Рішення № 3466018, 09.04.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" квітня 2009 р.

Справа № 18/3-136

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК –Транс»м. Київ, вул. Марини Раскової, 19

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт Сервіс»м. Тернопіль, вул. Гайова, 44

про стягнення заборгованості в сумі 175 466,57 грн.

За участю представників сторін:

Позивача: Сидорова Ю.В., довіреність № 2 від 31.12.2008 р.

Відповідача: не з’явився.

В судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено його процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: товариство з обмеженою відповідальністю «ТНК –Транс»звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт Сервіс»заборгованості в сумі 175 466,57 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач взяті на себе визначені умовами договору поставки № 2605/08-11В від 23.05.2008 р. зобов’язання виконав не належним чином, зокрема не в повному обсязі провів оплату за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість в заявленій до стягнення сумі.

В підтвердження викладеного додає вищезазначений договір, довіреності серії ЯОЦ № 714707 від 13.06.2008 р., серії ЯОЦ № 714716 від 01.07.2008 р., серії ЯОЦ № 714789 від 26.05.2008 р., накладні № 9082 від 31.07.2008 р., № 6530 від 30.06.2008 р., № 6527 від 30.06.2008 р., № 2844 від 29.05.2008 р., № 2845 від 30.05.2008 р., № 2808 від 28.05.2008 р., № 3579 від 31.05.2008 р., № 9083 від 31.07.2008 р., банківські виписки, вимогу № 1312 від 09.12.2008 р., претензію № 14 від 07.11.2008 р., інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Відповідач, згідно представленого відзиву та пояснень представника в судових засіданнях, позов не визнає. При цьому, визнає факт існування договірних відносин з позивачем, отримання від нього дизельного пального, проте стверджує, що договір поставки № 2605/08-11 В від 23.05.2008 р. підписаний виконавчим директором Остапишином І.В., у якого не було повноважень на здійснення представництва підприємства при укладенні подібної угоди. Зазначає, що підприємство не прийняло цін нафтотрейдера і вело подальші переговори на предмет визначення цінового діапазону.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

23.05.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ТНК –Транс», в подальшому постачальник, та товариством з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт Сервіс», в подальшому покупцем, був укладений договір № 2605/08-11В.

За умовами даного договору продавець протягом строку дії цього договору зобов’язується за замовленнями покупця, за умови їх підтвердження, поставляти та передавати через мережу АЗС у власність (господарське відання) покупця старт – картки та нафтопродукти в асортименті в кількості, визначеній відповідно до накладних, які є невід’ємними частинами цього договору, надавати послуги, визначені у актах виконаних робіт, які є невід’ємними частинами цього договору, а покупець зобов’язується приймати товар та/або послуги на АЗС та оплачувати його/їх на умовах цього договору (п. 2.1.).

За підсумками місяця, але не пізніше перших п’яти робочих днів місяця, продавець надає покупцю рахунок –фактуру, видаткову накладну на кількість та вартість отриманого палива й видає покупцю зведену податкову накладну один раз на місяць, не пізніше останнього дня місяця. Покупець зобов’язаний протягом п’яти днів від дати отримання видаткової накладної підписати її й завірити своєю печаткою, підписаний екземпляр направити продавцю або представити в той же строк мотивовану відмову від його підписання (п. 5.8. договору).

Згідно п. 6.1. договору повний асортимент товару визначається в додатку № 1, що діє протягом визначеного у ньому строку та є невід’ємною частиною цього договору.

Кількість товару, що постачається визначається в рахунках –фактурах, виписаних продавцем на підставі замовлень покупця та зазначається в накладних, які є невід’ємними частинами цього договору (п. 6.2. договору, п. 2.2. додатку від 10.07.2008 р.).

Ціна цього договору складає 6 500 000 грн., у т.ч. з ПДВ 1 083 333,33 грн.

Оплата здійснюється в національній валюті України, шляхом перерахування відповідних сум коштів на банківський рахунок продавця (п. 7.2. договору).

