Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" квітня 2009 р. Справа № 53/119-08
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Істоміна О. А., судді Білоусова Я.О. , Пуль О.А.
при секретарі Бєляєвій І.І.
за участю представників сторін:
позивача: Пашкової Н.В., довіреність № 234 від 17.09.2008 р.
1-го відповідача: не з"явився.
2-го відповідача: Ізмайлов В.О., довіреність № 1.3-02/40-5435 від 28.10.2008 р.
3-го відповідача: Онопрієнко Л.М., довіреність № 59/10/10-025 від 08.01.2009 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України в Харківській області (вх. №337 Х/2-6) та апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова (вх. № 425 Х/2-6) на рішення господарського суду Харківської області від 28 січня 2009 р. у справі №53/119-08
за позовом Акціонерного банку „Факторіал-Банк”, м.Харків,
до 1. Приватного підприємства „Фатон”, м.Харків,
2. Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, м. Харків,
3. Державної податкової інспекції у Київському районі, м.Харків
про стягнення 722379,08 грн.,
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 28 січня 2009 року (суддя Мамалуй О.О.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету в особі Головного управління Державного казначейства України в Харківській області на користь Акціонерного банку „Факторіал-Банк” 584548,76 грн., державного мита в сумі 5845,48 грн. та 95,48 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.
Головне управління Державного казначейства України в Харківській області - другий відповідач по справі, з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, надав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування в частині стягнення з Державного бюджету в особі Головного управління Державного казначейства України в Харківській області державного мита в сумі 5845,48 грн. та 95,48 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, як такого, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Державна податкова інспекція у Київському районі м.Харкова- третій відповідач по справі, з рішенням господарського суду Харківської області також не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Представник першого відповідача у судове засідання не з’явився, відзив на апеляційну скаргу не надав, про причини неявки суд не повідомив.
Представники другого та третього відповідачів у судовому засіданні підтримують свої апеляційні скарги.
Представник позивача проти апеляційних скарг Головного управління Державного казначейства України в Харківській області та Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова заперечує та просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, другого та третього відповідачів, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів встановила.
У відповідності до Генерального договору про надання авалю № 06-А/06 від 12 травня 2006 року ( надалі –Генеральна угода про надання авалю), укладеному між позивачем та першим відповідачем, з додатковою угодою до нього від 07 липня 2006 року № 1, позивач зобов’язався здійснювати авалювання податкових векселів, емітованих першим відповідачем, векселедержателем яких є третій відповідач, оформлених для оплати податку на додану вартість, на загальну суму 2000000,00 грн.
Керуючись пунктом 11.5 Закону України “Про податок на додану вартість” та Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 1997 року № 1104 “Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України”, Банк підтвердив податкові векселі шляхом проставлення підписів та печатки банку - Аваліста на ліцевій стороні векселя, на загальну суму 584548,76 грн., а саме:
- № 80351641356847 від 03 серпня 2006 року на суму 31869,54 грн, строком погашення 01 вересня 2006 року, № 80351641356848 від 07 серпня 2006 року на суму 64915,75 грн, строком погашення 05 вересня 2006 року, № 80351641356850 від 09 серпня 2006 року на суму 18367,50 грн, строком погашення 07 вересня 2006 року, № 80351641356851 від 09.08.2006р. на суму 19026,30 грн, строком погашення 07.09.2006 р., № 80351641356852 від 09 серпня 2006 року на суму 42618,77 грн, строком погашення 07 віресня 2006 року, № 80351641356853 від 10 серпня 2006 року на суму 35544,73 грн, строком погашення 08 вересня 2006 року, № 80351641356854 від 10 серпня 2006 року на суму 47106,40 грн, строком погашення 08 вересня 2006 року, № 80351641356855 від 10 серпня 2006 року на суму 49488,38 грн, строком погашення 08 вересня 2006 року, № 80351641356856 від 10 серпня 2006 року на суму 49488,38 грн, строком погашення 08 вересня 2006 року, № 80351641356857 від 10 серпня 2006 року на суму 49488,38 грн, строком погашення 08 вересня 2006 року, № 80351641356858 від 14 серпня 2006 року на суму 18039,49 грн, строком погашення 15 вересня 2006 року, № 80351641356859 від 14 серпня 2006 року на суму 17996,75 грн, строком погашення 12 вересня 2006 року, № 80351641356860 від 15 серпня 2006 року на суму 46540,80 грн, строком погашення 13 вересня 2006 року, № 80351641356861 від 16 серпня 2006 року на суму 37339,30 грн, строком погашення 14 вересня 2006 року, № 80351641356862 від 17 серпня 2006 року на суму 19602,00 грн, строком погашення 15 вересня 2006 року, № 80351641356864 від 18 серпня 2006 року на суму 37116,29 грн, строком погашення 16 вересня 2006 року.
Пунктом 11.5 статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що комерційні банки зобов’язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк. Відповідно пункту 3.1.2. Генеральної угоди про надання авалю, аваліст зобов’язаний прийняти на себе відповідальність по векселях на тих умовах і в тому ж обсязі, в якому несе відповідальність по цих векселях векселедавець.
14 вересня 2006 року третій відповідач звернувся до позивача з вимогою № 10058/10/15-218 про вжиття всіх невідкладних заходів щодо погашення грошовими коштами до бюджету суми за податковими векселями.
19 вересня 2006 року третій відповідач, вдруге, звернувся до банку з вимогою за №10307/10/15-218 щодо оплати податкових векселів на загальну суму 584548,76 грн.
Оскільки позивачу не було надано відомостей щодо погашення першим відповідачем податкових векселів, керуючись пунктом 11.5. Закону України “Про податок на додану вартість”, умовами Генеральної угоди про надання авалю, позивач 29 вересня 2006 року меморіальним ордером № 28141822 перерахував 584548,76 грн. на рахунок державного бюджету “Податок на додану вартість з юридичних осіб “ № 31110029600004, отримувач ВДК у Київському районі м. Харкова. Листом № 10797/10/15-218 від 29 вересня 2006 року третій відповідач повернув податкові векселі з відміткою “Погашено”.
Згідно з пунктом 2.6. Генеральної угоди про надання авалю від 12 травня 2006 року № 06-А/06 з моменту оплати позивачем податкових векселів, у першого відповідача виникає “Авальний кредит” зі сплатою авалісту 50% річних від суми коштів сплачених за авальованими векселями.
Згідно пункту 3.3.6. Генеральної угоди про надання авалю, перший відповідач зобов’язаний протягом 2 (двох) календарних днів з дня оплати векселів за рахунок аваліста, відшкодувати авалісту сплачену за рахунок власних коштів суму, що дорівнює номінальній вартості цих векселів, сплачених штрафних санкцій, а також інших витрат, що виникли у аваліста в зв’язку з виконанням своїх зобов’язань за цією угодою.
04 жовтня 2006 року позивачем було направлено до першого відповідача вимогу про необхідність сплати Банку суми 588608,13 грн., що складається з номінальної вартості векселів 584548,76 грн. та процентів 4059,37 грн. Але вимогу позивача залишено без задоволення.
В жовтні 2006 року перший відповідач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до третього відповідача про зобов'язання внести до особового рахунку першого відповідача з податку на додану вартість відомості про самостійне погашення першим відповідачем у складі загальних сум податкових зобов'язань, визначених в податкових деклараціях першого відповідача з податку на додану вартість за серпень та вересень 2006 року, податкових векселів на загальну суму 899251, 15грн., в тому числі, податкових векселів на суму 584548, 76 грн., а саме:
- № 80351641356847 від 03 серпня 2006 року на суму 31869,54 грн, строк погашення 01 вересня 2006 року, № 80351641356848 від 07 серпня 2006 року на суму 64915,75 грн, строк погашення 05 вересня 2006 року, № 80351641356850 від 09 серпня 2006 року на суму 18367,50 грн, строк погашення 07 вересня 2006 року, № 80351641356851 від 09 серпня 2006 року на суму 19026,30 грн, строк погашення 07 вересня 2006 року, № 80351641356852 від 09 серпня 2006 року на суму 42618,77 грн, строк погашення 07 вересня 2006 року, № 80351641356853 від 10 серпня 2006 року на суму 35544,73 грн, строк погашення 08 вересня 2006 року, № 80351641356854 від 10 серпня 2006 року на суму 47106,40 грн, строк погашення 08 вересня 2006 року, № 80351641356855 від 10 серпня 2006 року на суму 49488,38 грн, строк погашення 08 вересня 2006 року, № 80351641356856 від 10 серпня 2006 року на суму 49488,38 грн, строк погашення 08 вересня 2006 року, № 80351641356857 від 10 серпня 2006 року на суму 49488,38 грн, строк погашення 08 вересня 2006 року, № 80351641356858 від 14 серпня 2006 року на суму 18039,49 грн, строк погашення 15 вересня 2006 року, № 80351641356859 від 14 серпня 2006 року на суму 17996,75 грн, строк погашення 12 вересня 2006 року, № 80351641356860 від 15 серпня 2006 року на суму 46540,80 грн, строк погашення 13 вересня 2006 року, № 80351641356861 від 16 серпня 2006 року на суму 37339,30 грн, строк погашення 14 вересня 2006 року, № 80351641356862 від 17 серпня 2006 року на суму 19602,00 грн, строк погашення 15 вересня 2006 року, № 80351641356864 від 18 серпня 2006 року на суму 37116,29 грн, строк погашення 16 вересня 2006 року.
У цій справі позивача було залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Постановою господарського суду Харківської області від 09 січня 2007 року по справі №АС-13/504-06 позовні вимоги Приватного підприємства "Фатон" були задоволені. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03 квітня 2007 року постанова місцевого господарського суду залишена без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.11.2008 року вищевказані ухвала та постанова по справі №АС-13/504-06 залишені без змін.
Згідно абзацу 7 пункту 11.5 статті 11 Закона України “Про податок на додану вартість” якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.
Факт погашення першим відповідачем у складі загальних сум податкових зобов'язань, визначених в податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень та вересень 2006 року, податкових векселів, заборгованість за погашення яких є предметом даного спору, встановлено Постановою господарського суду від 09 січня 2007 року по справі №АС-13/504-06, що набрала законної сили, має значення для вирішення спору та відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу є обов'язковим для господарського суду і не підлягає доведенню.
Колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне також зазначити, що постановою господарського суду Харківської області від 09 січня 2007 року по справі №АС-13/517-06 за позовом ПП «Фатон»визнано нечинним податкове повідомлення –рішення ДПІ Київського району міста Харкова №0000182305/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування по ПДВ у розмірі 1163385,00грн. (за період квітень-червень 2006 року) та застосування фінансових санкцій в розмірі 974092,00грн. Наведена постанова залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2007 року.
Також постановою господарського суду Харківської області від 18.06.2007 року в межах справи №АС-41/160-07 за позовом ПП «Фатон»скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова №0005251503/0 від 21.12.06р., прийняте на підставі акту перевірки 21.12.2006 р. ДПІ у Київському районі м. Харкова яким ПП “Фатон” зобов'язано сплатити штраф в розмірі 10 % (в сумі 58454,89 грн.). за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ, передбаченого пп. 5.3.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” на підставі пп. 17.1.7 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за затримку на 28 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 584548,90 грн.
З урахуванням викладеного підстави для скасування рішення суду від 28.01.2009 року, визначені апелянтом –ДПІ у Київському районі міста Харкова, вже були предметом дослідження в межах справи №АС-13/504-06. Посилання апелянта на те, що ДПІ була залучена до участі у справі у якості 3-го відповідача 24.05.2007 року, а позивач звернувся до суду 11.10.2006 року з позовом до ПП «Фатон», не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки на момент винесення оскаржуваного рішення постанова по справі №АС-13/504-06 вже набрала законної сили, і апелянт був залучений в якості відповідача.
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок господарського суду, з приводу того, що матеріалами справи підтверджується, сплата податку на додану вартість до бюджету двічі, за рахунок бюджетного відшкодування першого відповідача, визначеного згідно з податковими деклараціями за період з квітня 2006 року по серпень 2006 року та за рахунок грошових коштів позивача.
Відповідно статтей 1212, 1213 Цивільного кодексу України особа яка набула майно без достатньої правової підстави за рахунок іншої особи (потерпілого) зобов’язана повернути потерпілому це майно.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення з другого відповідача 584548,76 грн., що були перераховані 29 вересня 2006 року меморіальним ордером № 28141822 на рахунок державного бюджету “Податок на додану вартість з юридичних осіб“ № 31110029600004, отримувач ВДК у Київському районі м. Харкова, законним та обгрунтованим.
Також вірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з першого відповідача суми пені у розмірі 11178,08грн., штрафу у розмірі 116909,76грн. та 50% річних у розмірі 9742,48грн. за Генеральною угодою про надання авалю № 06-А/06 від 12 травня 2006 року, оскільки на момент оплати позивачем податкових векселів вони вже були погашені, та відповідно пункту 2.6. Генеральної угоди про надання авалю від 12 травня 2006 року № 06-А/06 факт виникнення “Авального кредиту” не настав.
На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду щодо стягнення з Державного бюджету в особі Головного управління Державного казначейства України в Харківській області на користь Акціонерного банку „Факторіал-Банк” 584548,76 грн., та про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з першого відповідача суми пені у розмірі 11178,08грн., штрафу у розмірі 116909,76грн. та 50% річних у розмірі 9742,48грн., всього 137830,32 грн. є законним та обґрунтованим, прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, і підстав для його скасування не вбачається, а апеляційна скарга ДПІ у Київському районі м. Харкова задоволенню не підлягає.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги другого відповідача та заперечень на неї, правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального та матеріального права в частині розподілу судових витрат приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
При розподілі судових витрат в межах даної справи господарським судом витрати були покладені на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та стягнуто з Державного бюджету в особі Головного управління державного казначейства в Харківській області на користь Акціонерного банку “Факторіал –Банк” державне мито в сумі 5845,48 грн. та 95, 48 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. . В частині відмовлених позовних вимог судові витрати, виходячи з норм законодавства, віднесені на рахунок позивача. Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що такий розподіл судових витрат не узгоджується з положенням частини 3 статті 49 ГПК України, якою зазначається, про те, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта - Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, стосовно неправомірності стягнення з нього судових витрат і порушення місцевим господарським судом норм процесуального права. З урахуванням обставин справи колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення стосовно розподілу судових витрат в частині задоволених позовних вимог та покласти їх на третього відповідача по справі - Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова оскільки спір виник внаслідок неправильних дій сторони, що підтверджується наявними в матеріалах справи судовими рішеннями по справам №№АС-13/504-06, АС-13/517-06, АС-41/160-07.
Незрозумілим являється посилання Головного управління Державного казначейства України у Харківській області на порушення судом норм процесуального права стосовно неповідомлення його належним чином про дату та час засідання суду по даній справі призначеного, як зазначає апелянт, на 22.10.2007 року, в той час як в апеляційному провадженні ним оскаржується рішення суду від 28.01.2009 року, і представник казначейства Медвідь В.М. була присутня в судовому засіданні що підтверджується протоколом судового засідання та рішенням від 28.01.2009р.
Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 102, п.4 ч.1 ст. 103, п.4 ч.1 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Харківській області задовольнити.
Апеляційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 28.01.2009 року змінити. В частині стягнення судових витрат рішення від 2.01.2009 року викласти в такій редакції :
Стягнути з ДПІ у Київському районі м. Харкова (61002, м. Харків, вул. Чернишевського, 41, код 22705959, відомості про розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Акціонерного банку «Факторіал-банк (61057, м. Харків, вул. Римарська, 32, код ЄДРПОУ 14350784, р/рахунок № 35100029914001 в АБ “Факторіал –Банк”, м. Харків, МФО 351715) - 5854,48грн. державного мита та 95,48грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 28.01.2009 року по справі №53/119-08 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.
Повний текст постанови підписаний 16.04.2009р.
Головуючий суддя Істоміна О. А.
Судді Білоусова Я.О.
Пуль О.А.
Судове рішення № 3466768, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 16.04.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 53/119-08. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: