Рішення № 34662602, 04.11.2013, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/833/13-ц

Провадження № 2/670/271/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

31 жовтня 2013 року смт. Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді О.М. Волкової

за участю секретаря В.О. Сікорської

позивачки ОСОБА_1

державного виконавця відділу державної виконавчої служби Віньковецького районного управління юстиції ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Віньківці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення пені за несплачені аліменти,

В С Т А Н О В И В:

28.08.2013 року ОСОБА_1 звернулась у Віньковецький районний суд із позовною заявою до ОСОБА_3 із вказаним позовом, у якому просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) в розмірі 11596,69 грн. за несплачені аліменти в період з 01.09.2012 року по 26 серпня 2013 року, присуджені на її користь рішенням Віньковецького районного суду 09.02.2012 року на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_5 вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що за рішенням Віньковецького районного суду з відповідача стягуються аліменти на її користь на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 27 % від заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Внаслідок неналежного виконання відповідачем судового рішення станом на 01.08.2013 року заборгованість по сплаті аліментів становить 3197,47 грн., яка виникла з вини відповідача, а тому позивачка має право на стягнення неустойки (пені), яка на день подання позову складає 11596,69 грн.

При цьому позивачка посилається на:

- ст. 196 СК України, згідно якої при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобовязана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення;

- п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», яким роз'яснено, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги. Пояснила, що після винесення судом рішення про збільшення розміру стягуваних аліментів неодноразово зверталась до відповідача із проханням сплачувати присуджений розмір аліментів, однак він відмовлявся, та говорив, що сплачувати не буде. Після виклику до виконавчої служби ОСОБА_3 обіцяв погасити заборгованість, однак у серпні заплатив лише 600 гривень. Також пояснила, що первинний виконавчий лист про стягнення з відповідача аліментів вона з виконавчої служби відкликала, а натомість звернула до виконання виконавчий лист про збільшений розмір аліментів, виданий судом на підставі рішення суду від 09.02.2012 року. Позивачка просила суд стягнути пеню за несплату аліментів у сумі 11596,69 гривень згідно наданого нею розрахунку.

Відповідач ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце слухання справи, у суд на розгляд справи не зявився, причини неявки не повідомляв, заяви про відкладення розгляду справи не подавав.

Враховуючи відсутність заперечень з боку позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі поданих позивачем доказів.

Заслухавши позивачку, третю особу - державного виконавця відділу державної виконавчої служби Віньковецького районного управління юстиції ОСОБА_2, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судом встановлено, що рішенням Віньковецького районного суду від 09.02.2012 року, яке набрало законної сили 06.03.2012 року, було змінено розмір стягуваних з ОСОБА_3 аліментів за рішенням Віньковецького районного суду від 02 лютого 2011 року, та вирішено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки Ауріки, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти у розмірі 27 % від заробітку (доходу) батька, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до повноліття доньки.

На підставі вказаного рішення позивачці 06 березня 2012 року було видано виконавчий лист № 2/2202/62/2012, який 13 березня 2012 року ОСОБА_1 подала до відділу державної виконавчої служби Віньковецького районного управління юстиції із заявою про примусове виконання вказаного виконавчого листа.

Постановою державного виконавця від 13.03.2012 року було відкрито виконавче провадження ВП № 31659599 з виконання вищезазначеного виконавчого листа.

Як пояснив у суді старший державний виконавець відділу ДВС Віньковецького районного управління юстиції ОСОБА_2, аліменти з відповідача згідно виконавчого листа спочатку стягувались за місцем роботи відповідача - Віньковецьким РВ УМВС України у Хмельницькій області. Однак після звільнення з 17.08.2012 року ОСОБА_3 з роботи на підставі ст. 64 п. «Ж» КЗпП України, починаючи з 01.09.2012 року аліменти почали нараховуватись державним виконавцем у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Боржник ОСОБА_3 незважаючи на попередження та виклики до відділу ДВС не виконує вказаного рішення суду та не надає позивачці матеріальної допомоги на утримання дочки, внаслідок чого утворилась заборгованість по аліментах.

