Рішення № 3465902, 20.03.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.09 Справа № 8/24

За позовом Комунального підприємства "Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №1", місто Лисичанськ Луганської області,

до Луганського обласного управління юстиції, місто Луганськ, -

про стягнення 5889 грн. 19 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Васильєва В.М. - представник, - довіреність №673 від 20.09.08 року;

від відповідача - Губіна Ю.В. - головний спеціаліст, - довіреність №15-9-249 від 03.02.09 року, -

розглянувши матеріали справи, -

встановив:

суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у розмірі 5665 грн. 21 коп., пені у сумі 75 грн. 14 коп., 3% річних у розмірі 148 грн. 84 коп., які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору №38 оренди нежитлового приміщення, яке знаходиться у комунальній власності, укладеного між сторонами 20.07.05 року, а також судових витрат.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК) розгляд справи було відкладено з 03 лютого до 17 лютого 2009 року; з 17 лютого до 06 березня 2009 року та з 06 березня до 20 березня 2009 року –у зв’язку з тим, що сторони в повному обсязі не виконали вимоги суду, викладені в ухвалах суду від 20.01.09 року та 03.02.09 року, а також з метою надання їм можливості подати до суду додаткові докази.

У судовому засіданні, яке відбулося 20.03.09 року, представниками сторін подано клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, що не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його судом задоволено.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача позов визнав частково, вважаючи, що він підлягає задоволенню на суму основного боргу –5665,21 грн., та заперечуючи проти стягнення штрафних санкцій, оскільки, на його думку, договір оренди після закінчення терміну його дії 15.07.06 року, не було продовжено у встановленому договором та чинним законодавством порядку, хоча відповідач продовжував користуватися орендованим приміщенням після 15.07.06 року по липень 2008 року включно.

Аналогічна позиція викладена у відзиві на позов (вих. №15.9-771 від 19.03.09 року).

І.Заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, суд дійшов наступного.

20.07.05 року між Лисичанським комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора №1»(Орендодавець) та Луганським обласним управлінням юстиції (правонаступником якого є Головне управління юстиції у Луганській області, що підтверджується матеріалами справи) (Орендар), - укладено договір №38 оренди нежитлового приміщення, яке перебуває у комунальній власності, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове вбудоване приміщення для розміщення нотаріальної контори, яка знаходиться за адресою: місто Лисичанськ. вул. Леніна, 49, площею 136,6 кв.м, яке перебуває на балансі ЛКП «ЖЕК №1», вартість якого визначена на підставі звіту про оцінку та становить 17649,00 грн. (пункт 1.1 договору).

Вступ орендатора у користування майном настає одночасно з підписанням цього договору та акту приймання-передачі орендованого майна (п.2.1).

Передача в оренду нежитлового приміщення не тягне за собою передачу Орендареві права власності на це майно (п. 2.2).

Орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затв. рішенням 16 сесії Лисичанської міської ради 24-го скликання від 25.03.04 року за «593 та становить 70,46 грн., без урахування ПДВ за перший місяць оренди. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, встановленому чинним законодавством України (п.3.1).

Орендна плата перераховується Орендарем самостійно та щомісячно, незалежно від результатів його господарської діяльності, не пізніше 20-го числа місяця наступного за місяцем, за який здійснюється плата, на розрахунковий рахунок Орендодавця (п.3.2).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.(п.3.3).

Розмір орендної плати може бути переглянуто у наступних випадках: у разі зміни методики її розрахунку та орендних ставок, на вимогу однієї із сторін, у разі зміни чинного законодавства (п.3.4).

Орендар зобов’язаний своєчасно та у повному обсязі вносити Орендодавцеві орендну плату, а у випадку прострочення платежу –також і нараховану пеню. Щомісячно, до 25-го числа, подавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати або копію платіжного доручення, з позначкою банку, що обслуговує орендаря (п.4.3).

В разі припинення договору оренди (закінчення терміну дії договору, його розірвання) повернути орендоване майно Орендодавцю по акту прийому-передачі у задовільному технічному стані (п.4.19).

За невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та договором (п.8.1); спори вирішуються у господарському суді (п.8.2); у випадку неперерахування або несвоєчасного перерахування орендної плати Орендар сплачує Орендодавцеві пеню відповідно до чинного законодавства України (п.8.3).

Договір діє з 20.07.05 року по 15.07.06 року (п. 9.1.). Зміна або розірвання договору можуть мати місце за згодою сторін. Одностороння відмова від виконання договору та внесення змін не допускаються (п.9.3).

Про припинення дії цього договору одна із сторін не менше, ніж за місяць, письмово повідомляє іншу сторону (п.9.7).

У випадку закінчення терміну дії договору оренди його пролонгування здійснюється за заявою Орендодавця (п.9.9).

Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регламентуються чинним законодавством України (п.9.11).

Розрахунок орендної плати додано до договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами (п.9.13) (а.с.10-12).

Предмет оренди Орендарю передано 20.07.05 року, що підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення (а.с.15).

03.01.06 року сторони уклали додаткову угоду №1 до основного договору, згідно якій:

площа орендованого приміщення –118,9 кв.м, оціночна вартість його –47233,00 грн. (розділ І); орендну плату визначено у розмірі 119,15 грн. на місяць (без урахування ПДВ) (розділ ІІІ); додаткова угода набирає чинності з 03.01.06 року (розділ 9) (а.с.17).

До угоди додано розрахунок місячної орендної плати (а.с. 18).

Як вбачається з службового листування, відповідач звертався до позивача з письмовим клопотанням (вих. №10-24-2231 від 29.12.06 року) –про укладення вищезазначеного договору на 2007 рік (а.с.21).

Сторони не заперечують, що орендар користувався орендованим приміщенням і після закінчення терміну дії вищезгаданого договору –аж до липня 2008 року (включно) (а.с.23-26; 28-30 та ін.).

На вимогу суду сторони здійснили взаємозвірку стану розрахунків за спірним договором станом на 01.01.09 року, згідно якому дійшли згоди, що сума основного боргу становить 5665,21 грн.

Крім того, позивач, керуючись умовами договору та чинним законодавством, нарахував наступні штрафні санкції:

пеню за період з 01.02.08 року по 01.07.08 року у загальній сумі 75,14 грн. (а.с.8);

3% річних за користування відповідачем чужими грошовими коштами –148,84 грн..

Таким чином, загальна сума предмету спору становить 5889,19 грн. (5665,21 грн.+ 75,14 грн.+148,84грн.).

Відповідач ці вимоги не спростував.

ІІ.Заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

1.Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон –ст.525 ЦКУ – не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.

Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до орендних.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачу майно у користування за плату на визначений термін (частина 1 ст. 759 ЦКУ, ст. 2 Закону України від 10.04.92 року №2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна»(далі –ЗУ №2269-ХІІ).

За користування майном з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 ст. 762 ЦКУ).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов’язання за вказаним договором, - тобто передав орендареві нежитлове приміщення –предмет договору, тим самим виконавши вимоги ст.ст.795-796 ЦКУ та ст. 13 ЗУ №2269-ХІІ.

Орендар не виконав умов пунктів 3.1-3.2 та 4.3 договору, ст. 19 ЗУ №2269-ХІІ., ст.ст. 762 та 797 ЦКУ - про щомісячну сплату орендної плати за користування приміщенням.

Інший строк оплати, ніж той, що передбачений договором, сторонами додатково узгоджено не було.

Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобов’язань).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.

Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

Згідно частинам 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України(далі –ГКУ), встановлено, що нарахування штрафних санкцій, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців після виникнення права на нарахування таких санкцій.

Пунктом 1 ч.2 ст. 258 ЦКУ для стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлено річний термін.

Позивач дотримався усіх перелічених вимог закону щодо стягнення пені.

При вирішенні питання про стягнення інфляційний нарахувань та 3% річних суд керується ст. 625 ЦКУ, згідно якій боржник не звільняється від відповідальності за

неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Своїми запереченнями проти задоволення позову у частині стягнення штрафних санкцій відповідач їх не спростував.

Спосіб захисту порушеного права, обраний позивачем, відповідає вимогам ст. 16 ЦКУ та ст. 20 Господарського кодексу України.

Таким чином, оцінивши доводи сторін та наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Що стосується судових витрат, то суд, керуючись ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України, покладає їх на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.

На підставі викладеного, ст.ст. 11,16, 258,509,525, 526, 530, 549,560, 610-612, 614, 623, 655, 759,762,795,796 Цивільного кодексу України, ст.232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34, 43,44, 47-1, 49 та ст.ст.75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Головного управління юстиції у Луганській області, ідентифікаційний код 34941884, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, пл. Героїв Великої вітчизняної війни, буд.3-а, - на користь Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №1», ідентифікаційний код 03363677, яке знаходиться за адресою: місто Лисичанськ, вул. Свердлова, 328 Луганської області, - основний борг з орендної плати у сумі 5665 (п’ять тисяч шістсот шістдесят п’ять) грн. 21 коп., пеню у сумі 75 (сімдесят п’ять) грн. 14 коп., 3% річних у сумі 148 (сто сорок вісім) грн. 84 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 20.03.2009 року за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.

Рішення складено у повному обсязі та підписано – 23 березня 2009 року.

Суддя А.П.Середа