Ухвала суду № 34657590, 04.11.2013, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 2/463/2283/13

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2013 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Головатий Р. Я. , розглянувши заяву представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» ОСОБА_1 про забезпечення позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

встановив:

позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором від 11.12.2007 року в розмірі 38211,64 грн.

В якості забезпечення позову просить накласти арешт у межах суми заборгованості за кредитом в розмірі 38211,64 грн. на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Відповідно до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України клопотання слід розглянути без повідомлення відповідачів.

Оглянувши матеріали справи, суд вважає, що слід відмовити у задоволенні заявленого клопотання з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.2, 3 ст.151 ЦПК України визначено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Частина третя вказаної статті передбачає, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У поданій заяві позивачем не зазначено на які саме грошові кошти, рухоме та нерухоме майно слід накласти арешт, в матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження про належність відповідачу конкретного майна. Крім цього в клопотанні та доданих до нього документах відсутнє підтвердження про намір відповідачів відчужити належне їм майно, а також не наведені обґрунтовані підстави, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 151,152, 153 ЦПК України, -

ухвалив:

в задоволенні клопотання представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» ОСОБА_1 про забезпечення позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова протягом пяти днів з моменту отримання копії ухвали.

Суддя: Р.Я. Головатий