Постанова № 3465652, 15.04.2009, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2009 Справа№ 34/134-08(6/70-08(41/80-08(21/203-06)

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: судді Чимбар Л.О.(доповідач),

суддів: Тищик І.В., Чохи Л.В.,

секретар судового засідання: Пруднікова Г.В.,

представники сторін:

від позивача: Киян Н.А. заступник директора, дов. №9 від 02.02.09;

від відповідача: Савенко О.О., дов. №б/н від 26.01.09;

представник 3-ої особи у судовому засіданні не з’явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми “Росія”, с. Новопетрівка Бердянського району Запорізької області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2008р. у справі №34/134-08(6/70-08(41/80-08(21/203-06)

за позовом приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми “Росія”, с. Новопетрівка Бердянського району Запорізької області

до товариства з обмеженою відповідальністю “Оптімус”, м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: товариство з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” (м. Київ) в особі Запорізької філії, м. Запоріжжя

про стягнення 1002862 грн. 22 коп.,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2008р. у справі №34/134-08(6/70-08(41/80-08(21/203-06) (суддя- Примак С.А.) в задоволенні позовних вимог приватному сільськогосподарському підприємству Агрофірми “Росія” (далі- позивач) відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить це рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В апеляційній скарзі відповідач вказує, що господарський суд необгрунтовано прийшов до висновку про належне виконання відповідачем умов контракту та залишив без уваги той факт, що відповідач без погодження з позивачем провів оплату за отриманий соняшник за іншими реквізитами, ніж вказані в в контракті та в рахунку на оплату, в результаті чого постановив незаконне рішення про відмову в задоволенні позову.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Оптімус” (далі-відповідач) у відзиві проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, рішення господарського суду вважає законним і обґрунтованим, просить залишити без змін, а в задоволенні скарги просить відмовити.

В судовому засіданні 15.04.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь головуючого судді –доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми “Росія” підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 20.12.2005р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Оптімус" та приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірмою "Росія" було укладено контракт №18-364/05, відповідно до умов якого постачальник (позивач) брав на себе зобов'язання передати у власність покупця (відповідача) соняшник врожаю 2005 року (надалі - товар) у кількості 10000,00 тн. за ціною 950 грн. 00 коп./тн, а покупець - прийняти і сплатити товар за умовами, які передбачені контрактом (п.п.1 .1 ,3.1, 3.2).

Сторонами узгоджено передачу товару на умовах франко-заготівельне підприємство ВАТ "Троянський елеватор". Запорізька обл., Бердянський р-н, с.Трояни, вул. Шкільна, 1, у термін до 20.12.2005р. включно (п.п.4.1, 4.2).

Відповідно до п.п.4.3, 4.4, 4.5 договору, товар приймається покупцем: за кількістю - на підставі даних складського або іншого документу заготівельного підприємства; за якістю - на підставі посвідчення якості або карточки аналізу на товар, видані лабораторією заготівельного підприємства. Датою передачі товару вважається дата зарахування товару на розрахунковий рахунок покупця і видачі підтверджуючих документів заготівельним підприємством. Право власності на товар та всі ризики, пов'язані з ним, переходять від однієї сторони до іншої з моменту видачі заготівельним підприємством підтверджуючих документів на ім'я покупця.

Відповідно п.5.1. договору відповідач брав на себе зобов'язання сплатити вартість товару національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на протязі трьох банківських днів з моменту отримання підтвердження складського документу заготівельного підприємства про зарахування товару на особовий рахунок відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, спір у справі виник через неотримання позивачем коштів за поставлений товар на поточний рахунок, вказаний ним в контракті, натомість судом першої інстанції встановлено, що відповідач перерахував грошові кошти у сумі 950004 грн. за платіжним дорученням № 13549 від 21.12.2005, в якому зазначено одержувачем ПГСП "Агрофірма "Росія", ЗКПО 25223209, на рахунок № 2600501300337 МФО 313935 в Запорізькій філії ТОВ "Укрпромбанк", у графі "призначення платежу" вказано "за насіння соняшнику згідно рахунку № СФ-20125-01 від 20.12.2005".

Виконання даного платежу підтверджено листом від 14.06.2006 № Г.21.1.5.0/1-314 банку відповідача - КБ "Приватбанк", а банк, у якому був відкритий рахунок позивача (третя особа у справі) підтвердив надходження 21.12.2005 від ТОВ "Оптімус" на поточний рахунок № 2600501300337 ПСГП "Агрофірми "Росія" (ЗКПО 24613799) коштів у сумі 950004 грн.

Посилаючись на зазначені обставини і на те, що сторони не узгодили в умовах контракту №18-364/05 від 20.12.2005 року саме на який поточний рахунок позивача за номером повинен відповідач перерахувати грошові кошти за отриманий соняшник, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Разом з тим, такий висновок суду першої інстанції колегія суддів вважає необгрунтованим і таким, що не ґрунтується на встановлених обставинах справи.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно, зокрема, до умов договору, при цьому принцип належного виконання полягає, у виконанні зобов’язання, передусім, у відповідності до встановлених договором умов щодо суб’єктів, предмета, строку чи терміну, місця і способу виконання, а відповідно до ст. 599 ЦК України припиняється лише те зобов’язання, яке виконане належним чином, тобто, належній особі, в належному місці, в належний строк і належним способом.

Як вбачається з тексту контракту № 18-364/05 від 20.12.2005, пункт 11 "Адреса и банковские реквизиты Сторон", містить відомості щодо розрахункового рахунку постачальника - Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Росія", а саме –№ 260073806, ОКПО 25223209 в БФЗОД АППБ "Аваль", МФО 313827, в зв’язку з чим колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що у договорі не визначений рахунок, на який повинні були сплачуватися грошові кошти, а встановлена тільки форма розрахунку.

При цьому, посилання суду на виставлений позивачем рахунок-фактуру № СФ-20125-01 від 20.12.2005, в якому вказано інші розрахункові реквізити позивача, не може вважатись підставою для сплати відповідачем коштів на ці реквізити, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, слідчим управлінням УМВС України в Запорізькій області в процесі розслідування кримінальної справи були встановлені обставини фіктивності (підроблення) цього рахунку-фактури і отримання його відповідачем від невідомої особи, а також відкриття розрахункового рахунку № 2600501300337 МФО 313935 в Запорізькій філії ТОВ "Укрпромбанк" на ім’я позивача особою, яка представилась власником підприємства, однак, такою не є.

Крім того, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, копії якої надані на вимогу апеляційного суду слідчим управлінням УМВС України в Запорізькій області (а.с.113-114 т.4), нотаріус Остренко А.В. пояснила, що з жовтня 1998 року вона працює приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу і пакет документів по відкриттю рахунку ПСП АФ “Росія” вона не засвідчувала, про існування такого підприємства не знає, а на завіреній картці зі зразками підписів та печатки посадових осіб ПСП АФ “Росія” стоїть не її підпис, в разі здійснення нотаріальних дій вона ставить підпис і двоколірну печатку з вказівкою свого імені та прізвища. Разом з тим, в документах, завірених Остренко А.В. в 2005 році вона значиться як державний нотаріус Другої Запорізької нотаріальної контори і на цих документах відображена печатка вказаної нотаріальної контори.

Таким чином, з врахуванням викладених обставин слід прийти до висновку, що зобов’язання з боку відповідача не виконано у відповідності до встановлених договором умов щодо позивача належним чином, тобто, належній особі, в належному місці, в належний строк і належним способом, відповідно до ст. ст. 526, 599 ЦК України, а тому рішення господарського суду про відмову в задоволенні позову належить скасувати, з відповідача стягнути на користь позивача 950 004 грн. основного боргу та пеню в розмірі 52 858,22 грн. за період з 24.12.2005 року по 07.04.2006 року, яка передбачена п.8.2 умов контракту №18-364/05 від 20.12.2005 року.

Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми “Росія”, с. Новопетрівка Бердянського району Запорізької області задовольнити

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2008р. у справі №34/134-08(6/70-08(41/80-08(21/203-06) скасувати.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Оптімус”, м. Дніпропетровськ на користь приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми “Росія”, с. Новопетрівка Бердянського району Запорізької області 950 004 грн. основного боргу, пеню в розмірі 52 858,22 грн. та судові витрати в розмірі 15 042,93 грн. по сплаті державного мита і 118 грн. по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати наказ згідно постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя І.В.Тищик

Суддя Л.В.Чоха

Постанова виготовлена в повному обсязі 21.04.2009 року.