Ухвала суду № 34651838, 31.10.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження №22-ц/778/3778/13 Головуючий у 1 інстанції: Бульба О.М.

Суддя-доповідач: Ломейко В.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Онищенка Е.А.

Суддів: Ломейка В.О.

Трофимовій Д.А

При секретарі Бабенко Т.І

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Запорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі: Державного підприємства «Кам'янсько-Дніпровське лісове господарство», Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 27 травня 2013 року по справі за позовом Запорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі: Державного підприємства «Кам'янсько-Дніпровське лісове господарство», Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства до Енергодарської міської Ради, ОСОБА_3, про визнання незаконним та скасування рішення Енергодарської міської ради, визнання недійсним виданого на його підставі державного акту на право власності на землю та повернення земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2012 року Запорізький міжрайонний екологічний прокурор в інтересах держави в особі: Державного підприємства «Кам'янсько-Дніпровське лісове господарство», Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства звернувся до суду з позовом до Енергодарської міської Ради, ОСОБА_3, про визнання незаконним та скасування рішення Енергодарської міської ради, визнання недійсним виданого на його підставі державного акту на право власності на землю та повернення земельної ділянки.

В позові зазначав, що спірна земельна ділянка належить відповідно до матеріалів лісогосподарського устрою, форм 6-зем, 2-зем, згідно із листом Головного управління Держкомзему у Запорізькій області №08-02-12/6601 від 19.12.2011 року до земель лісогосподарського призначення та знаходиться в постійному користуванні ДП «Кам'янсько-Дніпровське лісове господарство». Крім того, спірна земельна ділянка входить до складу земель ландшафтного заказника місцевого значення «Іванівський бір» і відноситься до земель природно-заповідного фонду.

Через те, що спірна земельна ділянка перебуває у постійному користуванні ДП «Кам'янсько-Дніпровське лісове господарство» та відноситься до земель лісового фонду, її передача у власність ОСОБА_4 здійснена усупереч вимогам Земельного та Лісового кодексів України, що є підставою для визнання Рішення №249 у частині надання у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки для ведення садівництва незаконним та його скасування. Беручи до уваги, що державний акт на право власності на земельну ділянку виданий ОСОБА_4 на підставі незаконного рішення, цей державний акт також підлягає визнанню недійсним. Крім того, перелічені обставини незаконної передачі земель лісового фонду викликають, на думку позивача, необхідність реального повернення спірної земельної ділянки до державної власності. На підтвердження цього вказував, що відповідно до ч. 1, 2 ст.173 Земельного кодексу України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій, межі району, села, селища, міста, району у місті, встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів.

Відповідно до ст.ст. 20, 21 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Просив суд визнати незаконним та скасувати рішення 41 сесії Енергодарської міської ради від 16.06.2010 року №249 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадській організації СГТ «Волна», затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, та надання земельних ділянок у приватну власність членам СГТ «Волна» (далі за текстом - Рішення №249) в частині надання у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,12 га (АДРЕСА_1) для ведення садівництва; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №934820, виданий ОСОБА_4, зареєстрований Державним земельним кадастром 15.07.2010 року; скасувати в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі запис №011027000411 від 15.07.2010 року; повернути земельну ділянку площею 0,12 га, ринковою вартістю 1416 гривень, що розташована в адміністративних межах м. Енергодара з кадастровим номером 2312500000:11:053:0064 у державну власність, а саме: постійному користувачу ДП «Кам'янсько-Дніпровське лісове господарство».

Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 27 травня 2013 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Запорізький міжрайонний екологічний прокурор в інтересах держави в особі: Державного підприємства «Кам'янсько-Дніпровське лісове господарство», Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду, та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення прокурора, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про наявність у Енергодарської міської ради повноважень, щодо надання земельних ділянок у приватну власність членам СГТ «Волна», в частині надання у приватну власність ОСОБА_3, земельної ділянки площею 0,12 га для ведення садівництва, яка не перебуває у постійному користуванні ДП «Кам'янсько-Дніпровське лісове господарство» та не відноситься до земель лісового фонду.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, узгоджується з матеріалами справи, нормами матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Верховної ради України № 157/96-ВР від 05.09.1996р. були затверджені межі м. Енергодара Запорізької області загальною площею 6350,1 га, про що в матеріалах справи маються картографічні матеріали(т.1 а/с 99).

З урахуванням положень ст. 63 Земельного кодексу України в ред. 1991р., яка діяла на час затвердження меж м. Енергодара, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що, оскільки землі міста перебувають у віданні міської Ради народних депутатів, то їх використання здійснюється відповідно до проектів планування та забудови міста, а також планів земельно-господарського устрою.

Матеріалами справи підтверджено, що межі міста Енергодара були встановлені та затверджені у порядку, передбаченому законом, а спірна земельна ділянка розташована в межах міста, та прокурор і сторони цих обставин не заперечували.

