Рішення № 34664668, 31.10.2013, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2482/13-ц

2/683/1060/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2013 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Сагайдак І.М.

секретаря Загоруйко О.В.

з участю: позивачки ОСОБА_1 та її представника адвоката ОСОБА_2

представників відповідача відділу ДВС Старокостянтинівського

районного управління юстиції ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинів справу за позовом ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції у Хмельницькій області, з участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - публічного акціонерного товариства «Укргазбанк», про визнання дій неправомірними, зобов»язання скасувати постанови про відкриття виконавчих проваджень, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, акти опису і арешту майна, висновки про вартість майна та рецензії на звіти про оцінку майна,

в с т а н о в и в:

В серпні 2013 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відділу Державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції у Хмельницькій області (далі відділ ДВС) і з врахуванням уточнених позовних вимог (а.с.51-60) просить:

- визнати дії державного виконавця Кравчука С.О., вчинені при виконанні рішень Старокостянтинівського районного суду у цивільній справі №2-629/11, незаконними та протиправними;

- зобов»язати державного виконавця Кравчука С.О. скасувати винесені ним постанови про відкриття виконавчих проваджень №35916162 та №35916415 від 10 січня 2013 року;

- зобов»язати державного виконавця Кравчука С.О. скасувати винесену ним постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27 червня 2013 року та складені ним акти опису і арешту майна від 27 червня 2013 року;

- зобов»язати державного виконавця Кравчука С.О. скасувати висновки про вартість майна, надані експертами суб»єктами оціночної діяльності ОСОБА_5 та ОСОБА_6;

- зобов»язати державного виконавця Кравчука С.О. скасувати рецензії ОСОБА_7 від 30 липня 2013 року та ОСОБА_8 від 29 липня 2013 року на звіти про оцінку майна, виконані експертами суб»єктами оціночної діяльності ОСОБА_5 та ОСОБА_6;

- зупинити реалізацію описаного та арештованого майна житлового будинку площею 227,5 кв.м та земельних ділянок площею 1000 кв.м та 1089 кв.м, що розташовані по провул. Тичини,4 в м. Старокостянтинів.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що на порушення вимог ч.5 ст.25, ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець Кравчук С.О. не надіслав їй для ознайомлення копії постанов про відкриття виконавчих проваджень від 10 січня 2013 року та інших документів, про наявність яких вона дізналась лише 06 серпня 2013 року, чим позбавив можливості оскаржити зазначені постанови. 18 січня 2013 року та 20 травня 2013 року державний виконавець Кравчук С.О., без належного її повідомлення, склав акт про неможливість стягнення з неї на користь ПАТ «Укргазбанк» заборгованості, хоча Законом України «Про виконавче провадження» складання такого акту не передбачено. Тим самим, державний виконавець позбавив її права визначити той вид майна чи вказати на ті предмети, на які необхідно звернути стягнення у першу чергу. Натомість, 27 червня 2013 року державний виконавець виніс постанову про арешт належного їй майна та оголошення заборони на його відчуження, однак копію цієї постанови на порушення ч.4 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» її не надіслав. Державним виконавцем було самовільно збільшено суму стягнення по виконавчих провадженнях, оскільки в актах опису й арешту майна від 27 червня 2013 року зазначено суму 777793,34 грн., тоді як сума заборгованості мала становити 603728,77 грн. Крім того, проведення опису й арешту майна відбувалось лише в присутності її матері ОСОБА_9, яка не була наділена повноваженнями на представництво її інтересів, що не давало державному виконавцю права проводити опис майна. Акти опису й арешту майна від 27 червня 2013 року направлено їй лише 03 липня 2013 року та 18 липня 2013 року, що є порушенням ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також вказує на порушення, вчинені державним виконавцем Кравчуком С.О. при призначенні оцінювачів. Зокрема, постанова про призначення оцінювача від 17 липня 2013 року не підписана державним виконавцем Кравчуком С.О., а підписана лише оцінювачем ОСОБА_5; постанова від 17 липня 2013 року про призначення оцінювачем ОСОБА_10, останнім не підписана, а підписана лише державним виконавцем. На порушення вимог ч.3 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» оцінювачами не було зроблено висновків щодо усіх питань, поставлених перед ними державним виконавцем. Так, предметом оцінки ОСОБА_5 мав бути житловий будинок площею 227,5 кв.м та земельні ділянки площею 1000 кв.м і 1089 кв.м, тоді як ним проведено оцінку лише будинку і земельної ділянки площею 1000 кв.м. Предметом оцінки ОСОБА_10 мали бути земельні ділянки площею 1000 кв.м і 1089 кв.м, тоді як висновок стосується лише земельної ділянки площею 1089 кв.м. Посилається також на те, що висновки оцінювачів не містять посилання на нормативно-правові акти, які ними використовувались при оцінці об»єктів, а оцінювач ОСОБА_5 у своєму висновку зазначив загальну вартість будинку та земельної ділянки, що свідчить про необ»єктивність проведених оцінок.

Що стосується рецензій на звіт про оцінку майна, то вони не підписані рецензентами, які до того ж не виконали вимог постанови про призначення рецензентів від 26 липня 2013 року та не надали письмового висновку та звіту про оцінку майна боржника.

Також вказує, що державним виконавцем відкрито провадження лише відносно ОСОБА_1 й покладено обов»язок по виконанню рішення суду лише на неї, тоді як інший боржник ОСОБА_1 не виступає боржником у даному виконавчому провадженні. Крім того, стягувачем ПАТ «Укргазбанк» було пропущено строк пред»явлення виконавчого листа №2-269/11 від 27 грудня 2011 року до виконання, який закінчився 07 жовтня 2012 року.

Крім того, державний виконавець, приймаючи рішення про опис і арешт належного ОСОБА_1 майна не врахував, що у неї на утриманні перебуває мати-пенсіонерка, неповнолітня донька та донька-студентка, що не мають іншого житла і проживають в будинку по провул. Тичини,4 в м. Старокостянтинів, і у разі його примусової реалізації залишаться без житла.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 30 вересня 2013 року до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено стягувача ПАТ АБ «Укргазбанк».

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_2 підтримали заявлені позовні вимоги та наполягають на їх задоволенні.

Представники відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4 проти позову заперечили, вказавши, що дії державного виконавця підлягають оскарженню в порядку розділу VII ЦПК України, а не в порядку позовного провадження, а щодо вимог про скасування актів оцінки та рецензій на оцінку, то відділ ДВС є неналежним відповідачем, оскільки оцінку майна та рецензію на оцінку проводили суб»єкти оціночної діяльності, які відповідають за результати оцінки та рецензії, а державний виконавець лише використовує надані йому висновки про оцінку майна в процесі реалізації майна та не наділений повноваженнями щодо скасування актів оцінки та рецензій.

Представник третьої особи ПАТ АБ «Укргазбанк», який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, до суду не з»явився, надіславши письмове клопотання про розгляд справи у відсутності представника, при вирішенні спору покладається на думку суду.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Старокостянтинівського районного суду від 26 вересня 2011 року по справі №2-629/11 за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_11 про стягнення кредитної заборгованості стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_11 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість по кредиту в сумі 75807,15 доларів США, що еквівалентно в національній валюті України по курсу НБУ, встановленому станом на 18.02.11 р.- 601908,77 грн., судовий збір в сумі 1700 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

13 лютого 2012 року Старокостянтинівським районним судом по даній справі було ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_11 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» прострочену заборгованість по процентах в сумі 18188,23 доларів США, що станом на 18.02.2011 року еквівалентно по курсу НБУ грошовій сумі в національній валюті 144414 грн. 55 коп., та пеню в сумі 20000 грн.

27 грудня 2011 року Старокостянтинівським районним судом видано виконавчий лист №2-629/11 на підставі рішення суду від 26 вересня 2011 року, а 01 червня 2012 року - виконавчий лист №2-629/11 на підставі додаткового рішення суду від 13 лютого 2011 року, у яких боржником зазначено ОСОБА_1, а стягувачем ПАТ АБ «Укргазбанк».

Вищезазначені судові рішення стягувачем звернуто до примусового виконання і 10 січня 2013 року на підставі виданих судом вищезазначених виконавчих листів №2-629/11 від 27 грудня 2011 року та №2-629/11 від 01 червня 2012 року державним виконавцем Кравчуком С.О. відкрито виконавчі провадження №35916162 та №35916415 відповідно.

Копії постанов про відкриття виконавчих проваджень від 10 січня 2013 року державним виконавцем Кравчуком С.О. направлено рекомендованим повідомленням 11 січня 2013 року на адресу ОСОБА_1, яка зазначена у виконавчих листах: провул. Тичини,4 м. Старокостянтинів. Однак, поштовий конверт повернувся на адресу відділу ДВС не врученим із зазначенням працівника пошти, що адресат за вказаною адресою не проживає.

Відповідно до ч.5 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Державним виконавцем Кравчуком С.О. дотримано вищезазначені вимоги закону, що підтверджується оглянутим в судовому засіданні конвертом про відправлення рекомендованим повідомленням 11 січня 2013 року позивачці копій постанов про відкриття виконавчих проваджень від 10 січня 2013 року. Оскільки копії постанов про відкриття виконавчих проваджень від 10 січня 2013 року надіслано ОСОБА_1 рекомендованим повідомленням за адресою, зазначеною у виконавчих листах, тому вона вважається повідомленою про відкриття виконавчих проваджень.

Згідно ч.5 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред»явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно п.1 ч.1 та ч.3 ст.23 цього Закону строки пред»явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред»явленням виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Зі змісту виконавчого листа №2-629/11, виданого Старокостянтинівським районним судом 27 грудня 2011 року, вбачається, що строк пред»явлення його до виконання - до 07 жовтня 2012 року. Однак, даний виконавчий лист до 19 грудня 2012 року перебував на виконанні у відділі ДВС і 19 грудня 2012 року був повернутий стягувачу на підставі п.4 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки стягувач не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом,

незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа), що сторонами в судовому засіданні не заперечувалось.

Таким чином, строк пред»явлення виконавчого листа №2-629/11 від 27 грудня 2011 року перервався пред»явленням цього ж виконавчого листа до виконання, а оскільки виконавчий лист було повернуто у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, річний строк пред'явлення його до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, тобто на протязі року, починаючи з 19 грудня 2012 року, ПАТ АБ «Укргазбанк» мав право повторно пред»явити зазначений виконавчий лист до виконання, що ним і було зроблено 09 січня 2013 року, про що свідчить заява стягувача про прийняття виконавчого листа до виконання.

З огляду на викладене, державним виконавцем Кравчуком О.С. було правомірно відкрито виконавче провадження №35916162.

Що стосується доводів позивачки про те, що державним виконавцем неправомірно відкрито виконавчі провадження №35916162 та №35916415 відносно лише однієї ОСОБА_1, оскільки солідарним боржником також є ОСОБА_11, то вони не заслуговують на увагу, так як відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він

відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

За загальним правилом, якщо стягнення проводиться солідарно з кількох осіб, виконавчі листи виписуються за кількістю боржників з обов»язковим зазначенням у кожному виконавчому листі загальної суми, що підлягають стягненню, та всіх осіб, з яких проводиться стягнення.

Вбачається, що виконавчі листи №2-629/11 від 27 грудня 2011 року та від 01 червня 2012 року виписані лише відносно боржника ОСОБА_1, а тому державним виконавцем вірно відкриті виконавчі провадження, у яких боржником виступає ОСОБА_1

Оскільки на виконанні у відділі ДВС на час відкриття виконавчих проваджень №35916162 та №35916415 знаходилось також виконавче провадження №35796889 про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФ України в Старокостянтинівському районі 4010,30 грн. боргу, тому вони були об»єднані у зведене виконавче провадження, що передбачено п.3.8.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року (далі Інструкція).

Згідно п.4.1.8 Інструкції розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, державний виконавець зобов»язаний винести постанову відповідно до ч.2 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, що й було зроблено державним виконавцем Кравчуком О.С. 27 червня 2013 року (а.с.120).

Після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт (ч.5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», п.4.2.1 Інструкції).

Вбачається, що 27 червня 2013 року державним виконавцем Кравчуком О.С. у м. Старокостянтинів по провул. Тичини,4 в присутності матері боржника ОСОБА_1 ОСОБА_9 було проведено опис майна: житлового будинку площею227,5 кв.м, земельної ділянки площею 1000 кв.м та земельної ділянки площею 1089 кв.м, про що складено відповідні акти, копії яких у той же день вручено під розписку ОСОБА_9 (а.с.122-123, 126-129).

Посилання позивачки на те, що вона була відсутньою при проведенні опису майна, не є підставою для скасування цих актів, оскільки опис майна проводився у присутності матері позивачки ОСОБА_9, яка мала ключі від будинку і добровільно впустила державних виконавців для проведення виконавчих дій, а після складення актів підписала їх. Про ці обставини ОСОБА_9 показала, будучи допитаною судом в якості свідка.

Посилання представника позивачки на те, що державні виконавці незаконно проникли у житло, без відповідного рішення суду, не заслуговують на увагу та спростовуються показаннями свідка ОСОБА_9, яка показала, що добровільно впустила державних виконавців до будинку.

Не є також підставою для скасування постанови про накладення арешту на майно та актів опису і арешту майна від 27 червня 2013 року і той факт, що описана земельна ділянка площею 1089 кв.м належить не ОСОБА_1, а ОСОБА_12 на підставі договору дарування від 04 червня 2013 року, оскільки останній не позбавлений можливості у встановленому законом порядку ставити питання про звільнення належного йому майна з-під арешту.

Той факт, що копію постанови про накладення арешту на майно та копію актів опису і арешту майна від 27 червня 2013 року було направлено на адресу ОСОБА_1 лише 03 липня 2013 року та 18 липня 2013 року (а.с.121, 125), не тягне скасування зазначених актів та постанови, а міг би бути підставою для поновлення ОСОБА_1 строку на оскарження цих документів.

Не заслуговують на увагу і доводи представника позивачки про те, що державним виконавцем Кравчуком О.С. 18 січня 2013 року та 20 травня 2013 року винесено не передбачені Законом України «Про виконавче провадження» акти про неможливість стягнення (а.с.119). Так, згідно п.1.5.1 Інструкції під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколі тощо. Актом є документ, що підтверджує певні встановлені факти або події (п.1.5.2 Інструкції). В актах від 18.01.2013 року та від 20.05. 2013 року державним виконавцем, який прибув для проведення опису і арешту майна, встановлено факт відсутності боржника ОСОБА_1 за адресою вказаною у виконавчому листі. А тому складення зазначених актів не суперечить вимогам Закону.

Судом також встановлено, що 17 липня 2013 року державний виконавець Кравчук С.О. для визначення вартості описаного майна залучив суб'єктів оціночної діяльності ОСОБА_10 та ОСОБА_5 (а.с.23,25). При ознайомлені із матеріалами виконавчого провадження, вбачається, що постанови про призначення суб»єктів оціночної діяльності від 17 липня 2013 року підписані державним виконавцем Кравчуком С.О., що спростовує твердження представника позивачки, що одна із постанов не підписана державним виконавцем.

Згідно висновку (звіту №249) оцінювача ОСОБА_5 станом на 30.06.2013 року вартість житлового будинку площею 227,5 кв.м та земельної ділянки площею 1000 кв.м, що розташовані по провул. Тичини,4 в м. Старокостянтинів, яка пропонується для формування початкової ціни продажу без ПДВ становить 281419 грн. (разом з ПДВ -337702,80 грн) (а.с.133-168).

Згідно висновку (звіту) оцінювача ОСОБА_10 ринкова вартість земельної ділянки площею 1089 кв.м, що розташована по провул. Тичини,4 в м. Старокостянтинів, станом на 25 липня 2013 року становить 15682 грн. (а.с.169-201).

26 липня 2013 року державний виконавець ознайомив ОСОБА_1 з результатами оцінки житлового будинку та земельних ділянок (а.с.202-203). ОСОБА_1 висловила заперечення проти цих результатів оцінки.

26 липня 2013 року державним виконавцем було призначено рецензування звітів про оцінку майна (а.с.207, 209).

Відповідно до рецензії оцінювача ОСОБА_7 від 30 липня 2013 року звіт про оцінку майна, що виконаний оцінювачем ОСОБА_10, в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення, але має недоліки, які не вплинули на достовірність оцінки (а.с.216).

Відповідно до рецензії оцінювача ОСОБА_8 від 29 липня 2013 року звіт про оцінку майна, що виконаний оцінювачем ОСОБА_5, за формою подання матеріалів, обґрунтованістю вихідних даних та застосуванням в процесі оцінки технічних прийомів в цілому відповідає вимогам нормативних актів з оцінки майна (а.с.217-218).

Частиною 1, пунктами 5 і 12 частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законом порядку; залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Відповідно до положень ч.1 та ч.3 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові державного виконавця, а також надати усні рекомендації щодо дій, які виконуються за його присутності.

Визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення (ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 3 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно.

Частиною 1 статті 13 цього Закону визначено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності.

Як передбачено ст.33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», спори пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

За змістом ст.16 ЦК України в судовому порядку можуть бути оскаржені акти, які спрямовані на регулювання суспільних відносин, породжують певні правові наслідки та мають обов'язковий характер для суб'єктів відносин.

Оспорювані позивачкою висновки (звіти) оцінювачів ОСОБА_10 та ОСОБА_5 не спрямовані на регулювання певних відносин, не породжують конкретно визначених правових наслідків для суб'єктів відносин, не мають юридично обов'язкового характеру для суб'єкта правовідносин, отже наведеним ознакам ці акти не відповідають.

Положеннями Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та іншими нормативними актами не передбачено оскарження таких актів в судовому порядку.

З огляду на викладене, суд вважає, що оцінка майна є процесуальною дією державного виконавця, а тому вимога позивачки про зобов»язання державного виконавця скасувати висновки про вартість майна, надані експертами суб»єктами оціночної діяльності ОСОБА_5 та ОСОБА_10 не є належним способом захисту порушеного права.

Висновки (звіти) оцінювачів ОСОБА_5 та ОСОБА_10 про вартість описаного майна ОСОБА_1 відповідають вимогам нормативно-правових актів. Їх правильність підтверджена за результатами рецензування.

Посилаючись на занижену вартість майна, позивачка та її представник в судовому засіданні 25 жовтня 2013 року відмовились від проведення судової експертизи щодо визначення вартості майна.

Що стосується проведення самої процедури рецензування, то позивачкою не доведено будь-яких неправомірних дій відділу ДВС Старокостянтинівського районного управління юстиції в ході проведення рецензування, а будь-яких вимог у встановленому законом порядку ОСОБА_1 до рецензентів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не пред»являла, хоча представниками відділу ДВС в судовому засіданні неодноразово наголошувалось на необхідність участі останніх при розгляді цієї частини позовних вимог.

Крім того, чинним законодавством не передбачено можливості покладення на державного виконавця обов»язку по скасуванню рецензій на звіти про оцінку майна.

Що стосується зупинення реалізації описаного та арештованого майна житлового будинку площею 225,7 кв.м, земельних ділянок площею 1000 кв.м та 1089 кв.м, то суд не вбачає правових підстав для задоволення цієї вимоги, тим більше що зазначене питання вже було предметом розгляду у виді заяви про забезпечення позову, в задоволенні якої було відмовлено (а.с.83). Крім того, ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 04 жовтня 2013 року по справі за скаргою ПАТ АБ «Укргазбанк» на дії державного виконавця реалізацію частини арештованого майна, а саме житлового будинку площею 227,5 кв.м та земельної ділянки площею 1000 кв.м, що розташовано по провул. Тичини,4 в м. Старокостянтинів, зупинено (а.с.223-224).

Крім того, суд звертає увагу на те, що чинним Цивільним процесуальним законодавством України визначено спеціальний порядок щодо оскарження процесуальних дій, рішень та бездіяльності державного виконавця шляхом подачі скарги, а не в порядку позовного провадження.

Враховуючи усе вище викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Оскільки ОСОБА_1 при подачі даного позову не сплатила судовий збір в сумі 114 грн. 70 коп., тому ці кошти підлягають стягненню з неї на користь держави при ухваленні рішення.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.16 ЦК України, ст.11, ч.1 та ч.3 ст. 13, п.2 ч.1 ст.22, ч.5, п.1 ч.1 та ч.3 ст.23, ст.25 ч.5, ст.31 ч.1, ст.47, ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження», ч.ч. 1, 2, 3 ст. 12, ч.1 ст.13, ст.33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції у Хмельницькій області про визнання дій незаконними, зобов»язання скасувати постанови про відкриття виконавчих проваджень, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, акти опису і арешту майна, висновки про вартість майна та рецензії на звіти про оцінку майна відмовити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 114 грн. 70 коп. несплаченого при подачі позову судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: