Ухвала суду № 34651820, 30.10.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц778/4469/13 Головуючий у 1 інстанції: Апаллонова Ю.В.

Суддя-доповідач: Стрелець Л.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізькій області у складі:

головуючого Савченко О.В.,

суддів Стрелець Л.Г.,

Кочеткової І.В.,

при секретарі: Мосіній О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 липня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ОТП Банк» в особі регіонального відділення АТ «ОТП Банк» в м. Запоріжжя до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором ,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року ПАТ «ОТП Банк» в особі регіонального відділення АТ «ОТП Банк» в м. Запоріжжя звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором .

В обґрунтування позову позивач зазначав, що між ними та ОСОБА_3 28.11.2007 року був укладений кредитний договір №CNL-205/005/2007, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 20000 доларів ШСА, з остаточним поверненням кредиту 25.11.2022 року. Відповідач не виконує графік погашення кредиту, порушує строк і порядок сплати відсотків. Станом на 05.03.2013 року заборгованість складає 17711,28 доларів США, що еквівалентно 141566,26 грн., - сума заборгованості за тілом кредиту, 912,35 доларів США, що еквівалентно 7292,41 грн. - сума заборгованості за нарахованими відсотками за період з 24.10.2012 року по 04.03.2013 року, 5876,61 грн. - нарахована пеня за неналежне виконання боргових зобов'язань за період з 27.07.2012 року по 04.03.2013 року. У зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору, банком було здійснено вимогу про дострокове виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі В якості забезпечення кредиту 28.11.2007 року між ними та ОСОБА_4 був укладений договір поруки №CNL-205/005/2007, згідно з яким вона зобов'язалася відповідати перед банком на повне та своєчасне виконання позичальником боргових зобов'язань за кредитним договором. Оскільки відповідачі в добровільному порядку заборгованість за кредитним договором не погасили, просили стягнути з відповідачів солідарно на їх користь заборгованість в сумі 154735 грн. 28 коп. та суму судового збору у розмірі 1662 грн. 05 коп.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 липня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь ПАТ «ОТП Банк» в особі регіонального відділення АТ «ОТП Банк» в м. Запоріжжя заборгованість за кредитним договором № CNL-205/005/2007 від 28.11.2007 року у розмірі 154735 грн. 28 коп. витрати по сплаті судового збору у розмірі 1662 грн. 05 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вважає рішення незаконним, таким, що ухвалене з порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, тому просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З матеріалів справи вбачається, що суд з дотриманням вимог ст. ст. 212-215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено судом першої інстанції, що 28 листопада 2007 року між ЗАТ „ОТП Банк" та гр. ОСОБА_3 укладено кредитний договір № CNL - 205/005/2007, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 20 000,00 доларів США шляхом їх безготівкового переказу на поточний рахунок позичальника.

Згідно п. 1.1 частини № 2 кредитного договору банк надає позичальнику кредит в розмірі та валюті, що визначений в частині № 1 цього договору ( 20 000,00 доларів США), а позичальник приймає кредит, зобов'язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також оплатити відповідну плату за користування кредитом та виконати інші зобов'язання, як це вказано в цьому договорі.

Пунктом 3 ч.1 кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі плаваючої процентної ставки, що складається з фіксованої процентної ставки у розмірі 5,99% річних та FIDR ( процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредит, що розміщені в банку на строк в 366 днів).

Виконання боргового зобов'язання забезпечено також порукою ОСОБА_4 за договором № SRCNL - 205|005|2007 від 27/11/2007року

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.553 ЦК за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

З огляду на викладене, ОСОБА_3 як позичальник, а ОСОБА_4 як поручитель є солідарними боржниками кредитора.

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, урегульовані ст.554 ЦПК України.

Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідач ОСОБА_3 належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за кредитним договором у зв'язку з чим утворилась заборгованість у сумі - 154 735 грн.28 коп.

Розмір заборгованості станом на 05 березня 2013 року за кредитним договором підтверджений наданим позивачем суду першої інстанції, детальним розрахунком вищеназваної суми заборгованості ( а.с.6-7)

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ "ОТП Банк", суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач належним чином умов кредитного договору не виконує, платежі в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих відсотків не здійснює, чим порушує взяті на себе зобов'язання, тому заборгованість, що виникла в результаті цього, підлягає стягненню з відповідача та поручителя солідарно на користь банку у повному розмірі.

При встановленні зазначених фактів судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, правильно застосовано норми матеріального права.

Твердження апелянта про неправильність нарахування суми заборгованості по сплаті кредиту та процентів за користування кредитом є неприйнятними, оскільки наданий позивачем розрахунок не спростовано належними та допустимими доказами відповідно до ст. ст. 58, 59 ЦПК України.

Посилання апелянта на те, що матеріали справи не містять доказів про виконання позивачем своїх зобов'язань, є безпідставними,так як за умовами договору позивач здійснив видачу кредитних коштів ОСОБА_3 в сумі 20 000,00 доларів США шляхом їх безготівкового переказу на поточний рахунок позичальника ( а.с. 8-12)

Виходячи з вимог змагальності сторін, обов'язків доказування і подання доказів, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують його законність, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 липня 2013 року в цій справі залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 831 гривна 03 коп. на рахунок: банк одержувача ГУДКСУ в Запорізькій області, одержувач: державний бюджет Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, код одержувача 22030001 р/р 31218206780007, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025409, призначення платежу: судовий збір, код суду 02891457.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: