Постанова № 3467064, 01.04.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2009 № 16/368

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів:

За участю представників:

від позивача: Антонов К.А. – представник за довіреністю,

від відповідача: Санько С.В. – представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „МТМ-ЛУЧ”

на рішення Господарського суду м.Києва від 23.12.2008

у справі № 16/368 (суддя

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „МТМ-ЛУЧ”

до Приватного підприємства „Технодім”

про стягнення 344245,75 грн.,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2008 року позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 285672,50 грн. – основного боргу, 58573,25 грн. – 10% штрафу та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором №21/07/08 від 21.07.2008р. щодо своєчасної сплати отриманої останнім партії товару.

У процесі розгляду даної справи позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог в зв’язку з тим, що відповідач після пред’явлення позову частково сплатив суму основного боргу, тому просив стягнути з останнього 228294,00грн. – основного боргу, 74330,00 – 10% штрафу та судових витрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2008р. позов задоволено частково та присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 228394,00 грн. – основного боргу, 2856,72 грн. – державного мита, 93,64 грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 23.12.2008р. змінити та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в частині стягнення 10% штрафу задовольнити повністю, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення місцевого суду підлягає зміні з огляду на наступне.

За приписами ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Встановлено, що 21.07.2008р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, був укладений договір №21/07/08, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити у передбачені Договором строки оцинкований прокат та прокат з полімерним покриттям в рулонах (далі – Товар), а покупець зобов'язується прийняти й оплатити відповідно до заявки (заявок) в асортименті, кількості й за цінами, що погоджені сторонами, відповідно до специфікації (специфікацій) на кожну партію Товару, що є невід’ємною частиною (частинами) цього Договору (далі – Договір).

Колегією суддів встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з поставки товару саме за Договором №21/07/08 від 21.07.2008р. Укладення такого Договору, об’єм та найменування товару, що був поставлений відповідно до нього, не заперечується сторонами. Поставка товару відбувалась після укладення такого договору.

За наслідками дослідження наданого позивачем Договору № 21/07/08/044 від 21.07.2008р. колегією суддів встановлено, що даний договір та договір № 21/07/08 від 21.07.2008р. за своїм змістом є однаковими договорами. Наявність у договорі, що надав суду позивач, індексу „044” викликана існуючим у позивача порядком надання внутрішнього номеру відповідно до Наказу позивача № 005 від 05.01.2008р. „Про укладення договорів” ( а.с.70 ). Зазначений індекс проставляється позивачем після укладення договору № 21/07/08 від 21.07.2008р. з відповідачем.

Як пояснили сторони у судовому засіданні, інших зобов’язань з поставки зазначеного в договорах поставки товару, вони не мали. Відповідач не заперечував отримання товару за специфікаціями № 13,14,15, 16,17 до договору № 21/07/08/044 від 21.07.2008р. Окрім того, відповідач, вважаючи, що поставка товару не відбувалась за даним договором, не повернув позивачу зазначений за договором товар, як поставлений безпідставно.

Тому, з огляду на встановлене, є помилковим висновок місцевого суду про те, що позивачем не доведено, що поставка товару відбувалась за договором №21/07/08 від 21.07.2008р.

За змістом п. 1.3 та 1.4 Договору ціна за одиницю Товару та його загальна вартість зазначаються в специфікаціях на кожну партію Товару, що є невід'ємними частинами цього Договору. Право власності на Товар, поставлений за цим Договором, переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі його покупцеві.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що моментом поставки Товару є дата оформлення видаткової накладної.

Встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за Договором щодо поставки Товару, відповідно до умов Договору та специфікацій, що підтверджується належно засвідченими копіями видаткових накладних (а.с.14-17).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору за період з 23.09.2008р. по 25.09.2008р. та 01.10.2008 р. позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 585732,50 грн..

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач до порушення провадження по даній справі частково розрахувався з позивачем за поставлений Товар в сумі 300060,50 грн., тому заборгованість відповідача перед позивачем складала 285672 грн..

Після порушення провадження у даній справі відповідач перерахував на поточний рахунок позивача 57378 грн. за поставлений Товар, у зв’язку з чим місцевий суд правомірно припинив провадження у справі щодо цієї частини вимог. Тому, з урахуванням зазначеної сплати сума основного боргу складає 228294,00 грн.

Дана обставина не заперечується сторонами у справі.

Отже, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 228294,00 грн.

Доказів належної оплати за Договором відповідачем не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов до правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та припинення провадження у справі щодо стягнення 57 378 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 10% штрафу у розмірі 74 330, 00 грн., колегія суддів вважає, що, враховуючи те, що, як встановлено вище, поставка товару відбувалась за Договором №21/07/08 від 21.07.2008р., а п.6.5 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати отриманої партії товару, покупець зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми несвоєчасно оплаченого товару, тому дані вимоги є обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню, а рішення місцевого суду в цій частині - зміні.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутні обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами безпідставність позовних вимог.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції, яким частково задоволені позовні вимоги,- зміні, позов слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „МТМ-ЛУЧ” на рішення Господарського суду м.Києва від 23.12.2008 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 23.12.2008 року у справі №16/368 змінити та викласти його в наступній редакції:

3. „ Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „МТМ-ЛУЧ” задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства „Технодім” (02125, м.Київ, пр. Визволителів, 17, код ЄДРПОУ 30553148) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МТМ-ЛУЧ” (04074, м.Київ, вул.Лугова,9, код ЄДРПОУ 31724684) 228294,00 грн. - основного боргу, 74330,00 грн. – штрафу, 3026,25 грн. витрат по оплаті державного мита при подачі позову, 1513,13 грн. витрат по оплаті державного мита при подачі апеляційної скарги та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження у справі №16/368 в частині основного боргу в сумі 57 378 грн. припинити ”.

4. Доручити Господарському суду м.Києва видати наказ.

5. Матеріали справи №16/368 направити до Господарського суду м.Києва.

Головуючий суддя

Судді