Згідно наданої державним виконавцем довідки - розрахунку про нараховані та сплачені аліменти від 31.08.2013 року № 03-35/163, ОСОБА_3 були нараховані аліменти, зокрема за вересень 2012 року 275,1 грн.; жовтень 2012 року 279,0 грн.; листопад 2012 року 279,0 грн.; грудень 2012 року 288,3 грн.; січень 2013 року 11,6 грн.; лютий 2013 року 291,6 грн.; березень 2013 року 291,6 грн.; квітень 2013 року 291,6 грн.; травень 2013 року 291,6 грн.; червень 2013 року 291,6 грн.; липень 2013 року 291,6 грн., серпень 2013 року 291.60 грн. У січні 2013 року, а саме 11.01.2013 року ОСОБА_3 сплатив 280 гривень аліментів, та 13.08.2013 року - 600 гривень. Заборгованість по сплаті аліментів за ОСОБА_3 за період з 01.09.2012 року та станом на 31.08.2013 року становить 2889,07 гривень.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами виконавчого провадження № 469/3, номер за ЄДРВП 31659599, що було досліджено судом.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

У п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів » роз'яснено, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Звертаючись до суду, та у судовому засіданні позивачка стверджувала, що відповідачу було відомо, що за рішенням Віньковецького районного суду від 02.02.2013 року він був зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання малолітньої доньки.

Враховуючи, що відповідач протягом спірного періоду частково погасив заборгованість по аліментах, суд вважає, що ОСОБА_3 було відомо про його обов'язок щодо сплати аліментів на дитину.

Оцінивши в сукупності досліджені докази, суд дійшов висновку, що заборгованість за аліментами виникла з вини ОСОБА_3, внаслідок чого позивачка має право на стягнення з останнього неустойки.

Позивачка ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача неустойку за період з 01.09.2012 року по 26 серпня 2013 року включно, та надала розрахунок неустойки (пені) за несплачені аліменти, що складає 11596,69 гривень за період з 01.09.2012 року по 27.08.2013 року.

Однак вказаний розрахунок суд вважає неправильним та до уваги не бере, оскільки позивачкою пеня обчислена за кожен місяць окремо із врахуванням наростаючої заборгованості, та із зазначенням заборгованості по аліментах станом на 01.09.2012 року у сумі 1436,27 гривень, що матеріалами справи не підтверджено, а не з 1 числа місяця, який слідує за місяцем, у якому утворилась заборгованість, та з терміном прострочення до 26 серпня 2013 року включно.

Оскільки зобовязання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, то при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен зясувати розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобовязань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обовязку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Таким чином, враховуючи кількість днів прострочення, розмір неустойки (пені) за несплачені аліменти у відповідні місяці становить:

- за вересень 2012 року - 907 грн. 83 коп. (275,1 х 1% х 330);

- за жовтень 2012 року - 834 грн. 21 коп. (279,0 х 1% х 299);

- за листопад 2012 року - 750 грн. 51 коп. (279,0 х 1% х 269);

- за грудень 2012 року 686 грн. 15 коп. (288,3 х 1% х 238);

- за січень 2013 року - 24 грн. 01 коп. (11,6 х 1% х 207);

- за лютий 2013 року - 521 грн. 96 коп. (291,6 х 1% х 179);

- за березень 2013 року - 431 грн. 57 коп. (291,6 х 1% х 148);

- за квітень 2013 року - 344 грн. 09 коп. (291,6 х 1% х 118);

- за травень 2013 року - 253 грн. 69 коп. (291,6 х 1% х 87);

- за червень 2013 року - 166 грн. 21 коп. (291,6 х 1% х 57);

- за липень 2013 року - 75 грн. 81 коп. (291,6 х 1% х 26);

Усього розмір пені за спірний період, а саме з 01.09.2012 року по 26 серпня 2013 року складає 4996 грн. 04 коп.

При цьому суд зважає на правову позицію, висловлену у постанові судової палати Верховного Суду України від 11веерсня 2013 року щодо порядку обчислення пені по аліментах, оскільки, в силу ст. 360-7 ЦПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно правовий акт, що мвстить зазначену норму права, та для всіх судів України.

При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог.

ОСОБА_5 заявлено з ціною 11596 грн. 69 коп. і задоволено на суму 4996 грн. 04 коп., тобто на 43 % (4996,04 х 100 : 11596,69).

Отже, відповідно до ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» № 3674- VІ, з ОСОБА_3 на користь позивачки слід присудити понесений судовий збір у розмірі 98 грн. 64 коп. (229,4 х 43 : 100).

Керуючись ст. 196 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 8, 10, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення пені за несплачені аліменти ухвалити заочне рішення.

ОСОБА_5 Володимирівни до ОСОБА_3 про стягнення пені за несплачені аліменти задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 4996 (чотири тисячі девятсот девяносто шість) гривень 04 копійки неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 01вересня 2012 року по 26 серпня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 98 (девяносто вісім) гривень 64 копійки.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення через Віньковецький районний суд до апеляційного суду Хмельницької області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Відповідачем може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення до Віньковецького районного суду протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення суду.

Суддя О.М. Волкова