Рішення № 34642662, 04.11.2013, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/978/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 листопада 2013 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.

при секретарі Хонькович Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Сторони перебувають у договірних правовідносинах на підставі договору № б/н від 14 грудня 2007 року. Відповідно до умов цього договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 2000 тисячі гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач своє зобов`язання належним чином не виконав. У звязку з чим Банк звернувся до суду з вимогою про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитом станом на 31 травня 2013 року на загальну суму 23009 гривень 18 копійок.

В судове засідання представник позивача не зявився, на підставі ч. 2 ст. 158 ЦПК України просив справу розглянути за його відсутності, позов підтримав у заявленому обємі (а.с. 45).

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи (а.с. 41, 44), у судове засідання не зявився вдруге (на 28.10.2013 року та 04.11.2013 року), не повідомив про причину неявки, не просив справу розглянути у його відсутності.

Судом на підставі ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України ухвалено провести заочний розгляд справи.

Розглянувши справу в судовому засіданні, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у договірних правовідносинах на підставі договору № б/н від 14 грудня 2007 року (а.с. 10-11). Предметом договору є кредит в сумі 2000 тисячі гривень, які відповідач отримав шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку. Невідємною частиною Договору є Умови і правила надання банківських послуг (а.с. 12-15), Правила користування платіжною карткою (а.с. 16-17), ОСОБА_2.

Договір було укладено між ОСОБА_1 як позичальником та Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк». За рішенням загальних зборів акціонерів від 30 квітня 2009 року тип ОСОБА_2 змінено на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», яке, відповідно до Статуту (а.с. 25) є правонаступником всіх прав та зобовязань ЗАТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до п. 6.5 Умов надання банківських послуг, ОСОБА_1 як позичальник зобов`язувався погашати заборгованість за кредитом, відсоткам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах передбачених договором.

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, в установлений строк і відповідно до умов договору та вимог закону.

Розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с. 4-9) доведено, що відповідач позичальник ОСОБА_1 - не виконував свої зобов`язання по кредитному договору.

Отже, вимога позивача про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитом в сумі 6835, 78 гривень підлягає до повного задоволення.

Статтею 536 та частиною 1 статті 1054, статтею 1056-1 ЦК України, а також умовами Договору передбачено, що за користування чужими грошовими коштами позичальник має сплачувати відсотки.

Розрахунком заборгованості (а.с. 4-9) доведено, що ОСОБА_1 допустив заборгованість по процентах за користування кредитом в сумі 12768 гривень 51 копійка і така сума заборгованості підлягає стягненню з боржника-позичальника.

Пунктом 5.1 Правил користування платіжною картою (а.с. 16) передбачено, що за несвоєчасне виконання боргових зобовязань, утримувач карти оплачує проценти за підвищеною процентною ставкою або додаткову комісію. Станом на 31 травня 2013 року у ОСОБА_1 утворилася заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 2071 гривня 12 копійок (а.с. 4-9).

Відповідно до п. 8.6 Умов надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань передбачених кредитним договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 250 гривень + 5% від суми позову.

За змістом ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 та ч. 1 ст. 1050, ст. 1052 ЦК України та п. 6.6. Умов надання банківських послуг, Банк - позивач у справі має право в разі порушення позичальником умов Кредитного договору, зокрема, створенні простроченої заборгованості, чи створенні реальної загрози невиконання позичальником своїх зобов`язань за Договором, вимагати дострокового стягнення суми кредиту та /або сплати інших грошових зобовязань за цим договором.

З доданих до позовної заяви розрахунків заборгованості (а.с. 4-9) слідує, що станом на 31 травня 2013 року заборгованість ОСОБА_1 становить 23009 гривень 18 копійок, з них: заборгованість за кредитом 6835 гривень 78 копійок, заборгованість по процентах за користування кредитом 12768 гривень 51 копійка, заборгованість по комісії за користування кредитом 2071 гривня 12 копійок, штраф (фіксована частина) 250 гривень, штраф (процентна складова) 1083 гривні 77 копійок.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Таким чином грошові вимоги позивача є законними, обґрунтованими вимогами цивільного законодавства та умовами Договору. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про повне задоволення заявленої вимоги.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до п. 9.12 Умов і правил надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною договору, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на такий же термін.

Пунктом 6.4 Умов передбачено, що у випадку незгоди зі змінами правил та/або тарифів банку, позичальник зобов'язаний надати банку письмову заяву про розірвання цього договору і здійснити погашення заборгованості перед банком (у випадку, якщо вона є), в тому числі заборгованість, яка виникла протягом 30 днів з моменту повернення карт, виданих держателю і його довіреним особам. При незгоді зі списанням коштів по картрахунку письмово проінформувати банк про це протягом 35 днів з моменту списання.

Таке свідчить про те, що сторони, укладаючи зазначений договір, досягли згоди, що по закінченню строку його дії відповідна картка продовжується банком на новий строк, якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не поступило письмової заяви держателя про закриття картрахунку, а відтак продовжується строк дії кредитного договору, тобто, момент досягнення домовленості вважається таким, що настав.

Таким чином, на підставі умов кредитного договору, строк дії картки та строк дії кредитного договору поновлюється кожного разу зі спливом терміну дії карти.

Із матеріалів справи вбачається, що з моменту укладання кредитного договору, 14 грудня 2007 року, ніхто зі сторін до цього часу не заявив про намір його припинити. У свою чергу, відповідач не надав банку письмової заяви про закриття картрахунку.

За таких обставин строк дії картки, у тому числі і строк дії кредитного договору, пролонгувався з кожним роком і діяв до 14 грудня 2013 року.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. При зверненні до суду з цим позовом позивачем було сплачено 232 гривні 59 копійок судового збору (а.с. 1). У позовній вимозі Банк просив стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 230 гривень 09 копійок. Суд прийшов до висновку про повне задоволення цієї частини вимоги.

Керуючись договором б/н від 14.12.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, ст. 525, 526, 530, 549-552, 611, 612, 626, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 215, 224, 226, ч. 4 ст. 169 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Стягнути із ОСОБА_1 (паспорт серії МС № 318935, виданий Борівським РВ УМВС України і Тернопільській області, ід. № НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, рах. № 29092829003111 (для погашення заборгованості), рах. № 64993919400001 (для відшкодування судових витрат) суму заборгованості по кредиту станом на 31 травня 2013 року в сумі 23 009 (двадцять три тисячі девять) гривень 18 копійок, а також судові витрати в сумі 230 (двісті тридцять) гривень 09 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Мурованокуриловецький районний суд.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: __