Рішення № 3467083, 05.03.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" березня 2009 р.

Справа № 4/331

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Поділля-Тютюн”, м.Тернопіль

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Т”, м.Хмельницький

про стягнення 12454,26 грн. , з яких 10000,03 грн. основного боргу, 1673,97 грн. пені, 655,25 грн. індексу інфляції та 125,01 грн. –3% річних

Суддя Л.П.Баула

Представники сторін:

Позивача : Крих Т.С. - представник за довіреністю від 01.12.2008 р.

Відповідача : Мамонова Л.М. - представник за довіреністю від 22.12.2008 р.

Суть спору: Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 19.02.2009 року порушено провадження у справі №4/331 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Поділля-Тютюн”, м.Тернопіль до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Т”, м.Хмельницький про стягнення 12454,26 грн. , з яких 10000,03 грн. основного боргу, 1673,97 грн. пені, 655,25 грн. індексу інфляції та 125,01 грн. –3% річних .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору поставки від 01.03.2007 року , позивач виконав свої зобов’язання по поставці відповідачу товару у відповідності до умов укладеного договору, за який відповідач належним чином та у повному обсязі не розрахувався .

Повноважний представник позивача для участі у судовому засіданні з’явився, надав на розгляд суду лист від 05.03.2009 року, у відповідності до якого позивач повідомив суд , що відповідачем проведена оплата основного боргу 16.02.2009 року у розмірі 10000,00 грн., в підтвердження чого позивачем надано належним чином посвідчену копію виписки з банківських розрахунків .

Відповідач в судове засідання з’явився, письмовий відзив на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів на розгляд суду не подав, при прийнятті рішення покладається на думку суду.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки, у відповідності до п.1.1. якого позивач зобов’язувався передати у власність відповідача товар у відповідності до замовлення, а відповідач в свою чергу зобов’язувався прийняти та оплатити товар у відповідності до умов договору .

На виконання умов вказаного договору, відповідачу було поставлено тютюнові вироби, що підтверджується відповідними накладними :

1) № РН ХМ - 0039598 від 04.08.2008 року на суму 18595,41 грн.

2) № РН ХМ - 0039743 від 04.08.2008 року на суму 334,13 грн.

3) № РН ХМ - 0039744 від 04.08.2008 року на суму 988,45 грн.

4) № РН ХМ - 0039745 від 04.08.2008 року на суму 691,10 грн..

Відповідно до п.3.7 вищезгаданого договору поставки, Відповідач зобов'язувався провести оплату за поставлений товар в 10-денний термін, після його отримання, тобто до 14 серпня 2008 року включно.

В порушення умов договору, відповідачем за поставлений товар повний розрахунок не проведено . Відповідачем сплачено лише 10609, 06 грн. згідно накладної № РН ХМ - 0039598. Як вбачається з матеріалів справи, несплаченою залишається заборгованість у розмірі 10000,03 грн., а саме:

1)за накладною № РН ХМ - 0039598 від 04.08.2008 року - 7986,35 грн.

2) за накладною № РН ХМ - 0039743 від 04.08.2008 року - 334,13 грн.

3) за накладною № РН ХМ - 0039744 від 04.08.2008 року - 988,45 грн.

4) за накладною № РН ХМ - 0039745 від 04.08.2008 року - 691,10 грн..

В зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу на суму основного боргу за період з серпня 2008 року по грудень 2008 року індекс інфляції в сумі 655,24 грн. та за період з вересня 2008 року по січень 2009 року 3% річних в сумі 125,01 грн..

Крім того, в зв’язку із несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов’язання , позивачем, у відповідності до п.7.2. вищезазначеного Договору та ЗУ „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 року за №543/96 нараховано відповідачу пеню за період з 15.08.2008 року по 03.02.2009 року в розмірі 1673,97 грн..

Таким чином, загальна сума заборгованості заявлена позивачем у позовній заяві складає 12454,26 грн. , з яких 10000,03 грн. основного боргу, 1673,97 грн. пені, 655,25 грн. індексу інфляції та 125,01 грн. –3% річних .

Досліджуючи надані докази та оцінюючи їх у сукупності, до уваги приймається наступне:

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 509 ЦК України, ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до п.п. 1 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином .

Як вбачається з матеріалів справи , основна заборгованість в сумі 10000,03 грн. підтверджується матеріалами справи, а саме договором поставки від 01.03.2007 року, накладними № РН ХМ - 0039598 від 04.08.2008 року, № РН ХМ - 0039743 від 04.08.2008 року, № РН ХМ - 0039744 від 04.08.2008 року, № РН ХМ - 0039745 від 04.08.2008 року .

Позивачем повідомлено суд , що відповідачем проведена оплата основного боргу 16.02.2009 року у розмірі 10000,00 грн., в підтвердження чого позивачем надано належним чином посвідчену копію виписки з банківських розрахунків .

Судом враховується , що відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського Процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі , якщо відсутній предмет спору .

Таким чином , враховуючи те, що відповідачем після звернення з позовом проведено часткову оплату за договором поставки від 01.03.2007 року та враховуючи подані позивачем належні докази сплати, суд вважає за необхідне провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 10000,00 грн. припинити .

В зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу на суму основного боргу за період з серпня 2008 року по грудень 2008 року індекс інфляції в сумі 655,24 грн. та за період з вересня 2008 року по січень 2009 року 3% річних в сумі 125,01 грн..

Судом враховується, що у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином , позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних обґрунтовані та підлягають задоволенню в сумі 655,25 грн. та 125,01 грн. відповідно .

Крім того, в зв’язку із несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов’язання , позивачем, у відповідності до п.7.2. вищезазначеного Договору та ЗУ „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 року за №543/96 відповідачу нараховано пеню за період з 15.08.2008 року по 03.02.2009 року в розмірі 1673,97 грн..

Згідно п.7.2. договору поставки від 01.03.2007 року у випадку порушення термінів оплати товару, передбачених цим договором, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,05% від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ .

Судом також враховується, що у відповідності до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст.547 Цивільного кодексу України –правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі . Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання , вчинений із недодержанням письмової форми , є нікчемним .

Таким чином , враховуючи те, що нарахування позивачем відповідачу пені було передбачено умовами договору поставки від 01.03.2007 року та розмір пені відповідає вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, суд вважає що позовні вимоги позивача в частині нарахування пені обґрунтовані та підлягають задоволенню в сумі 1673,97 грн..

Виходячи із вищенаведеного, позов є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягає задоволенню в сумі 2454,26 грн.. , з яких 0,03 грн. –основного боргу, 1673,97 грн. пені, 655,25 грн. індексу інфляції та 125,01 грн. –3% річних.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 173,174,193 Господарського кодексу України , ст.ст.525,526,547,625 Цивільного кодексу України , ст.ст.22,47,49,п.1-1 ст.80,82,84,116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Поділля-Тютюн”, м.Тернопіль до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Т”, м.Хмельницький про стягнення 12454,26 грн. , з яких 10000,03 грн. основного боргу, 1673,97 грн. пені, 655,25 грн. індексу інфляції та 125,01 грн. –3% річних задоволити частково .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Т”, м.Хмельницький, вул.Курчатова, 6 (р/р 2600001011345 в ХФ ВАТ „Кредо банк”, МФО 315654, код ЄДРПОУ 32517700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Поділля-Тютюн”, м.Тернопіль , вул.Д.Лук’яновича, 1 (р/р 260004734 в Тернопільській обласній дирекції „Райффайзен Банк АВАЛЬ” , МФО 338501, код ЄДРПОУ 30622532) - 0,03 грн. (0 гривень 03 копійок) основної заборгованості , 1673,97 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят три гривень 97 копійок) пені, 655,25 грн. (шістсот п’ятдесят п’ять гривень 25 копійок) індексу інфляції, 125,01 грн. (сто двадцять п’ять гривень 01 копійок) 3% річних, 124,54 грн. ( сто двадцять чотири гривень 54 копійок) витрат по оплаті державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 10000,00 грн. провадження у справі припинити .

Суддя Л.П. Баула