Рішення № 3467286, 14.04.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" квітня 2009 р. Справа № 2/33

за позовом Акціонерного товариства "Індустріально-Експортний Банк" в особі Філія "Волинська дирекція" Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк"

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Рівненський Облплемселекцентр"

про стягнення в сумі 891 051 грн. 51 коп.

Суддя Савченко Г.І.

Секретар судового засідання Маслов К.Г.

Представники:

Від позивача : представник Сендецький С.Д. дов. № 24/1771-21 від 26.10.2007 року Від відповідача : представник Швець М.В. дов. № 2 від 13.04.2009 року, представник Маковецький Л.М.дов. № 3 від 13.04.2009 року

Стаття 22 ГПК України роз`яснена.

СУТЬ СПОРУ: В позовній заяві позивач просить у зв’язку з неналежним виконанням умов кредитного договору №117/07 від 29 серпня 2007 року достроково стягнути з відповідача 83938,60 грн. суми несплаченого кредиту, 38861,86 грн. несплачених відсотків за кредит, 727,69 грн. пені по прострочених відсотках, 12080,36 грн. пені по простроченому кредиту. Вказані суми в позовній заяві позивач просить стягнути шляхом звернення стягнення на заставлене майно відповідача відповідно до договору застави сільськогосподарської техніки №117/07-д від 30.08.2007 року.

В процесі розгляду справи відповідач подав письмове клопотання про зміну предмету позову. Просить стягнути заявлені суми за рахунок коштів відповідача.

Господарський суд задовольняє клопотання позивача про зміну предмету позову. Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити предмет позову.

Суд враховує ту обставину, що позивач не змінює підстав позову.

Відповідач позов визнає в частині несплачених відсотків за користування кредитом. Пояснив, що в процесі розгляду справи ним сплачені відсотки за користування кредитом. Дана обставина підтверджується позивачем.

В решті відповідач позов не визнає.

Посилається на те, що 29 серпня 2007 року дійсно укладений з позивачем кредитний договір №117/07, згідно з яким отримав позику в сумі 850 000,00 грн. для придбання с/г техніки і зобов'язалися щороку, згідно з графіком погашення, повертати заборгованість частинами (п.1.1 договору).

Однак у зв'язку з відсутністю коштів, свої зобов'язання за цим договором не виконав.

Разом з тим неодноразово пропонував позивачу різні варіанти погашення заборгованості, передбачені чинним законодавством України, в тому числі шляхом добровільного повернення заставного майна (клопотання від 11.03.2009 року) та рефінансування (клопотання від 18.02.2009 року).

Під час з'ясування способу виконання зобов'язань, який би задовільнив вимоги обох сторін за договором, 17.03.2009 року набув чинності Закон України № 922-ІУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу». Цим Законом зокрема передбачено пролонгацію заборгованості позичальників - сільськогосподарських товаровиробників на строк не менше 365 днів (до цього виду товаровиробників ВАТ «Рівненський «Облплемселекцентр»належить згідно зі ст. 8-1.6 Закону України «Про податок на додану вартість»). Це передбачено підпунктом а) п.11 Закону № 922-ІУ.

Згідно з п.11.3 ЗУ № 922-ІУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу», банк, який має у складі кредитного портфеля заборгованість позичальників - сільськогосподарських товаровиробників, але не звертався до Національного банку України за отриманням рефінансування, зобов'язаний запропонувати таким позичальникам внести зміни до кредитного договору (укласти додатковий договір) на умовах пролонгації, визначених цим пунктом.

Також підпунктом г) п. 11.1 вищезгаданого Закону передбачено, що не дозволяється застосування штрафних санкцій до позичальника у зв'язку з такою пролонгацією. Натомість позивач у позовній заяві просить стягнути 12080,36 грн. пені за прострочену суму кредиту.

Давши оцінку поясненням сторін, доказам у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині суми несплаченого кредиту 839381 грн. 60 коп., 727 грн. 69 коп. пені по прострочених відсотках, 12080 грн. 36 грн. пені по простроченому кредиту.

Господарський суд приймає до уваги наступні обставини 29 серпня 2007 року між Акціонерним товариством "ІНДУСТРІАЛЬНО-ЕКСПОРТНИЙ БАНК" та ВАТ „Рівненський облплемселектцентр" в особі голови правління Шесталюка Валентина Юрійовича який діє на підставі Статуту було укладено Кредитний договір № 117/07 (надалі - Кредитний договір). Відповідно до п. 1.1. договору, Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 850 000,00 грн.. Термін користування кредитом з 29 серпня 2007 року до 28 серпня 2010 року, відсоткова ставка встановлювалась в розмірі 17,5 % річних.

Кредит надавався Відповідачу згідно п. 2.2 Кредитного договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника № 26006000260001 в філії «Волинська дирекція»АТ «ІНДЕКС-БАНК», МФО 303633 в межах суми, вказаної в п. 9 цього Договору, про що Розпорядження бухгалтерії від 07.07.2007 р.

Згідно п. 2.9. Кредитного договору Відповідач взяв на себе зобов'язання щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, та разом з повним погашенням кредиту, погашати відсотки за користування кредитом. Пунктом 2.10. Кредитного договору передбачено, що Відповідач зобов'язувався забезпечити повне погашення кредиту, відсотків за кредитом відповідно до умов договору.

Пунктом 4.1. Кредитного договору передбачено, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування кредитом та/або плати за обслуговування кредиту, Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на дату виникнення простроченої заборгованості, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення.

Однак, відповідачем неналежно виконувались умови Кредитного договору про що свідчить розрахунок заборгованості від 22.01.2009 р. Так, станом на 20.01.2009 р. загальна сума заборгованості по Кредитному договору становить 891051,51 грн. з них сума несплаченого кредиту 839381,60грн; сума несплачених відсотків становить 38861,86 грн., сума пені по прострочених відсотках 727,69грн, сума пені по простроченому кредиту становить 12080,36 грн.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що виконання зобов'язань Відповідача за Кредитним договором по поверненню кредиту, відсотків за кредит, штрафів забезпечується: Договором про заставу сільськогосподарської техніки № 117/07- з від 29.08.2007 р.;

Окрім того, згідно умов п. 3.3. Кредитного договору, кредит, наданий Банком, забезпечується усім майном та коштами Позичальника, на які може бути звернено стягнення у порядку, встановленому законодавством України. Відповідно до п. 5.1., договір вважається виконаним тільки після повернення Позичальником банку сум заборгованості за кредитом, відсотками за кредит, пені та штрафів.

14 листопада 2008 року Банк звертався до Відповідача з претензіями щодо погашення заборгованості по Кредитному договору, однак вони залишилися без належного реагування

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 527 вказаного кодексу, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Відповідно до ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу, зобов'язання припиняється його виконанням належним чином.

Таким чином, виходячи зі змісту вищевказаних норм закону та фактичних дій Відповідача 1 по погашенню ним вказаного кредиту, вбачається, що Відповідач не тільки прострочив взяті на себе договірні зобов'язання по Кредитному договору, а й не виконав їх належним чином, а відтак зобов'язання Відповідача 1 по сплаті ним вказаного боргу не є припиненим.

Відповідно до п. 5.4. Кредитного договору, банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту, сплати належних відсотків і передбаченої даним Договором пені та штрафів, а також відшкодування збитків, завданих банку в результаті невиконання чи неналежного виконання позичальником умов Договору, а позичальник зобов'язаний повернути Банку кредит, сплатити належні відсотки пеню та штрафи, а також відшкодувати завдані банку збитки у випадку якщо Позичальник порушує строки повернення кредиту та/або відсотків за користування кредитом.

Відповідно до умов укладеного Кредитного договору № 117/07 від 29.08.2007 р., а саме п. 3.3. кредит наданий банком, забезпечується усім майном та коштами позичальника, на які може бути звернено стягнення у порядку, встановленому чинним законодавством, а не тільки заставним майном. Чинне законодавство передбачає єдиний спосіб звернути стягнення на усі кошти та майно боржника - шляхом звернення з відповідним позовом до судових органів. Крім того, пунктом 5.6. зазначеного договору передбачено право Банку звернути стягнення на предмет застави або пред'явити позов у відношенні позичальника - ЗАТ «Рівненський облплемселектцентр». Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та у визначенні умов договору (ст.. 627 ЦК України). Окрім можливості вибору контрагента і визначення змісту договору, свобода договору включає також і можливість встановлювати форми (міри) відповідальності за порушення договірних зобов'язань. Згідно норми ст. 629 ЦК України, договір, укладений сторонами з дотриманням вимог, необхідних для чинності правочину, має обов'язкову силу насамперед для самих сторін.

Звернення стягнення на заставлене майно є правом, а не обов`язком заставодержателя.

Тому спори зі спорів, пов"язаних з невиконанням боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання (наприклад, за позовами про стягнення відповідних коштів з боржника або поручителя чи гаранта) повинні бути розглянуті по суті незалежно від того, чи реалізував кредитор (заставодержатель) це право.

Пунктом 4.1 Кредитного договору передбачено, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування кредитом та/або плати за обслуговування кредиту. Відповідач, сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на дату виникнення простроченої заборгованості, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення.

Пунктом 2.19 Кредитного договору передбачено, що Позичальник має право ставити перед Банком питання щодо пролонгації строків погашення кредиту та/або відсотків за користування кредитом у випадку виникнення тимчасових фінансових або інших труднощів з незалежних від Позичальника обставин, як невиконання умов контрагентів контрагентами, форс-мажорні обставини, надавши письмове обгрунтування причин пролонгації та графік погашення заборгованості.

Однак, Позичальником дане питання перед Банком не ставилось. Лише 18.02.2009 року після отримання копії позовної заяви про стягнення заборгованості по кредитному договору Позичальником було надіслано клопотання про рефінансування кредиту.

У відзиві на позовну заяву Позичальник посилається на Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу»№ 922-УІ від 04.02.2009 р., однак згідно змін внесених до Закону України від 31.10.2008 року № 639-УІ «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а саме підпунктів а,б п.11 пролонгація поширюється на заборгованість, яка класифікується Національним банком України як субстандартна або сумнівна, що виникла станом на 01.01.2009 року. На 01.01.2009 року заборгованість по ВАТ «Рівненський облплемселекцентр»класифікувалась, як безнадійна (91 і більше днів).

Відповідно до положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих витрат за кредитними операціями банків затвердженого Постановою Національного банку України № 279 від 06.07.2000 року категоріями заборгованості є:

«Стандартна»0 - днів прострочення;

«Під контролем»- до 30 днів прострочення»;

«Субстандартна»31 -60 днів прострочення;

«Сумнівна»- 61-90 днів прострочення.

«Безнадійна»- від 91 і більше днів прострочення.

Однак предметом спору є стягнення коштів за неналежне виконання умов кредитного договору, тому посилання позивача на законодавство України щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи прямо не стосується даного предмету спору. Пролонгація (внесення змін до договору) може бути окремим предметом спору за ініціативою будь-якої сторони.

Провадження у справі в частині стягнення 38861 грн. 86 коп. суми несплачених відсотків підлягає припиненню за відсутністю предмету спору, оскільки вказана сума сплачена до прийняття рішення у справі.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.82-84, п.1 ч.1 ст.80, ст.49 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Стягнути з відповідача Відкритого акціонерного товариства "Рівненський облплемселекцентр" Рівненська область, Рівненський район, с.Біла Криниця, п/р № 26006000260001 в філії "Волинська дирекція" АТ "Індекс-Банк" МФО 303633, код ЄДРПОУ 00725157 на користь позивача Акціонерного товариства "Індустріально-експортного банку" в особі філії "Волинська дирекція" Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" 430005 м.Луцьк, проспект Президента Грушевського, 1, т/р 39004300614001 в АТ "ІНДЕКС-БАНК", МФО 303633, код за ЄДРПОУ 26517597 - 839381 грн. 60 коп. суми несплаченого кредиту, 727 грн. 69 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 12080 грн. 36 коп. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 8910 грн. 52 коп. витрат по державному миту, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.Провадження у справі в частині стягнення 38861 грн. 86 коп. відсотків по кредиту припинити.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписане "23" квітня 2009 року