Постанова № 34670075, 05.11.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2013 року № 813/6365/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Самборської Ю.М.

з участю представників:

позивача Шимчишин І.С.,

відповідача -Дорош А.Б.,

третьої особи - Дзюбенко О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Комплекс водних видів спорту» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, третя особа - Приватне Підприємство «Центр управління фінансами та бізнесом» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Закрите акціонерне товариство «Комплекс водних видів спорту» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 06.12.2011 р. № 0003442320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на 186611,00 грн., у т.ч. 149888,0 грн. за основним платежем та 36723,0 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та податкове повідомлення-рішення від 06.12.2011 р. № 0003452320, згідно яким позивачу зменшено розмір від»ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 71378 грн.

У судовому засіданні проведено заміну відповідача на Державну податкову інспекцію у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області та залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - Приватне Підприємтво «Центр управління фінансами та бізнесом».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність висновків, викладених в акті перевірки від 22.11.2011 р. № 2884/23-2/03564269, про неправомірність віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту по податку на додану вартість вартості товарів, придбаних підприємством в контрагентів, у зв'язку із відсутністю поставок товарів та послуг та укладення угод без мети настання реальних наслідків. Стверджує, що сторони належним чином та в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, дійсність господарських операцій з вказаними контрагентами підтверджується первинними документами, які відповідають вимогам до первинних документів, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік". Посилання відповідача про порушення товариством вимог податкового законодавства є безпідставними, тому спірні податкові повідомлення - рішення підлягають визнанню протиправними і скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні, суть яких полягає в наступному. ДПІ у Франківському районі м. Львова провело планову виїзну перевірку Закритого акціонерного товариства «Комплекс водних видів спорту» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2011 р. В процесі перевірки встановлено, що надані до перевірки акти виконаних робіт, які оформлялись за участю позивача ТзОВ «АМЕТТ», ПП «Центр управління фінансами та бізнесом» не містять інформацію про фактичний зміст виконаних робіт (послуг), тобто не розкривають а належній формі сутність господарської операції, що виключає можливість вчинення платником податків на підставі належним чином оформлених первинних документів відповідних записів у бухгалтерському, а також податковому обліку. Господарські операції з ТзОВ «АМЕТТ» вважає такими, що позбавлені економічного змісту, оскільки не сприяли збільшенню клієнтської бази, тобто не могли бути використані позивачем у господарській діяльності. Господарськими операціями позивача з ПП «Центр управління фінансами та бізнесом» не було досягнуто поставленої мети, тому жодного економічного результату цивільно-правові відносини не мали.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та пояснив, що ПП «Центр управління фінансами та бізнесом» уклав з позивачем угоду про надання консалтингових послуг, виконання угоди продовжувалось з 01.07.2009 по 30.06.2011 р. що підтверджено актами виконаних робіт. ПП проводив роботу по реструктуризації заборгованості товариства перед банком та приватними фірмами, розробляв фінансові плани позивачу на 2009, 2010, 2011 роки та здійснював аналіз їх виконання, розробляв структуру управління та функціональні обов»язки працівників, листи, довідки, аналітичний матеріал. Просив позов задоволити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Позивач - Закрите акціонерне товариство «Комплекс водних видів спорту», як суб'єкт підприємницької діяльності юридична особа, зареєстрований Виконавчим комітетом Львівської міської ради 17.04.2002 року (код ЄДРПОУ 03564269) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Франківському районі м. Львова з 07.03.2002 року .

Закрите акціонерне товариство «Комплекс водних видів спорту» є платником ПДВ відповідно виданого ДПІ у Франківському районі м. Львова Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 18.04.2002 року № 17967168.

ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку Закрите акціонерне товариство «Комплекс водних видів спорту» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2011 р.

Результати перевірки оформлені актом від 22.11.2011 р. № 2884/23-2/03564269.

Як вбачається з даного акту, податковим органом встановлено порушення з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2011 р.:

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого до занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 149888,0 грн. в тому числі за:3 кв.2009 р в сумі 118773 грн., 4 кв. 2009 р. в сумі 4000,0грн, 1 кв. 2010р. в сумі 8000,0грн., 2 кв. 2010р. в сумі 6000,0 грн., 3 кв. 2010 р. в сумі 6000,0 грн., 4 кв.2010 р. в сумі 4115,0 грн. 1 кв. 2011 р. в сумі 3000,0 грн.

- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР, встановлено завищення залишку від»ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, який відображено у рядку 24 Декларації з ПДВ на загальну суму 71378,0 грн., що в подальшому не підлягає включенню до податкового кредиту наступних податкових періодів.

На підставі вказаного акту ДПІ у Франківському районі м. Львова прийнято податкові повідомлення - рішення від 16.12.2011 року:

- № 0003442320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на 186611 грн., у т.ч. 149888,0 грн. за основним платежем та 36723 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 0003452320, яким позивачу зменшено розмір від»ємного значення податку на додану вартість у розмірі 71378,0 грн.

В акті зазначено, що позивачем було внесено до складу валових витрат послуги отримані від ТзОВ «АМЕТТ», консалтингові послуги отримані від ПП «Центр управління фінансами та бізнесом» згідно актів здачі-приймання виконаних робіт( послуг), які оформлені з порушенням чинного законодавства та не підтвердженні відповідними первинними документами щодо фактичного виконання цих послуг.

Суд вважає такі висновки податкового органу помилковими, мотивуючи це наступним.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 393/34 - ВР від 28 грудня 1994 року та Законом України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Поняття валових витрат виробництва та обігу, порядок включення сум до складу валових витрат визначалися Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 393/34 - ВР від 28 грудня 1994 року (далі - Закон № 393/34 - ВР).

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону № 393/34 - ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1. п.5.2. цієї ж статті до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

До складу валових витрат відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 393/34 - ВР не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пункт 5.11. статті 5 Закону № 393/34 - ВР забороняє установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі.

Визначення платників податку на додану вартість, об'єкти, бази та ставки оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, на час здійснення правовідносин, були встановлені Законом України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 168/97-ВР).

Спеціальною нормою в регулюванні спірних правовідносин є правила податкового обліку, встановлені статтею 7 Закону № 168/97-ВР.

Згідно пункту 1.7. статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю. Копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг.

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 цього Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 цієї ж статті 7 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пункту 1.7. статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого у зв'язку з придбанням (виготовленням) матеріальних та нематеріальних активів (послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника.

Отже, вказана норма Закону № 168/97-ВР пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) - для використання таких у господарській діяльності платника податку.

Судом встановлено, що Закрите акціонерне товариство «Комплекс водних видів спорту» в охоплений перевіркою період мало правовідносини по придбанню послуг у контрагентів на підтвердження чого подано наступні документи:

На підтвердження факту здійснення господарських операцій з ТзОВ «АМЕТТ», позивачем було представлено: договір № 02/01/09 від 20.01.2009 р. про надання рекламно-поліграфічних та інформаційних послуг (т.ІІ а.с. 31-33) ; акти здачі - приймання виконаних робіт б\н від 31.07.2009 р. (т.ІІ а.с. 47)., №ОУ-0000300 від 06.07.2009 р(т.ІІ а.с. 45)., б\н від 10.09.2009 р. (т.ІІ а.с. 57)., б\н від 15.09.2009 р. (т.ІІ а.с. 59).; видаткова накладна № РН-0000048 від 25.06.2009 р. (т.ІІ а.с. 34); податкові накладні № 6050 від 11.06.2009 р. (т.ІІ а.с. 35)., №6251 від 16.06.2009 р. (т.ІІ а.с. 36)., №7352 від 06.07.2009 р. (т.ІІ а.с. 46)., №7556 від 09.07.2009 р. (т.ІІ а.с. 48)., №11147 від 10.09.2009 р. (т.ІІ а.с. 58)., №11357 від 15.09.2009 р. (т.ІІ а.с. 60).; виписки з банку (т.ІІ а.с. 37-44,49-56,61-62); рекламні листівки, флаєри. (т.ІІІ а.с. 1-20).

На підтвердження факту здійснення господарських операцій з ПП «Центр управління фінансами та бізнесом» позивачем було представлено: угода від 01.09.2008 р. про надання консалтингових послуг ( т. І а.с. 196-198) угода від 01.09.2008 р. про надання консалтингових послуг ( т. І а.с. 199-200); акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з переліками наданих консультаційних послуг: б\н від 03.08.2009 р., від 01.09.2009 р. (т.І а.с. 204), від 01.10.2009 р. (т.І а.с.207 ), від 30.11.2009 р. (т.І а.с.211 ), від 16.12.2009р. (т.І а.с.216 ), від 12.01.2010 р. (т.І а.с.219 ), від 01.02.2010 р. (т.І а.с.221 ),, від 01.03.2010 р. (т.І а.с.224 ), від 07.04.2010 р. (т.І а.с.229 ), від 04.05.2010 р. (т.І а.с.233 ), від 01.06.2010 р. (т.І а.с. 238), від 30.06.2010 р. (т.І а.с. 243), від 30.07.2010 р. (т.І а.с.246 ), від 01.09.2010 р. (т.І а.с.249 ), від 01.10.2010 р. (т.ІІ а.с. 4), 01.11.2010р. (т.ІІ а.с.11 ), 01.12.2010 р. (т.ІІ а.с.16 ), від 10.01.2011 р. (т.ІІ а.с.19 ), від 01.02.2011 р. (т.ІІ а.с.22 ), від 01.03.2011 р. (т.ІІ а.с. 25), від 01.04.2011 р. (т.ІІ а.с. 28); банківські виписки; листи від 15.06.2009 року - ВАТ «Кредобанк» (т.І а.с.129-130), від 14.07.2009 р.- спостережній раді позивача ( Т.і а.с.131), 21.07.2011 р. -ПАТ «Кредобанк» (т.І а.с.151-152), ПАТ «Банк Форум» (т.І а.с. 153-154); комерційна пропозиція щодо продажі пакета акцій позивача (т.І а.с.133-137), план фінансового оздоровлення позивача (т.І а.с.138-149); Перелік вихідних листів ПП «Центр управління фінансами та бізнесом» по електронній пошті (т. І а.с.155-181); Перелік вхідних листів ПП «Центр управління фінансами та бізнесом» по електронній пошті (т. І а.с.182-194); проекти договорів, листів, угод ( т.ІІІ а.с. 24-33,50-244 ), виписки з банку (т.ІІ а.с. 1-10,);

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно зі статтею 9 Закону № 996-ХІV первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пунктів 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 року за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації)- це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі) посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, п. 2.16 Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Відповідно до статті 1 Закону № 996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У позивача наявні усі необхідні первинні бухгалтерські документи щодо придбання послуг у вказаних контрагентів, послуги надано, на суму отриманого послуг виписано податкові накладні та здійснено розрахунок за отримані послуги.

Всі представлені позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність (товарність) здійснення господарської операції позивачем з вказаними контрагентами.

Згідно КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення не дотримався принципу верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, вимог чинного законодавства та передбачених ст.2 КАС України принципів, що дає суду підстави задовольнити позовні вимоги повністю.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 2204,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 06 грудня 2011 року №0003452320 та №0003442320.

Стягнути з Державного бюджету України в користь Закритого акціонерного товариства «Комплекс водних видів спорту» 2204 (дві тисячі двісті чотири) грн. 00 коп. судових витрат.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кухар Н.А.

Повний текст постанови виготовлений 08.11.2013 року.