Судом першої інстанції для з"ясування питання щодо знаходження у постійному користуванні ДП "Кам"янсько-Дніпровське лісове господарство" спірної земельної ділянки переданої у власність громадянам - членам СГТ "Волна" оспорюваним рішенням Енергодарської міської ради № 249 від 16.06.2010 року, проаналізовано за матеріалами справи утворення, ліквідацію та перейменування його правопопередників, якими були з 1971р. по 01.12.1991р. Кам"янсько-Дніпровська лісомеліоративна станція, з 01.12.1991р. по 21.04.2005р. Кам"янсько-Дніпровське державне лісове господарство, яке з 21.04.2005р. було перейменовано в Державне підприємство "Кам"янсько-Дніпровське лісове господарство".

При цьому судом встановлено, що ані ДП "Кам'янсько-Дніпровське лісове господарство", ані установи та організації, правонаступником яких стало ДП "Кам'янсько-Дніпровське лісове господарство" і в інтересах якого заявлений позов, не мали акту на право постійного користування землею.

ДП "Кам'янсько-Дніпровське лісове господарство" посилається на те, що єдиними документами, які підтверджують право користування зазначеною земельною ділянкою є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Проаналізувавши зазначені планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, суд встановив, що вони складаються з копії планшету № 1 лісовпорядкування 1979 року та 1989 року, а також проекту організації та розвитку лісового господарства Кам'янсько-Дніпровської лісомеліоративної станції 1990 року.

Будь-яких матеріалів лісовпорядкування створеного в 1991 року Кам'янсько-Дніпровського державного лісового господарства немає. В установленому законодавством порядку питання оформлення права користування земельною ділянкою "Кам"янсько-Дніпровське лісове господарство" не вирішувало.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ліквідація Кам'янсько-Дніпровської лісомеліоративної станції і подальше правонаступництво Кам'янсько-Дніпровським державним лісовим господарством її прав, а згодом таке ж правонаступництво ДП "Кам'янсько-Дніпровським лісовим господарством" є юридичним фактом припинення права постійного користування земельною ділянкою. В Земельному кодексі України не передбачено такої підстави для виникнення права користування земельною ділянкою, як його перехід від правопопередника.

Крім того, суд врахував наявність листів ДП "Кам'янське-Дніпровське лісове господарство" № 31 від 10.02.2009 року, № 26 від 30.01.2009 року, за якими ДП "Кам'янське-Дніпровське лісове господарство" визнає та підтверджує, що спірна земельна ділянка не входить до земель лісового господарства. Саме така інформація була надана голові СГТ "Волна", Сектору регулювання природокористування м. Енергодара, Держкомзему при вирішенні питання про розширення меж садового товариства наданням додаткової земельної ділянки площею 3,71 га.

Згідно з висновком Управління містобудування та архітектури щодо проекту землеустрою для відведення земельної ділянки під розширення СГТ "Волна", додаткова площа у розмірі 3,71 га надається товариству за рахунок земель житлової та громадської забудови ( т. 1 а.с. 84).

Також позивачем не надано доказів того, що зазначена земельна ділянка у відповідності до порядку, встановленого ст. 20 ЗК, віднесена до земель лісогосподарського призначення та надана йому в користування компетентним органом влади, та того факту, що спірна земельна ділянка входить до складу ландшафтного заказника місцевого значення "Іванівський бор".

З інформації Відділу Держземагентства у м. Енергодарі № 125/05 від 29.01.2013р. слідує, що станом на 29.01.2013р. ( а отже і станом на момент прийняття оспорюваного рішення Енергодарської міської ради № 249) в державному земельному кадастрі, в індексно-кадастрових картах, відсутня інформація про наявність в адміністративно-територіальних межах міста Енергодара земель лісогосподарського призначення. Земельні ділянки ДП "Кам"янсько-Дніпровське лісове господарство" на території міста Енергодара не зареєстровані (т. 2 а/с. 27).

З урахуванням відсутності розмежування земель комунальної та державної власності в м. Енергодарі Запорізької області, яке було б здійснене згідно із пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірна земельна ділянка знаходиться у віданні Енергодарської міської ради, яка мала законні повноваження розпоряджатися нею, в частині надання у приватну власність ОСОБА_3, земельної ділянки площею 0,12 га для ведення садівництва.

Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України, при цьому, як передбачено в ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги фактично базуються на позові, переоцінці доказів яким суд першої інстанції, відповідно до ст.212 ЦПК України, дав належну оцінку, тому не є суттєвими та такими що дають підстави для зміни чи скасування рішення суду від 27.05.2013року.

Керуючись ст.ст.209, 218, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Запорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі: Державного підприємства «Кам'янсько-Дніпровське лісове господарство», Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства відхилити.

Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 27 травня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: