Рішення № 3466759, 08.04.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2009 р. Справа № 4/38/09

Позивач Відкрите акціонерне товариство “Українська гірничо-металургійна

компанія –Миколаїв”,

вул. Вокзальна, 5, м. Миколаїв, 54028

Відповідач Відкрите акціонерне товариство “Миколаївський домобудівельний комбінат”,

вул. Гмирьова, 1, м. Миколаїв, 54028

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача - Кирильчук І.В. довіреність № 126 від 13.02.09р.

Від відповідача - не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: стягнення боргу у сумі 754609,39 грн., з яких: 595876,98 грн. – сума основного боргу за договором № 949-Пр-М, 21451,50 грн. збитків від інфляції, 4027,92 грн. 3% річних, 33665,30 грн. пені за період з жовтня 2008р. по 23.01.09р., 99587,69 грн. 10 % штрафу.

Заявою від 17.03.09р. № 334 позивач зменшив ціну позову в частині основного боргу і просить стягнути суму 535876,98 грн. боргу, 21451,50 грн. збитків від інфляції, 4027,92 грн. 3% річних, 33665,30 грн. пені, 99587,69 грн. штрафу.

Враховуючи, що відповідно до ст.22 ГПК України, позивач скористався своїм правом до прийняття рішення, про що своєчасно повідомив відповідача, справа розглядається за заявою від 17.03.2009р.

Відповідач позов заперечив, посилаючись на те, що в його бухгалтерії відсутні докази передачі рахунків фактур на оплату продукції, що відвантажувалася відповідачу та сертифікатів якості продукції, у зв’язку з чим, відповідач був позбавлений права використовувати отриману продукцію в господарській діяльності, а внаслідок чого отримувати кошти для її оплати.

Розглянувши матеріали справи, на підставі ст.75 ГПК України за наявними документами, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача суму 535876,98 грн. залишку боргу за договором № 949-Пр-М, 21451,50 грн. збитків від інфляції, 4027,92 грн. 3% річних, 33665,30 грн. пені за період з жовтня 2008р. по 23.01.09р., 99587,69 грн. 10% штрафу.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного:

16.04.2008р. сторони уклали договір № 949-Пр-М (арк.спр.16-17), згідно якого позивач був зобов’язаний поставити відповідачу продукцію, узгоджену умовами договору та визначену в специфікаціях, а відповідач її оплатити.

На виконання своїх зобов’язань за договором та специфікацій позивач поставив відповідачу за період з 03.10.08р. по 12.11.08р. продукцію на суму 995876,98 грн., з яких 2333,31 грн. за транспортні послуги та 203,34 грн. за різку металу, про що свідчать копії видаткових накладних №№ УМ-03/10-12, УМ-03/10-13 від 03.10.08р., УМ-13/10-19 від 13.10.08р., УМ-14/10-07 від 14.10.08р., УМ-16/10-15 від 16.10.08р., УМ-20/10-02, УМ-20/10-03 від 20.10.08р., УМ-21/10, УМ-21/10-09, УМ-21/10-17, УМ-21/10-18 від 21.10.08р., УМ- 22/10-06 від 22.10.08р., УМ-11/11-08 від 11.11.08р., УМ-12/11-11, УМ-12/11-16 від 12.11.08р., а відповідач отримав продукцію на підставі довіреностей № 92 від 03.10.08р., № 115 від 20.10.08р., № 149 від 10.11.08р. (арк.спр. 27-45).

Згідно п.п. 6.2, 6.3, 6.5 договору № 949-Пр-М від 16.04.08р. розрахунки за продукцію повинні були здійснюватись на умовах та в строки, визначені в специфікаціях з відстроченням платежу, на підставі відповідного акту, видаткової накладної або специфікації, одночасно з розрахунком за товар. Датою оплати вартості продукції вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Відповідач свої обов’язки щодо оплати поставленої продукції виконав частково, перерахував 400000,00 грн. позивачу, про що свідчить виписка банку від 27.10.08р. та акт звірки станом на 24.12.08р. (арк.спр. 47, 59).

Таким чином, залишок боргу на час подання позову складав 595876,98 грн.

В січні 2009р. на виконання умов договору відповідач частково здійснив оплату заборгованості в сумі 60000,00 грн., про що свідчать виписки банку (арк.спр.55-57).

За таких обставин, позивач зменшив позовні вимоги, тому позов підлягає задоволенню в сумі 535876,98 грн.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв’язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов’язання по оплаті поставленої продукції по договору № 949-Пр-М від 16.04.08р. позивачем нараховано пеню за період з жовтня 2008р. по 23.01.09р. в сумі 33665,30 грн., 3 % річних в сумі 4027,92 грн., збитки від інфляції за термін з вересня по листопад 2008р. в сумі 21451,50 грн. та штрафу 10 % від суми поставки, зазначеної в специфікації за порушення строків оплати продукції в сумі 99587,69 грн.

Оскільки визначені нарахування підтверджені розрахунками позивача (арк.спр.5-9), відповідачем не заперечені, розмір пені та штрафу, узгоджений сторонами в п. 8.8 договору та на підставі ст.ст. 549-551, 625 ЦК України, позов в цій частині підлягає задоволенню повністю.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення відповідача не можуть бути підставою для відмови в позові, оскільки згідно пункту 5.1 договору № 949-Пр-М від 16.04.08р. прийомка продукції за кількістю та якістю, комплектністю повинна здійснюватись відповідно до Інструкцій №№ П-6, П-7. Згідно п. 14 Інструкції № П-7 від 25.04.1966р. (що діє на даний час) приймання продукції за якістю і комплектністю здійснюється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами і т.інш., а також згідно супровідних документів, які підтверджують якість і комплектність продукції, поставка якої здійснюється (специфікації, технічний паспорт, сертифікат). Відсутність зазначених супровідних документів, або деяких з них, не зупиняє приймання продукції. В такому випадку складається акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції, і в акті визначається, які документи відсутні.

Ухвалою суду від 17.03.09р. відповідача було зобов’язано надати докази прийняття продукції від позивача відповідно до Інструкції № П 7, докази повідомлення позивача про необхідність прийняття участі в прийомі продукції, докази прийняття продукції на відповідальний схов. Відповідач витребувані ухвалою суду документи не надав, представник в судове засідання без поважних причин не з’явився.

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню повністю, судові витрати слід віднести за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Миколаївський домобудівельний комбінат” (вул. Гмирьова, 1, м. Миколаїв, код 01273160) на користь відкритого акціонерного товариства “Українська гірничо-металургійна компанія –Миколаїв” (вул. Вокзальна, 5, м. Миколаїв, код 05409128) суму 535876,98 грн. боргу, 21451,50 грн. збитків від інфляції, 4027,92 грн. 3% річних, 33665,30 грн. пені, 99587,69 грн. штрафу, 6946, 10 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу.

Рішення може бути оскаржене у 10-денний строк.

Суддя

Рішення підписано та оформлено суддею згідно ст. 84 ГПК України 10.04.2009 р.