Постанова № 3467061, 14.04.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2009 № 37/311

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Буравльова С.І.

Калатай Н.Ф.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - не викликався та не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача - Никипорець І.Ф.- представник, дов.№ 3163-НЮ від 28.08.2008,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне територіально-галузеве об"єднання "Південно-Західна залізниця"

на рішення Господарського суду м.Києва від 13.10.2008

у справі № 37/311 (суддя Кондратова І.Д.)

за позовом Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"

до Державне територіально-галузеве об"єднання "Південно-Західна залізниця"

про стягнення 44407,33 грн.

Розпорядженням В.о.голови Київського апеляційного госпродарського суду від 06.04.2009 № 01-23/1/2 змінено склад колегії суддів.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України 10.03.2009 та 31.03.2009 розгляд апеляційної скарги відкладався відповідно на 31.03.2009 та 14.04.2009.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2008 у справі № 37/311 позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 22 559,78 грн. заборгованості, 225,60 грн. державного мита, 59,95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині в позові відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що, як встановлено судом, спір між сторонами виник з приводу нестачі вантажу, що надійшов відповідачу за накладними №№ : 3252776, 32552786, 43591628, 435591614, 43195767, 43571291, 43591617, 4351458; твердження позивача про те, що обов’язок по постачанню дизельного палива він виконав в момент передання палива перевізнику є таким, що суперечить правилам Інкотермс; за результатами дослідження документів, складених у процесі приймання пального за кількістю відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування та зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України від 02.04.1998 № 81/38/101/235/122, судом встановлено, що за ващезгаданими накладними позивачем не було поставлено дизельного палива в кількості 6982 кг, вартість якого з урахуванням норм природних втрат становить 21 847,55 грн.; відмова відповідача від акцепту нестачі, встановленої актами приймання нафтопродуктів за кількістю, на суму 21 847,55 грн., є правомірною, оскільки покупець товарно-матеріальних цінностей на суму 21 847,55 не отримав; відповідач відповідно до ст.33 ГПК України не надав суду доказів, які б підтверджували недопоставку товарно-матеріальних цінностей позивачем на суму 22 559,78 грн., в свою чергу з наданих позивачем доказів вбачається, що позивач належним чином виконав свої зобов’язання щодо поставки дизельного палива.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2008 у справі № 37/311 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 22 559,78 грн. заборгованості скасувати з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Вимоги скарги обгрунтовуються наступними доводами.

Заявник посилається на те, що відповідно до сповіщення позивача від 04.11.2005 № 14131 відповідач повинен сплатити суму в розмірі 1 902 347,99 грн. за товар, поставлений згідно із договором № ЦХП-40205 від 10.01.2005; відповідачем сплачено 1 879 805,03 грн., що позивачем не заперечується; заявник не погоджується із тим, що позивач вважає, що за накладною № 40789021 поставлено товар в кількості 65085 кг, адже відповідач отримав товар у кількості, зазначеній у згаданій накладній, у кількості 59362 кг.

На думку заявника, посилання суду на недоведеність факту недопоставки не відповідає обставинам справи, адже у даному вападку нестачі товару не було, вантаж отримано відповідачем згідно із залізничною накладною.

Заявник посилається на те, що накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу між відправником та залізницею на користь одержувача; у сповіщенні вказано, що дизельне паливо марки Л-0,2,2-62 поставлено у цистерні № 73950586 по ціні 3 250,00 грн. за тонну, тобто сума, яку відповідач повинен сплатити постачальнику за поставлене паливо у кількості 59362 кг складає 233 827,03 грн.

На думку заявника, судом порушено норми ст.307 ГК України та ст.43 ГПК України.

Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ст.96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем пред’явлено позов про стягнення з відповідача 44 407,33 грн. заборгованості за поставлене згідно із договором № ЦХП-40205 від 10.01.2005 паливо, на оплату якого направлені відповідачу сповіщення за №№ 14131, 15475, 15485, 16950, 6047, 6616.

Згідно із п.1.1 договору № ЦХП-40205 від 10.01.2005 позивач, за договором постачальник, зобов’язався поставити, а відповідач, за договором покупець, прийняти та оплатити нафтопродукти, названі в подальшому "Товар", найменування, марка, ціна і кількість яких вказується в специфікаціях, які є невід’ємними частинами договору.

Пунктом 3.1 договору № ЦХП-40205 передбачено, що позивач здійснює поставку товару залізничним або автотранспортом за вантажними реквізитами відповідача на умовах та в терміни, які вказані в специфікаціях до даного договору.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 договору № ЦХП-40205 для проведення розрахунків позивач надає відповідачу рахунок-фактуру, податкову накладну та сповіщення "авізо" на товар, який було поставлено відповідачу; відповідач протягом двох днів з дати отримання документів здійснює розрахунки за поставлений позивачем товар шляхом акцепту сповіщення при умові фактичного отримання товару, що відповідає специфікації.

Як стверджує позивач, надіслані відповідачу сповіщення № 14131 від 04.11.2005, № 15475 від 30.11.2005, № 15485 від 30.11.2005, № 16950 від 16.12.2005, № 6047 від 26.04.2005, № 6616 від 14.05.2005 були оплачені відповідачем частково, недоплата склала суми, по кожному сповіщенню, відповідно : 22 542,96 грн., 1 979,61 грн., 2 036,20 грн., 4 334,06 грн., 5 994,61 грн., 7 522,89 грн., а всього заборгованість склала 44 407,33 грн.

Згідно із ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

Як вже було зазначено, в п.6.2 договору № ЦХП-40205 умовою оплати товару є фактичне отримання товару.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем здійснено постачання товару відповідачу за договором № ЦХП-40205 шляхом відвантаження дизельного палива третіми особами залізничним траспортом у цистернах, номери яких зазначені у позовній заяві.

При прийманні дизельного палива було встановлено, що фактична маса вантажу у цистернах не завжди відповідає масі вантажу, вказаній вантажовідправником у залізничній накладній.

Перевіривши матеріали справи, апеляційна інстанція погоджується із висновками суду першої інстанції щодо того, що спір між сторонами виник у зв’язку з неоплатою відповідачем вартості нестачі вантажу, що надійшов відповідачу за накладними №№ 3252776, 32552786, 43591628, 435591614, 43195767, 43571291, 43591617, 4351458.

Пунктом 4.2 договору № ЦХП-40205 сторони передбачили, що приймання товару за кількістю, який поставлено в залізничній цистерні, здійснюється відповідачем у порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Держстандарту, Держкомстату України від 02.04.98 № 81/38/1201/235/122, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 685/3978.

Висновок суду першої інстанції про те, що за накладними № 3232776 (цистерна № 74926601), № 32552786 (цистерна № 73965279), № 43591628 (цистерна № 74126012), № 435591614 (цистерна № 74224734), № 43195767 (цистерна № 79504684), № 43571291 (цистерна № 79554754), № 43591617 (цистерна № 74736265), № 43514558 (цистерна № 79518965) позивачем недопоставлено дизельного палива в кількості 6982 кг, вартість якого з урахуванням норм природних втрат становить 21 847,55 грн., є таким, що відповідає матеріалам справи, оскільки приймання товару за вказаними залізничними накладними здійснено відповідно до вимог згаданої Інструкції, нестачі вантажу підтверджені актами приймання нафтопродуктів за кількістю, наявними у матеріалах справи, при цьому матеріали справи свідчать про відсутність вини перевізника у виникненні нестач товару.

Отже відповідач обгрунтовано не сплатив позивачу суму 21 847,55 грн., оскільки ним не було одержано товар на зазначену суму.

Крім того, позивачем у сповіщенні № 14131 від 04.11.05 зазначено суму, яка підлягає сплаті - 1 902 347,99 грн.

Як вбачається із рахунку-фактури ТОП05 – 1346 від 04.11.2005, на який є посилання у сповіщенні № 14131 від 04.11.2005, сума 1 902 347,99 грн. становить вартість 482,952 тонни дизельного палива, відвантаженого у цистернах №№ 73737959, 73752040, 73950586, 74003229, 74168089, 74211467, 74235532, 747379941.

Згідно із квитанціями про приймання вантажу відвантаження здійснено засобами вантажовідправника, яким вагу нетто вантажу визначено шляхом заміру та внесено до перевізного документу відповідні дані.

Відповідно до даних квитанцій про приймання вантажу відправником вказано про відвантаження дизельного палива (вага нетто) у наступній кількості:

за накладною №№ 40789018 (цистерна №№ 73737959) – 59993 кг, 40789075 (73752040) – 59641 кг, 40789024 (73950586) – 59326 кг, 40789028 (74003220) – 59445 кг, 40789022 (74168089) – 59890 кг, 40789020 (74211467) – 59841 кг. 40789021 (74235532) – 59695 кг, 407789023 (74737941) – 59362 кг.

Отже відповідно до зазначених даних залізничних накладних відправником відвантажено дизельне паливо у загальній кількості 477,193 тонни.

Як вбачається із матеріалів справи, у рахунку-фактурі № ТОП05-1346 зазначено загальну кількість дизельного палива 484,952 тонни, виходячи не із даних залізничних накладних, а листа Відкритого акціонерного товариства "Одесанафтопродукт" від 04.11.2005 № 3 про те, що у накладній № 40789024 (цистерна № 73950586) помилково вказано вагу 59362 кг, а фактична вага становить 65085 кг.

Однак, згідно із залізничною накладною № 40789024 у цистерні № 73950586 вантажовідправником вказано вагу нетто вантажу – 59362 кг.

Відповідно до акту приймання нафтопродуктів за кількістю № 80 від 01.11.2005, складеного комісією у вантажоодержувача, при прийманні товару виявлено у цистерні № 73950586 масу нетто 59,438 тонн.

Згідно із ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.2 ст.307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі; укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Згідно із п.5 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем; накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи – одержувача.

Отже саме залізнична накладна є належним доказом кількості вантажу, відвантаженого відправником до того часу, поки документами, складеними відповідно до вимог законодавства, не доведено того, що маса вантажу, зазначена відправником у залізничній накладній, не відповідає масі вантажу, що була фактично завантажена.

Чинним законодавством не надано юридичної сили доказу листу третьої особи про передання для перевезення перевізнику іншої маси вантажу, ніж зазначено відправником у залізничній накладній.

Інших доказів, у тому числі відповідно до ухвали апеляційного господарського суду від 10.03.2009, позивачем не надано.

Таким чином позивачем безпідставно до сповіщення № 14131 від 04.11.05 було включено суму 22 542,96 грн., у зв’язку з чим у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо розмірів сум вартості нестач, зазначених у рішенні суду першої інстанції, заперечення заявника скарги відсутні.

Отже, враховуючи вищезгадане, позовні вимоги в частині стягнення вартості дизельного палива у розмірі 17,00 грн. є такими, що відповідають вимогам ст.193 ГК України, ст.ст. 526, 629 ЦК України, підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2008 у справі № 37/311 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця" (01034, м.Київ, вул. Лисенка, 6, ЄДРПОУ 04713033) на користь Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (03049, м.Київ, Повітрофлотський проспект, 11/15, ЄДРПОУ 19014832) 17 грн. заборгованості.

В решті позову відмовити."

2.Стягнути з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (03049, м.Київ, Повітрофлотський проспект, 11/15, ЄДРПОУ 19014832) на користь Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця" (01034, м.Київ, вул. Лисенка, 6, ЄДРПОУ 04713033) 112 грн. 71 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

3.Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

4.Справу № 37/311 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Ропій Л.М.

Судді Буравльов С.І.

Калатай Н.Ф.

21.04.09 (відправлено)