10.07.2008 р. сторонами за договором № 2605/08-11 В від 23.05.2008 р. укладено та підписано додаток, згідно якого покупець зобов’язаний сплатити продавцю вартість поставленого товару, що не оплачена авансом, в строк 5 днів з моменту отримання товару. При цьому якщо вартість поставлено та неоплаченого товару перевищує 80 000 грн., зазначений вище строк оплати одержаного товару змінюється та вартість отриманого товару, яка сукупно перевищує вказану суму, повинна бути сплачена протягом 1 банківського дня, а строк оплати одержаного товару, що сукупно не перевищує вказану суму, підлягає оплаті протягом 5 днів з моменту отримання.

23.05.2008 р. сторонами за договором № 2605/08-11 В від 23.05.2008 р. укладено та підписано додаток № 6, згідно якого відповідачу надана знижка.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Так, між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов’язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним и використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами та згідно ст. 11 цього кодексу –однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки № 2605/08-11В від 23.05.2008 р. товариство з обмеженою відповідальністю «ТНК –Транс»передало, а товариство з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт Сервіс»прийняло згідно:

- накладної № 9082 від 31.07.2008 р. товар на загальну суму 407 137,98 грн.;

- накладної № 6530 від 30.06.2008 р. товар на загальну суму 24 032,53 грн.;

- накладної № 6527 від 30.06.2008 р. товар на загальну суму 460 425,85 грн.;

- накладної № 2844 від 29.05.2008 р. товар на загальну суму 20 грн.;

- накладної № 2845 від 30.05.2008 р. товар на загальну суму 2 грн.;

- накладної № 2808 від 28.05.2008 р. товар на загальну суму 1 200 грн.;

- накладної № 3579 від 31.05.2008 р. товар на загальну суму 15 692,99 грн.;

- накладної № 9083 від 31.07.2008 р. товар на загальну суму 39 757,22 грн.

Згідно гарантійного листа від 13.08.2008 р., який підписаний директором ТОВ «Нечипорук Транспорт Сервіс»та надісланий виконавчому директору ТОВ «ТНК-Транс», відповідач станом на 13.08.2008 р. визнав заборгованість перед позивачем в сумі 195 466,57 грн., зобов’язався її погасити та просив розстрочки її виплати.

Як стверджує позивач, оплата за отриманий згідно умов вищезазначеного договору товар проведена частково, відтак непогашеною залишається заборгованість в сумі 175 466,57 грн.

Необґрунтованими являються заперечення відповідача проти позову, наведені у відзиві на позов, із посиланням на ст. 241 Цивільного кодексу України, яка невірно трактована ним, оскільки остання передбачає, що правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання, в даному випадку прийняття товару та часткової оплати за нього.

Недоведеними належним чином, також є твердження відповідача щодо підписання договору поставки № 2605/08-11 В від 23.05.2008 р. не уповноваженою особою виконавчим директором Остапишином І.В., оскільки суду не подано жодних доказів, які б підтверджували даний факт.

Таким чином, відповідач взяті на себе договірні зобов’язання щодо оплати за отриманий товар виконав не належним чином, чим допустив заборгованість в вищезазначеній сумі, яку і просить позивач стягнути в судовому порядку.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 175 466,57 грн. за неналежне невиконання останнім своїх договірних зобов’язань обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 69, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Нечипорук Транспорт Сервіс»(м. Тернопіль, вул. Гайова, 44, код в ЄДРПОУ 32386922, п/р 2600501005213 в ТФ ВАТ «Кредобанк», МФО 338244) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК –Транс»(м. Київ, вул. Марини Раскової, 19, код в ЄДРПОУ 32489155, п/р 26009010038930 в ВАТ «Державний експортно –імпортний банк України»в м. Києві, МФО 322313):

- 175 466 (сто сімдесят п’ять тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 57 коп. боргу;

- 1 754 (одну тисячу сімсот п’ятдесят чотири) грн. 67 коп. в повернення сплаченого позивачем державного мита;

- 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання –13 квітня 2009 р., через місцевий господарський суд.

Суддя