Ухвала суду № 34652046, 06.11.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження №22-ц/778/5327/13 Головуючий у 1 інстанції: Скользнєва Н.Г.

Суддя-доповідач: Ломейко В.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Онищенка Е.А.

Суддів: Ломейка В.О.

Каракуша К.В

При секретарі: Камінській О.Є

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «Інтранс Холдінгс» на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 вересня 2013 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Інтранс Холдінгс» до ОСОБА_3, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю « Восток Автомир» про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на витребуване майно, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2013 році ДП «Інтранс Холдінгс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток Автомир» про витребування з володіння відповідача транспортного засобу - автомобілю Lexus LX 470, кузов НОМЕР_1, державний помер НОМЕР_2 та визнання права власності на вказаний автомобіль.

В позові зазначало, що 01 грудня 2010 р. між ДП «Інтранс Холдінгс» та ТОВ «Восток Автомир» було укладено Договір комісії № 16.

Згідно н. 1.1 Договору комісії ТОВ «Восток Автомир» зобов'язався за дорученням ДП «Інтранс Холдінгс» за винагороду укласти від свого імені та за його рахунок договір купівлі-продажу транспортного засобу позивача за ціною, що вказана в акті технічного стану оцінки транспортного засобу.

Пунктом 4.1. цього Договору комісії передання товару позивачем ТОВ «Восток Автомир» для продажу відповідно до умов цього договору здійснюється разом з підписанням цього договору за актом, який підписується обома сторонами і є невід'ємною частиною цього договору.

01 червня 2012 р. на виконання Договору комісії від 01.07.2010 р. ТОВ «Восток Автомир» уклало з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу № 481/16, згідно якого йому був проданий автомобіль позивача Lexus LX 470, кузов НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2 за 115 910, 87 гри. з ПДВ.

Вважає укладений договір купівлі-продажу незаконним, оскільки Договір комісії № 16 від 01.07.2010 р. між ДП «Інтранс Холдінгс» та ТОВ «Восток Автомир» не укладався. Фактично вказаний Договір комісії між сторонами був укладений 01.12.2010 р. ДП «Інтранс Холдінгс» не мало наміру продавати даний автомобіль за ціною 115 910,87 гри. та не передавав його на реалізацію ТОВ «Восток Автомир», тобто відповідно до п. 1.1. Договору від 01.12.2010 р. не доручав укладати від свого імені договору купівлі-продажу даного автомобіля. Людного акту щодо передачі автомобіля на продаж між сторонами відповідно до умов п.4.1. Договору від 01.12.2010 р. станом на 01.12.2010 р. (момент укладання цього договору), а також будь-яких інших актів іншими датами не підписувалось. Вказаний автомобіль вибув з власності позивача поза його волею, у зв'язку з діяльністю ОСОБА_5, який діючи на підставі довіреності №14 від 01.05.2012 p., передав автомобіль для продажу ТОВ «Восток Автомир». Незаконність вибуття вказаного автомобіля полягає, в тому, що довіреність №14 від 01.05.2012 р. на ім'я ОСОБА_5 позивачем не видавалася, директором позивача Черняком С.Ю., не підписувалася. Викладене свідчить про підробку документів, а саме довіреності № 14 від 01.05.2012 р.

Просило суд витребувати з володіння ОСОБА_3 транспортний засіб - автомобіль Lexus LX 470, кузов НОМЕР_1, державний помер НОМЕР_2 та визнати право власності на вказаний автомобіль.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 вересня 2013 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ДП «Інтранс Холдінгс» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду, та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що фактичні обставини встановлені судом повно та об'єктивно, підтверджуються матеріалами справи, що містять належні докази, які підтверджують, що укладений договір купівлі-продажу спірного автомобіля є законним, оскільки Договір комісії № 16 від 01.12.2010 р. між ДП «Інтранс Холдінгс» та ТОВ «Восток Автомир» укладався. Вказаним обставинам та наданих позивачем доказам судом першої інстанції наданий належний правовий аналіз та обґрунтовано відображено в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом судового рішення.

Так судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 01 червня 2012 р. на виконання Договору комісії від 01.12.2010 року ТОВ «Восток Автомир» уклало з ОСОБА_3, договір купівлі-продажу № 481/16, згідно якого останньому був проданий автомобіль позивача Lexus LX 470, кузов НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2 за 115 910, 87 гри., з ПДВ(а/с 6-8).

Статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Порядок здійснення оптової та роздрібної торгівлі затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200.

Як основний довід незгоди з рішенням суду першої інстанції апелянт зазначає те, що довіреність № 14 від 01.05.2012 р. на ім'я ОСОБА_5 позивачем не видавалася, директором позивача Черняком С.Ю., не підписувалася, з посиланням на висновок експерта у кримінальний справі № 41 від 03.10.2012року.

Відповідно до ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріпляється печаткою цієї юридичної особи.

Згідно зі ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Судом першої інстанції з*ясовано і правильно встановлено, що довіреність № 14 від 01.05.2012 р. на ім'я ОСОБА_5, що була надана експерту на дослідження не відповідає тій довіреності, що надана товариству «Восток Автомир», яка була підставою для укладання договору купівлі - продажу спірного та інших автомобілів, та підтверджується висновком експерта № 47(а/с 108-110).

Тобто на дослідження експерту був наданий інший документ ніж той, за яким укладався договір купівлі-продажу спірного автомобіля.

Висновок експерта № 41 від 03.10.2012року, відповідно до ст.58 ЦПК України, визнано неналежним доказом у справі. Оцінка доказів у справі проводиться відповідно до ст.212 ЦПК України, виключно судом.

Крім того, як встановлено, саме за цією довіреністю, яку оспорює ДП «Інтранс Холдінгс», по Договору комісії № 16, було продано ще чотири автомобіля Позивача і ці договори купівлі продажу ДП «Інтранс Холдінгс» не оспорює.

Також судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що саме ДП «Інтранс Холдінгс» надав товариству «Восток Автомир» пакет первинних документів де вказав ціну 115 910.87гр., на спірний автомобіль Lexus LX 470, кузов НОМЕР_1: це Акт технічного стану транспортного засобу-автомобіля; видаткова накладна; податкова накладна, які підписані різними посадовими особами ДП «Інтранс Холдінгс» (а/с 67, 68, 70).

Тому посилання апелянта на заниження ціни реалізації спірного автомобіля не позивачем, а іншими особами бездоказові.

Посилаючись на те, що довіреність № 14 від 01.05.2012 р. на ім'я ОСОБА_5, не видавалась та директором позивача Черняком С.Ю., не підписувалася, в той же час 20 червня 2012року, позивач направив заяву про скасування довіреності № 14 від 01.05.2012р(а/с 72), чим спростовує свої ж доводи.

Правовою підставою свого позову та апеляційної скарги ДП «Інтранс Холдінгс» вважає, право власника, відповідно до 388 ЦК України, на витребування майна від добросовісного набувача, яким є відповідач ОСОБА_3

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника не з його волі.

Наявність у діях власника волі на передачу свого майна іншій особі виключає можливість витребування цього майна від добросовісного набувача.

З*ясувавши обставини справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України, при цьому, як передбачено в ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, відсутність своєї волі на передачу спірного автомобіля для його подальшої реалізації за ним визначеною ціною, а тому не має права вимагати повернення майна від добросовісного набувача.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими та не спростовують висновок суду першої інстанції про недоведеність позову і не дають підстав для зміни чи скасування рішення суду від 23.09.2013року, яке ухвалено з дотриманням положень процесуального та матеріального права.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Інтранс Холдінгс» відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 вересня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: