Ухвала суду № 34663200, 06.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року Справа № 67879/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - судді Кушнерика М.П.

суддів Багрія В.М., Старунського Д.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.03.2012р. по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ВГП" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

27.01.2012р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області №0000052302 від 03.01.2012 року, яким за порушення пунктів 198.2, п. 198.3, п.198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, ПАТ "ВГП" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2011 року на суму 1673 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05.03.2012р. позов задоволено.

Луцька ОДПІ Волинської області оскаржила дану постанову з підстав порушення норм матеріального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що згідно акту перевірки №416/23-4/33669196 від 17.06.2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ „Вега Прім" (код ЄДРПОУ 33669196) з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період березень та квітень 2011 року, який надійшов до Луцької ОДПІ листом (№13700/7/23-431 від 20.06.2011 року) від Дніпропетровської МДПІ, на обліку якої знаходиться ТзОВ „Вега Прім", в якому зазначено: порушення ТОВ „Вега Прім" ч.1, 5 ст.203, 215, 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах (операціях з продажу товарів (робіт, послуг), здійснених за період березень та квітень 2011р. по ланцюгу з «ймовірними вигодонабувачами». Отже ПАТ „ВГП" є „вигодонабувачем".

В результаті чого ПАТ „ВГП" завищено податковий кредит на суму 1673 грн. (загальна сума операцій 10038,56 грн.) із ТзОВ „Вега Прім" по операціях надання послуг з організації збуту продукції в торгових об'єктах мережі "Rainford».

Згідно ст.207 Господарського кодексу України пов'язує недійсність господарського зобов'язання із невідповідністю останнього із вимогами закону.

Правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства (ст.ст.207 та 208 ГК України), а тому згідно з ч.1, ч.2 ст.203, ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України є нікчемним і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦКУ підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст.203 ЦКУ.

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

П.2 ст.203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Цивільна правоздатність та цивільна дієздатність юридичної особи визначена ст.91 та ст.92 ЦК України.

Тому господарські відносини, які були здійснені від імені цих підприємств, предметом яких є одержання доходів, слід розцінювати як такі, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Отже, договір № КО-01679 від 01.09.2009 року укладений між ТзОВ „Вега Прім" та ПАТ „ВГП" не спричинив настання реальних правових наслідків, всупереч п.5 ст.203 ЦК України. Враховуючи, що відповідно до ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, то, відповідно, здійснюються коригування показників податкової декларації, пов'язаної з обчисленням сум податкових зобов'язань податку на додану вартість за операціями, що проведені на підставі таких нікчемних правочинів.

Враховуючи вищевикладене господарські операції здійснені між ТзОВ „Вега Прім» та ПАТ «ВГП» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у зв'язку з отриманням матеріалів перевірки ТзОВ "Вега Прім", проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПАТ "ВГП" з питань дотримання податкового законодавства за квітень 2011 року, за результатами якої складено акт №9848/23-3/01880724 від 14 грудня 2011 року.

В основу даного акту покладено висновки акту №416/23-4/33669296 віл 17.06.2011 року складеного Дніпропетровською МДПІ за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки господарської діяльності ТзОВ "Вега Прім", яким встановлено порушення ТзОВ "Вега Прім" вимог ч.5 ст.203, ч.1, ч.2 ст.215 та ст.216 ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Крім того, в ході перевірки встановлено, що за юридичною адресою ТзОВ "Вега Прім" відсутні первинні та бухгалтерські документи: договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь-які інші первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортні засоби та торгівельне обладнання, відсутні у підприємства необхідні умови для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, що в свою чергу свідчить про неможливість проведення вищевказаних операцій.

Як вбачається з акту перевірки Луцької ОДПІ, протягом квітня 2011 року між ПАТ "ВГП" та ТзОВ "Вега Прім", на підставі договору №КО-01679 від 01.09.2009 року, проведено по операціях надання послуг з організації збуту продукції в торгових об'єктах мережі "Rainford» на загальну суму 10 038 грн. 56 коп., в тому числі податку на додану вартість 1673 грн.

З урахуванням наведеного, Луцькою ОДПІ зроблений висновок про те, що в результаті порушення контрагентами своїх податкових зобов'язань, принципів господарювання та цивільного законодавства угоди, укладені між ПАТ "ВГП" та ТзОВ "Вега Прім" на виконання послуг по організації збуту товарів через торгові точки мережі "Rainford» мають протиправний характер, суперечать інтересам держави, а тому згідно ч.2 ст.228 ЦК України є нікчемними.

Актом перевірки зафіксовано, що оскільки правочин між ПАТ "ВГП" та ТзОВ "Вега Прім" є нікчемними та відповідно не створюють юридичних наслідків, а тому ПАТ "ВГП" в порушення вимог пунктів 198.2, п.198.3, п.198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за квітень 2011 року та відповідно завищено суму бюджетного відшкодування за травень 2011 року на 1 673 грн.

21.12.2011 року ПАТ "ВГП" не погодившись з висновками, викладеними в акті, направило на адресу Луцької ОДПІ заперечення, за результатами розгляду якого 27.12.2011 року була надана відповідь, згідно якої підстав для задоволення вимог викладених у заперечені немає.

Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000052302 від 03.01.2012 року, яким за порушення пунктів 198.2, п.198.3, п.198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України ПАТ "ВГП" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1637 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача, оскільки головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані в акті висновки є суто суб»єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатись до суду з позовом про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Відповідачем не доведено, а судом першої та апеляційної інстанції не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов»язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій.

Між ПАТ "ВГП" - Замовник та ТзОВ "Вега Прім" - Виконавець укладений договір надання послуг по організації збуту №КО-01679 від 01 вересня 2009 року за умовами якого, виконавець приймає на себе обов'язок надати замовнику послуги по організації збуту продукції замовника в торгових об'єктах мережі "Rainford», а замовник в свою чергу зобов'язується оплатити дані послуги.

На виконання вимог даного договору ТзОВ "Вега Прім" виписані ПАТ "ВГП" податкові накладні №82774 від 30.04.2011 року на загальну суму 2 593 грн. 99 коп., в тому числі податок на додану вартість 432 грн. 33 коп., податкова накладна №78197 від 30.04.2011 року на загальну суму 2 471 грн. 09 коп., в тому числі податку на додану вартість 411 грн. 85коп., податкова накладна №81715 від 30.04.2011 року на суму 2 925 грн. 57 коп., в тому числі податок на додану вартість 487 грн. 60 коп. та податкова накладна №76924 від 30.04.011 року на суму 2 047 грн. 91 коп., в тому числі податку на додану вартість 341 грн. 32 коп.

Також, між позивачем та ПАТ «Вега Прім» досягнуто згоди про проведення розрахунків за договором шляхом взаємозаліку за зобов'язаннями контрагента на підставі угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог №1292-16/05/2011 від 16.05.2011 року.

ПАТ "ВГП" на підставі зазначених податкових накладних, включено в податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень 2011 року до податкового кредиту 1 673 грн., а в податковій декларації за травень 2011 року дану суму віднесено до бюджетного відшкодування.

Таким чином, позивачем надано докази на підтвердження реальності господарських операцій та представлено договори, що укладені між позивачем і ТзОВ "Вега Прім" виконані сторонами, що в свою чергу також підтверджується звітами по організації збуту товарів через торгові точки "Rainford»; факт виконаних послуг підтверджується відповідними бухгалтерськими документами про одержання таких послуг та товару, а також сплати коштів виконавцю.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Колегія суддів вважає підставним віднесення позивачем в квітні 2011 року до складу податкового кредиту та, відповідно, включено до відшкодування в податковій декларації за травень 2011 року суму податку на додану вартість в розмірі 1673 грн., оскільки таке стверджується наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

При цьому, колегія суддів враховує вимоги ч.2 ст.71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160, 195-196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.03.2012р. по справі №2а/0370/219/12 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: В.М.Багрій

Д.М.Старунський