Справа № 309/377/13- ц
Провадження № 2/309/730/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2013 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді Орос Я. В.
при секретарі Форкош Д. З.
з участю представника відповідача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом ПАТ « ОСОБА_3 та Кредит» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
ПАТ « ОСОБА_3 та Кредит» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості .
Позовні вимоги позивачем вмотивовано тим, що 28 березня 2007 року між Банком «ОСОБА_3 та Кредит», та ОСОБА_4 був укладений Кредитний договір № 20.502/67 відповідно до якого ОСОБА_3 надав позичальнику кредитні ресурси в сумі 6000 грн., а відповідач зобовязалася повністю повернути кредитні ресурси банку до 28.03.2010 року та погашати заборгованість по кредиту, відповідно до умов даного договору
Для забезпечення виконання зобовязання по даному кредитному договору 25 березня 2007 року між Банком «ОСОБА_3 та Кредит», та ОСОБА_5 укладено Договір поруки № 20.502/67-1, згідно якого поручитель, зобов'язалася перед банком відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_4 зобов'язань за Кредитним договором № 20.502/67 від 28.03.07 року.
Відповідно до пп. 3.1 п. З Кредитного договору на підставі Меморіального ордеру № 1387860 від 28.03.2007 року сума кредитних коштів 6000,00 грн. була перерахована на картковий рахунок позичальника для зарахування на її платіжну картку № 4476071680209168, Платіжну картку ОСОБА_4 отримала 28.03.07 р.
В ході виконання кредитного договору ОСОБА_4 не проводила сплату кредитних ресурсів та нарахованих по кредиту відсотків згідно встановленого графіку, в звязку з чим АТ «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» змушений був звернутися до Хустського районного суду із заявою 20.04,2010 року про видачу судового наказу про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в сумі 5822 грн (1020,46 грн. заборгованості по тілу кредиту, 857,10 грн. заборгованості по комісії, 3344,44 грн. пені та 600,00 грн. штрафу), що існувала станом на 16.04.2010 року та судових витрат. 29.04.2010 року Хустським районним судом було видано судовий наказ № 2-Н-73/2010, який набрав чинності 28.05.2010 року.
Згідно п. 17 Постанови № 5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від ЗО березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє
правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобовязання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.
Оскільки зобовязальні правовідносини між сторонами за Кредитним договором № 20.502/67, укладеним 28.04.2010 року між ОСОБА_4 та Банком «ОСОБА_3 та Кредит», ТОВ, не припинилися банк продовжував нараховувати відсотки за користування кредитом, щомісячну комісію за управління кредитом та пеню за несвоєчасне виконання відповідачами зобовязань за Кредитним договором.
Станом на 05.12.2012 року заборгованість за кредитним договором № 20.502/67 від 28.03.2010 року становить 18322,27,00 грн., з яких:
1 324,22 грн. - щомісячна комісія за управління кредитом,
16 998,05 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобовязань за кредитним договором за період з 17.04.2010 року по 04.12.2012 року.
В судове засідання представник позивача не зявився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності на підставі доказів , які наявні в матеріалах справи .
В порядку ст. 158 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності позивача на підставі наявних в матеріалах доказів. Інші учасники не заперечили проти такого порядку вирішення справи .
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав. Суду пояснив, що відповідно до судового наказу Хустського районного суду від 29.04.2010р. з відповідачів стягнуто 5822 грн. , а тому зобовязання за кредитним договором припинилися. Крім того позивач пропустив строк позовної давності для стягнення пені , який сплив 17 квітня 2011 р. В задоволенні позову просить відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала та подала суду письмові заперечення проти позову , на підставі яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог ..
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 28 березня 2007 року між Банком «ОСОБА_3 та Кредит», та ОСОБА_4 був укладений Кредитний договір № 20.502/67 відповідно до якого ОСОБА_3 надав позичальнику кредитні ресурси в сумі 6000 грн., а відповідач зобовязалася повністю повернути кредитні ресурси банку до 28.03.2010 року та погашати заборгованість по кредиту, відповідно до умов даного договору
Для забезпечення виконання зобовязання по даному кредитному договору 25 березня 2007 року між Банком «ОСОБА_3 та Кредит», та ОСОБА_5 укладено Договір поруки № 20.502/67-1, згідно якого поручитель, зобов'язалася перед банком відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_4 зобов'язань за Кредитним договором № 20.502/67 від 28.03.07 року.
Відповідно до пп. 3.1 п. З Кредитного договору на підставі Меморіального ордеру № 1387860 від 28.03.2007 року сума кредитних коштів 6000,00 грн. була перерахована на картковий рахунок позичальника для зарахування на її платіжну картку № 4476071680209168, Платіжну картку ОСОБА_4 отримала 28.03.07 р.
В ході виконання кредитного договору ОСОБА_4 не проводила сплату кредитних ресурсів та нарахованих по кредиту відсотків згідно встановленого графіку, в звязку з чим АТ «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» змушений був звернутися до Хустського районного суду із заявою 20.04,2010 року про видачу судового наказу про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в сумі 5822 грн (1020,46 грн. заборгованості по тілу кредиту, 857,10 грн. заборгованості по комісії, 3344,44 грн. пені та 600,00 грн. штрафу), що існувала станом на 16.04.2010 року та судових витрат. 29.04.2010 року Хустським районним судом було видано судовий наказ № 2-Н-73/2010, який набрав чинності 28.05.2010 року.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_2 як на підставу проти позову вказує, що позивач не може ставити вимоги до ОСОБА_5, оскільки відповідно до п.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку встановленого в договорі поруки. В п.5.1. договору поруки зазначено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання зобовязання за кредитним договором не заявив вимогу до поручителя. Дані твердження не заслуговують на увагу виходячи з наступного .
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку , встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється , якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання не пред»явить вимоги до поручителя. Однак, слід зауважити, що ОСОБА_3, скориставшись своїм ісвом, 20.04.2010 року звертався до Хустського районного суду із заявою про видачу судового іказу про стягнення заборгованості із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 який набув законної їли 28.05.2010 року, отже, ОСОБА_3 в межах встановленого законом шестимісячного строку звернувся до суду , з боржника та поручителя стягнуто суму боргу, що свідчить про те, що порука не припинилась.
Відповідно до ст.. 598 ЦК України зобов»язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов»язання на вимогу одаієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Такі підстави, зокрема, зазначені ст..ст. 599-601, 604-609 ЦК України.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов»язання та не позбавляє кредитора права на отримання відсотків за користування кредитними коштами та комісії, оскільки зобов»язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст..ст. 526,599 ЦК України.
Також не можуть бути взяті до уваги доводи відповідача ОСОБА_4 як на підставу для відмови в задоволенні позову, сплату нею згідно судового наказу Хустського районного суду від 29.04.2010 р. суми в розмірі 5822 грн. виходячи з наступного.
Судовим наказом № 2-н-73/2010 з відповідачів було стягнуто заборгованість за кредитним договором № 20.502/67 від 28.03.2010 року в сумі 5822,00 трн., яка існувала станом на 16.09.2010 року.
Умови кредитного договору (п. 4.7. п. 6.1) передбачають сплату позичальником комісійні винагороди щомісячно за весь період до моменту повного повернення отриманих кредитніх ресурсів та пені за кожен день прострочення.
Таким чином, банк відповідно до умов кредитного договору продовжував нараховувати комісійну винагороду за користування кредитом до квітня 2011 року - місяця, в якому були повністю повернуто кредитні кошти. а також пеню за несвоєчасне виконання зобовязань за кредитним договором.
За період з 16.04.2010 року по 05.04.2011 року нараховано 1324,22 гри. щомісячної комісі за період з 1 7.04.2010 по 04.12.2012 року 16 998.05 грн.. пені.
Питання виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором після винесення судового рішення роз'яснено в Постанові № 5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитна правовідносин».
Так, в пункті 17 Постанови зазначено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання і не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526,599 ЦК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зважаючи на очевидну невідповідність розміру нарахованої позивачем пені, розміру збитків, які поніс позивач внаслідок прострочення виконання зобовязань, суд вважає, що нарахована пеня в сумі 16998,05 грн. підлягає зменшенню
Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору і вимог закону.
Відповідно до ст.ст. 553, 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником, а також відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник включаючи сплату основного боргу, процентів, пені та відшкодування збитків.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212-215, 218, ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 551, 553 , 554, 610, 1047-1049 ЦК України, суд
Р І Ш И В:
Позов ПАТ « ОСОБА_3 та Кредит» задоволити частково .
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1 і.н. НОМЕР_1 та ОСОБА_5 мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2 і.н. НОМЕР_2 Хустського району Закарпатської області на користь ПАТ «ОСОБА_3 та кредит» код ЄДРПОУ 09807856 заборгованість в сумі 2624,22 грн. з яких 1324,22 грн. щомісячна коміся за управління кредитом та 1300 грн. пені за несвоєчасне виконання зобовязань за кредитним договором з перерахуванням на р/р 29091208291301 в АТ « ОСОБА_3 та кредит» МФО 325923 та судовий збір в розмірі 183 ,22 грн.
Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області.
Суддя Хустського
районного суду: підпис ОСОБА_6
з оригіналом вірно.
Суддя Хустського
районного суду ОСОБА_6
Судове рішення № 34670800, Хустський районний суд Закарпатської області було прийнято 29.10.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 309/377/13- ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: