Рішення № 34641602, 06.11.2013, Роздольненський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 114/2236/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2013рокус. Роздольне

Роздольненський районний суд АР Крим в складі:

головуючого судді Абеляшева О.В.,

при секретарі Оголь О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути на користь ПАТ «Приватбанк» з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в сумі 22739,01 гривень та судові витрати. Вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до укладеного договору без номеру від 29.04.2011 року відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 300 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак відповідач не належним чином виконував зобовязання взяті на себе за кредитним договором. У звязку з наявною заборгованістю ОСОБА_1 змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_3 у письмовій заяві просить розглядати справу за відсутності представника , позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився, була повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, надав до суду письмову заяву, відповідно до якої просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі, заперечень на позов не має.

На підставі ст. 197 ЦПК, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.04.2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 300 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до п.1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

Однак відповідач не належним чином виконав взяті на себе зобовязання, у звязку з чим має прострочену заборгованість.

Згідно з наданих позивачем розрахунків, станом на 31.08.2013 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 22739,01 гривень, яка складається з :

заборгованість за кредитом - 12588,64 гривень;

заборгованість за процентами за користування кредитом 8591,37 гривень;

заборгованість за комісіями за користування кредитом -1694,88 гривень;

штрафи відповідно до пункту 1.1.5.32 Умов та правил надання банківських послуг 500,00 гривень (фіксована частина) та 1059,00 гривень (процентна складова).

Як слідує з розяснень, що містить п.21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства, при розгляді спорів, що виникають із кредитних правовідносин», договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами), таким чином при розгляді справи суд має застосувати положення Цивільного Кодексу України щодо зобовязань та кредиту

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог статей 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

При вирішенні питання про задоволення позовних вимог суд враховує, що Конституційний Суд України в рішенні від 10 листопада 2011 року у справі №1-26/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) дав офіційне тлумачення положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року № 1023-XII з наступними змінами, які у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

За положеннями частини першої статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК, право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором належить виключно позивачеві .

Таким чином, є усі підстави вважати відповідача ОСОБА_2., таким, що порушив умови договору, отже позивач має право вимагати повернення частини кредиту, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Відповідно до положень ст.. 174 ЦПК України, відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду. У разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оскільки відповідачем позов визнано, визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позивачем суду доведено належними та допустимими доказами підстави, які обґрунтовують позовні вимоги, у звязку з чим суд, визначивши, які правовідносини виникли між сторонами та які норми права підлягають застосуванню при вирішенні справи, вважає позов задовольнити у повному обсязі, стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 22739,01 гривень.

На підставі ст.88 ЦПК України у звязку з задоволенням позову в повному обсязі з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 229,40 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України», суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, на користь Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ : 14360570, рахунок № 29092829003111, МФО 305299) заборгованість у розмірі 22739,01 гривень по кредитному договору без номеру від 29.04.2011 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» (код ЄДРПОУ: 14360570, рахунок № 64993919400001, МФО 305299) судовий збір у розмірі 229,40 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Роздольненський районний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: