Постанова № 34671036, 26.09.2013, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/6759/13-а

2-а/405/530/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді: Драного В.В.

при секретарі : Дудко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУ МВС України в м. Києві про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 0680917 від 05.07.2013 року про притягнення його до адміністративної відповідальності. Вказав, що 05.07.2013 року відповідачем було винесено постанову про накладення щодо нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу 255 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. З вказаним висновком та постановою відповідача не погоджується, оскільки він швидкість руху по автодорозі Ковель Київ не перевищував, а рухався у центральній полосі у потоці автомобілів за швидкістю 60 км. год., зазначає, що не порушив п. 12.4 ПДР України, у зв'язку з чим підстав для складання постанови не було. Вважає, що оскаржуваною постановою неправомірно накладено адміністративне стягнення, а тому вона є незаконною і підлягає скасуванню.

Позивач в судове засідання не зявився, надав заяву, якою просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, до суду надав заперечення в яких проти позову заперечив в повному обсязі та пояснив, що 05.07.2013 року о 13:02 год. був зупинений автомобіль «Шевроле Круз», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1 в звязку з тим, що водій рухався зі швидкістю 87 км. год., що на 27 км. год. більше дозволеної швидкості, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України, що зафіксовано радіолокаційним відеозаписувальним вимірювальним приладом «Візир» серійний номер 0810709 та підтверджується фотоматеріалами про вчинення ОСОБА_1 правопорушення. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши письмові докази у справі, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зі змісту ст.71 КАС України випливає, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності його рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність ,допустимість ,достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за порушення 12.4 ПДР України.

Відповідно до постанови серії АА2 № 0680917 від 05.07.2013 року винесеної інспектором Кротюком О.В. по справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 о 13 годині 02 хвилин керуючи автомобілем «Шевроле Круз», державний номерний знак НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 87 км. год. швидкість вимірювалась приладом «Візир заводський номер 0810709, чим порушив п. 12.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Вказана постанова прийнята на підставі протоколу про адміністративне правопорушення та винесена у відповідності до ст. 283 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Позивач як дієздатна особа, що усвідомлює наслідки своїх вчинків в протоколі про адміністративне правопорушення серія АБ2 1 № 267593 від 05.07.2013 року особисто зазначив, що з рішенням інспектора не згоден, рухався за межами населеного пункту, але не надав до суду будь яких тверджень та доказів на обгрунтування відсутності адміністративного правопорушення.

Обставини вчинення правопорушення позивачем не спростовані.

Формулювання складу адміністративного правопорушення (ч. 1 ст. 122 КУпАП України) свідчить про те, що визначальним є факт порушення перевищення швидкості руху, в той час як мотиви водія чому він допустив такий проступок, на склад проступку не впливають.

Відповідно до п. 12.4 ПДР України у населеному пункті рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км./год.

З фотоматеріалів вчинення позивачем правопорушення вбачається, що водій автомобіля «Шевроле Круз», державний номерний знак НОМЕР_1 перевищив швидкість на 27 км/год. (а.с.28).

Отже, твердження позивача про відсутність належних доказів, які б вказували на вчинення ним адміністративного правопорушення, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду та суперечить іншим матеріалам справи.

Таким чином, на підставі вищенаведеного, оцінюючи надані сторонами в підтвердження та заперечення позову докази, в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що посилання позивача на неправомірність дій інспектора при складанні протоколу та винесенні постанови не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовуються матеріалами справи, з яких встановлено, що інспектор діяв в межах своїх повноважень, а постанова винесена в межах компетенції та на підставі діючих норм КУпАП.

За викладених підстав, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою і не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а відтак відсутні належні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 122 ч.2, 251, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 11, 71, 158-163, 171-2 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до УДАІ ГУ МВС України в м. Києві про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовити повністю.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного суду

м. КіровоградаВ.В. Драний