Постанова № 3465375, 10.04.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.09

Справа №АС4/286-08.

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Лугової Н.П., суддів Малафєєвої І.В., Левченко П.І., -

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш», м.Суми

до відповідача: Державної податкової інспекції в м.Суми

про визнання нечинним податкового повідомлення – рішення

Представники:

від позивача Скубира О.М.

від відповідача Циганенко А.К., Федіна Н.М.

У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Балясна В.С.

У судовому засіданні, що відбулося 05.02.2009р. було оголошено перерву до 12.03.2009р., 12.03.2009р. було оголошено перерву до 18.03.2009р., 18.03.2009р. було оголошено перерву до 10.04.2009р.

Суть спору: позивач просить визнати нечинним податкове повідомлення –рішення ДПІ в м.Суми № 000030/2306/65240 від 04.09.2008р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 334 414,10 грн.

Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення – рішення є правомірним та винесено в межах компетенції відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані ними докази, суд встановив наступне:

ДПІ в м.Суми 18.08.2008р. була проведена документальна невиїзна перевірка ВАТ «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень, липень, жовтень, грудень 2006р., січень 2007р., про що складено відповідний акт за № 6850/23-6/05785448-98 від 18.08.2008р.

Як свідчить акт перевірки, в ході перевірки відповідачем було виявлено порушення позивачем вимог п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 з врахуванням вимог п.1.3 п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. зі змінами та доповненнями, внаслідок чого непідтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування в розмірі 334 414,10 грн., в т.ч.:

- за січень 2006р. на суму 13 459,50 грн.;

- за липень 2006 року на суму 28 509,00 грн.;

- за жовтень 2006 року на суму 7 750,50 грн.;

- за грудень 2006 року на суму 233 936,67 грн.;

- за січень 2007 року на суму 50 758,43 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою підтвердження сум ПДВ заявлених позивачем до відшкодування, в ході попередніх позапланових документальних перевірок проведених відповідачем були направлені запити на зустрічні перевірки постачальників позивача за місцем реєстрації підприємств – контрагентів, а саме: ТОВ «Аратта», м.Дніпропетровськ, СП ТОВ «Технополіс», м.Суми, ТОВ «Компанія Рік», м.Київ, ТОВ НВП «Карботех», м.Київ, ТОВ ТД «МК Сплав», м.Київ, а також до контрагентів цих постачальників – ТОВ «Техносоюз – КС», м.Дніпропетровськ, ТОВ «Ексімтрансекспрес», м.Дніпропетровськ, ТОВ «Компанія «Актив – Транс», м.Київ.

Згідно акту перевірки від 18.08.2008р., зазначені підприємства на час проведення зустрічних перевірок до органів ДПІ не звітують, за юридичною адресою не знаходяться, їх установчі документи та свідоцтва платника ПДВ визнані недійсними або вказані підприємства на дату складання акту вже ліквідовані.

Відповідач, посилаючись на встановлені ним при перевірці обставини та на норми Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями) (далі Закон № 168), вважає, що по господарським операціям позивача зі своїми контрагентами не відбулося надмірної сплати ПДВ до бюджету.

Але, суд вважає висновки ДПІ в м.Суми щодо неправомірності заявлення позивачем суд ПДВ до відшкодування за результатами перевірки від 18.08.2008 року помилковими, а прийняте повідомлення-рішення незаконним з огляду на слідуюче.

Відповідно до п.1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу” № 509-ХП від 04.12.1990 р. (із змінами та доповненнями), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків і зборів (обов”язкових платежів), незалежно від способу їх подачі).

Проведення перевірок з податку на додану вартість регламентовано Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р., зокрема п.п.7.7.5 п.7.5 ст. 7 Закону встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.1.8 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв»язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону 168, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв”язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Підпунктом 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону 168 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій, або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як встановлено судом, відповідно первинних документів за січень 2006р., липень 2006р., жовтень 2006р., грудень 2006р., січень 2007р. позивач отримав право на податковий кредит в сумі 334 414,10 грн.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 1 ст.9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.

Позивачем надано суду копії належним чином оформлених документів, що були складені ВАТ «Сумський завод «Насосенергомаш», ТОВ «Аратта», СП ТОВ «Технополіс», ТОВ «Компанія Рік», ТОВ «ТД»МК Сплав», ТОВ НВП «Карботех» при здійсненні господарських операцій, суми ПДВ по яких були включені до податкового кредиту.

Даними первинними документами підтверджується факт виконання сторонами умов договорів, а також сплату позивачем ПДВ в ціні товару.

Відповідно до п.п. 7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону 168 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої суми бюджетного відшкодування, яке відображається у податковій декларації.

Відповідно до п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону 168 встановлено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Також для відшкодування ПДВ з бюджету законодавство не передбачає умов надходження суми податку до бюджету, та не ставить в будь-яку залежність від сплати податку усіма або окремим контрагентом платника податку.

Крім того, визнання недійсним установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість не передбачає як наслідок недійсність всіх угод укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Судом встановлено, що на момент здійснення господарських операцій продавці та їх контрагенти знаходились в Єдиному державному реєстрі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» щодо визнання нечинним податкового повідомлення –рішення ДПІ в м.Суми № 000030/2306/65240 від 04.09.2008р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 334 414,10 грн. є правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення –рішення ДПІ в м.Суми № 000030/2306/65240 від 04.09.2008р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 334 414,10 грн.

3. Стягнути з Державної податкової інспекції в м. Суми (40030, м.Суми, Червона площа, 2) на користь Відкритого акціонерного товариства «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» (40011, м.Суми, пл.Привокзальна, 1, код 05785448) 3 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати виконавчий документ після набрання постановою законної сили.

5. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

6. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 дні після подання заяви про апеляційне оскарження.

7. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ Н.П.ЛУГОВА

СУДДІ І.В. МАЛАФЕЄВА

П.І. ЛЕВЧЕНКО

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови підписано 16.04.2009р.