таким, що втратив право користування житлом у силу ст.ст.64, 65 ЖК України мають і інші (у тому числі колишні) члени сім'ї наймача.

Сама по собі можливість знаходження у квартирі належного йому за рішенням суду від 30 січня 1991 року та успадкованого після матері майна, також не свідчить про збереження за відповідачем права користування цим житлом.

Питання приватизації спірного житла станом на 1997 рік взагалі не впливають на висновки щодо наявності у відповідача права користування цією квартирою у подальшому.

Таке рішення суду узгоджується і з роз'ясненнями, які надані у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України».

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.

Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 17 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -